Анатомія тилового хаосу: Андрій Білецький розповів, як у ЗСУ заробляли на FPV-дронах та прицілах

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький у колонці на "Українській правді" публічно заявив, що колишнє командування 60-ї окремої механізованої бригади могло використовувати фіктивні закупівлі FPV-дронів і прицілів, аби виводити державні кошти в готівку, і ця історія, розказана від першої особи бойовим командиром, чи не вперше за тривалий час дає публіці настільки конкретний опис того, як працює тилова "оптимізація" зсередини окремо взятого підрозділу.

За словами Андрія Білецького, в 60-й ОМБр ще до зміни командування могла існувати схема з фіктивними закупівлями FPV-дронів і коліматорних прицілів, через яку державні кошти виводилися в кеш. Йдеться про дії колишнього командування та їхніх спільників, які оформлювали документи на постачання техніки, але фактичного забезпечення підрозділів у повному обсязі не відбувалося. Папір був, "пташка" про виконання стояла, а дронів, які мають полювати на ворога, у потрібних обсягах не існувало.

Після того як 60-та ОМБр увійшла до складу Третього армійського корпусу, керівництво бригади було змінене, а згадану схему, як стверджує Білецький, повністю зупинили. Оновлений підрозділ він назвав одним з найбоєздатніших у складі корпусу та підкреслив, що реформи всередині бригади дали швидкий результат.

"Колишній командир та його спільники були притягнуті до відповідальності, а корупційна схема - ліквідована", - зазначив Білецький. Формулювання, у якому одразу видно: говорить не публіцист, а людина, яка знає, що буде далі підшито до справи.

Водночас він звернув увагу, що проблеми у військових частинах не обмежуються лише однією бригадою. Після перевірок у підпорядкованих підрозділах виявили серйозні труднощі з логістикою, зберіганням і постачанням: на одних складах одночасно тримали продукти, боєприпаси та дрони, що створювало додаткові ризики для безпеки і забезпечення. Один влучний приліт - і втрачено все одразу.

Окремо Білецький описав побутові проблеми. У деяких підрозділах солдати роками не отримували нормального харчування через відсутність холодильного обладнання, тоді як керівництво, за його словами, забезпечувало собі кращі умови. Стара армійська традиція "офіцерського столу", тільки в умовах повномасштабної війни вона стає вже не питанням етики, а питанням боєздатності.

Також траплялися ситуації, коли матеріали для бліндажів перевозилися на великі відстані замість використання місцевих ресурсів, а техніка не ремонтувалася через страх командирів доповідати про проблеми. Замовчати завжди легше, ніж визнати - класична хвороба вертикальних структур, яка на фронті обходиться особливо дорого.

"Подекуди зміни доводилося впроваджувати буквально вручну… Ми засилали таємних ревізорів, щоб зрозуміти, що не так", - сказав він. Таємні ревізори у власній армії - фраза, яка сама собою описує стан системи краще за будь-який звіт.

За словами Білецького, після наведення порядку в підрозділах покращилася дисципліна, і навіть почали повертатися військові, які раніше самовільно залишали частини. Командир Третього армійського корпусу навів приклад бійця, який повернувся до служби після більш ніж півтора року перебування за кордоном. Гарна історія для фіналу - але вона ж побічно нагадує, що люди йшли не від війни, а часом і від того, що з нею робило колишнє командування.