Голова кадрової комісії БЕБ Андрій Козлов не задекларував жодної зарплати за 2025 рік
Кадрову комісію в Бюро економічної безпеки очолює Андрій Козлов, професійний активіст, якого свого часу звільнили з Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і він же на співбесідах найбільше говорить про походження статків кандидатів, пише Олег Шрам. Питання лише в тому, чи готовий сам Козлов відповісти на ті запитання, які ставить іншим.
Спершу про те, що це за комісія і чому від неї так багато залежить. Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський підписав накази №231 та №232 від 5 листопада 2025 року, якими створено дві атестаційні та дві кадрові комісії. Атестаційні перевіряють чинних працівників Бюро, а кадрові відбирають новий персонал. До кожної комісії входять 12 членів: шістьох визначає Директор Бюро, ще шістьох делегують міжнародні та іноземні організації, які надають Україні технічну допомогу. Тобто саме ці люди вирішують, хто працюватиме в оновленому Бюро, а хто ні. І головним критерієм, як неважко здогадатися, оголошено доброчесність.
Козлов у цій ролі не соромиться в оцінках. Навесні, коли майже сотня кандидатів провалила тести на логіку та математику, він, як передавав UA.NEWS, подякував їм за сміливість і нагадав, що деякі особливості когнітивного розвитку нібито є генетичними, хоча частково їх можна покращити вправами. На співбесідах же Козлов постійно повторює, наскільки важливо, звідки в людини статки. Саме по собі це правильно. Але досить цинічно, коли про походження капіталу питає безробітний активіст із нерухомістю та неймовірною кількістю криптоактивів.
Отже, подивімося на його власну декларацію. У 2025 році Козлов не задекларував жодної заробітної плати. Основні його особисті доходи виглядають так. 538,9 тис. грн становлять гонорари та інші виплати за цивільно-правовими договорами від державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв". Ще 66,7 тис. грн принесла торгівля рухомим майном через онлайн-аукціон Violity. 27,8 тис. грн дав продаж віртуальних активів. І нарешті 5,6 тис. грн - це часткове стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
У декларації за 2024 рік картина ще цікавіша. Козлов задекларував 1,005 млн грн гонорарів від ТОВ "Компанія Толеран", 31,5 тис. грн від громадської організації "Фундація DEJURE" та понад 140 тис. грн доходів від операцій із рухомим майном і криптовалютою.
Тепер про майно. У деклараціях Козлова фігурує квартира площею 69,7 м², придбана у червні 2022 року за 2,794 млн грн. Він також декларує квартиру площею 51,4 м², право на яку набув ще у 2000 році, і частку або спільні права на іншу квартиру площею 43,41 м². Вартість більшої частини нерухомості або взагалі не зазначена, або становить близько 10 тис. грн, як, наприклад, у квартири в Києві. Тут, щоправда, варто зважати на буденне пояснення: у деклараціях вказують вартість на момент набуття, тож житло, отримане чверть століття тому, неминуче виглядає копійчаним. Але квартира за 2,794 млн грн куплена не у 2000-му, а у 2022 році. Крім того, Козлов володіє 30 видами різних криптовалют і нумізматичною колекцією майже на 400 тис. грн. А ще у грудні 2025 року Українські Новини з посиланням на ту саму декларацію рахували, що разом із дружиною Козлов має шість квартир у Києві, одна з яких ще будується.
Звідки капітал? Питання не риторичне, адже саме його Козлов ставить кандидатам.
Цікаво, що біографія самого Козлова теж складається з перевірок, які він не пройшов. У 2016 році його призначили членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів за квотою омбудсмана. А 27 червня 2019 року Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова його звільнила. Підставами в наказі, як писала ЮРЛІГА, назвали порушення вимоги щодо несумісності з адвокатською діяльністю та порушення вимог у сфері запобігання корупції. Секретаріат омбудсмана додатково пояснював, що в Козлова нібито не було потрібного 15-річного стажу в праві, бо в Єдиному реєстрі адвокатів відомостей про нього не знайшли. Сам Козлов тоді називав звільнення політичним і показував рішення про видачу адвокатського свідоцтва у 2003 році. Громадські організації, зокрема та сама "Фундація DEJURE", від якої він згодом отримував гроші, назвали його звільнення незаконним. Рядок про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул у декларації за 2025 рік свідчить, що принаймні частину цих грошей Козлов таки відсудив.
Далі була спроба увійти до Вищої ради правосуддя. Міжнародні партнери його кандидатуру не підтримали через питання до майнового стану. Проте Козлова все одно залучили до роботи як експерта-помічника члена Вищої ради правосуддя під час відбору керівництва Державної судової адміністрації. А тепер він очолює кадрову комісію Бюро економічної безпеки. Тобто той, чий майновий стан не переконав міжнародних партнерів, сам тепер вирішує, чий майновий стан переконливий.
Чому все це не заважає Козлову на засіданнях ставити запитання, на які він і сам мав би відповісти? Якщо когось можуть позбавити роботи за "обґрунтований сумнів", то й перевіряльники мають нести пропорційну відповідальність. Але перевіряти перевіряльників в Україні досі не прийнято: вони доброчесні за визначенням.
