Дмитро Сенниченко постане перед судом у справі про злочинну організацію у ФДМУ

Справу злочинної організації на чолі з ексголовою Фонду державного майна скеровано до суду: за версією НАБУ і САП, її діяльність коштувала державі понад 700 млн грн збитків, а учасникам додатково інкримінують легалізацію одержаного злочинним шляхом майна на суму понад 10 млрд грн.

Склад обвинувачених виглядає як організаційна схема самого Фонду, тільки перекладена мовою обвинувального акта. Посади вказані на момент вчинення злочину, і перелік цей вартий уваги. Голова ФДМУ проходить як керівник злочинної організації та її організатор. Наближена до голови Фонду особа - як співорганізатор. Далі йде радник голови ФДМУ. Потім два виконувачі обов'язків директора АТ "Одеський припортовий завод", які обіймали цю посаду в різні періоди. Окремо - виконувач обов'язків керівника АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". До них додаються два власники ТОВ, яке перемогло на аукціоні по ОПЗ, і ще дві фізичні особи як співучасники злочину. Тобто перед судом опиняється не одинак з ознаками жадібності, а конструкція, у якій кожен елемент виконував свою функцію.

Два епізоди діяльності цієї організації НАБУ та САП викрили ще в березні 2023 року.

Перший стосувався корупції на Одеському припортовому заводі, 99,56% акцій якого належать державі. За період із травня 2020 року до жовтня 2021 року завод, унаслідок протиправних дій, недоотримав понад 600 млн грн. Уявіть підприємство, яке належить громадянам України на понад дев'яносто дев'ять відсотків і при цьому втрачає більш ніж півмільярда гривень за півтора року. Формально держава там власник. Фактично, як випливає з матеріалів слідства, розпоряджалися нею інші люди.

Другий епізод стосується Об'єднаної гірничо-хімічної компанії, яка на 100% належить державі в особі ФДМУ. Тут збитки скромніші, але від того не менш промовисті: понад 111 млн грн. Дві державні компанії, один Фонд, одна схема.

Паралельно з переданням справи до суду НАБУ одночасно викликало на 2 вересня сімох підозрюваних: ексголову ФДМУ Дмитра Сенниченка, Андрія Гмиріна, Павла Присяжнюка, Миколу Парсентьєва, Артура Сомова, Володимира Колота та Олександра Горбуненка. У всіх повістках мета сформульована однаково - участь як підозрюваних, "зокрема вручення процесуальних документів". Яких саме документів, не уточнюється. Ця обережність у формулюваннях сама по собі є повідомленням: слідство не хоче наперед розкривати, з чим саме прийде до кожного з семи.

Це фактично той самий склад із семи осіб, яких НАБУ ще у квітні 2023 року одночасно оголосило в розшук. Тобто за два з половиною роки коло фігурантів не змінилося ні на людину. Змінився лише процесуальний статус справи: від розшуку до обвинувального акта.

Самого Сенниченка Вищий антикорупційний суд згодом заочно арештував, а виклики в його справі публікуються за процедурою спеціального досудового розслідування. Це та сама процедура, яка існує саме для випадків, коли підозрюваний перебуває поза межами досяжності українських правоохоронців, але справу треба доводити до вироку.

Раніше зв'язки навколо цієї справи розбирав Absolution Lab.

Отже, за версією НАБУ, організація завдала державі понад 700 млн грн збитків на ОПЗ та ОГХК, а її учасників підозрюють у легалізації майна на понад 10 млрд грн. Різниця між цими двома цифрами і є найцікавішим місцем усієї історії: збитки рахують сотнями мільйонів, а відмите майно - мільярдами. Тепер відповідь на питання, як саме одне перетворилося на друге, має дати суд.