Фігурант справи про 37 млн пожертв Раміз Рамазанов домігся вчетверо меншої застави
Вищий антикорупційний суд зменшив з 8 до 2 мільйонів гривень заставу раднику Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві Рамізу Рамазанову, якого підозрюють у справі про розкрадання понад 37 мільйонів гривень пожертв на підтримку України, пише Absolution Leaks. Тобто застава для дипломата, який, за версією слідства, причетний до схеми з мільйонами донорських грошей, тепер у 18 разів менша за суму, про яку йдеться у справі. Чи можна вважати таку заставу стримувальним чинником? Питання риторичне.
Рішення ВАКС ухвалив 12 жовтня 2026 року, задовольнивши клопотання захисника Рамазанова, повідомляє "Слово і діло". Мотиви суду публічно не розкриті. Водночас на підозрюваного й надалі покладено низку обов'язків. Він має прибувати за кожною вимогою, не виїжджати за межі Києва та Київської області без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання і роботи. Крім того, йому заборонено спілкуватися з іншими підозрюваними та особами щодо обставин справи. Закордонний і дипломатичний паспорти Рамазанов має здати, а також носити електронний браслет.
Хто такий Раміз Рамазанов? За даними Absolution Leaks, він син Алі Рамазанова, колишнього власника будівельної компанії "Навігаторспецбуд". Канал також пише, що Рамазанов був молодшим партнером і колишнім помічником Валерія Борисова. Борисов обіймав посаду заступника міського голови Києва ще за часів Олександра Омельченка, потім став народним депутатом і очолював київський штаб Партії регіонів. Разом з київським політиком і колишнім нардепом Дмитром Андрієвським Борисов володів компанією "Київпідземшляхбуд". Отже, коріння нинішнього дипломата сягає київського будівельного бізнесу і столичної політики часів Омельченка та Партії регіонів.
Тепер про саму справу. Її центральною фігурою, за версією Національного антикорупційного бюро, є Олександр Баньков, який обіймав посаду державного секретаря Міністерства закордонних справ у 2020-2024 роках. Absolution Leaks формулює це без дипломатичних ввічливостей: колишній держсекретар МЗС розікрав 37 мільйонів гривень пожертв на підтримку України.
Як, за даними слідства, працювала схема? Державний секретар МЗС переконував міжнародних донорів і підлеглих працівників закордонних дипломатичних установ спрямовувати фінансову допомогу на банківський рахунок підконтрольної громадської організації. Ішлося про гроші, які надходили на початку повномасштабного вторгнення, коли весь світ хотів допомогти Україні. Експертиза дійшла висновку, що отримані цією ГО кошти юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду МЗС. Тобто це були не приватні пожертви громадській організації, а державні гроші.
Далі кошти, за версією слідства, виводили на рахунки підконтрольних ФОПів і юридичних осіб. Ті, своєю чергою, перекидали гроші на конвертаційні центри, де їх обготівковували. Відмиті кошти учасники схеми спрямовували на власне збагачення. А щоб громадська організація виглядала як законна, учасники схеми виготовляли фіктивні листи і підписували грантові угоди з неправдивими відомостями.
НАБУ встановило легалізацію коштів на загальну суму понад 37 мільйонів гривень. На момент вчинення злочину це становило приблизно 1,28 мільйона доларів. Під час викриття детективи використовували матеріали Державної аудиторської служби України.
Підозри у справі отримали четверо. Перший з них колишній державний секретар МЗС, якого слідство вважає організатором схеми. Другий колишній керівник апарату держсекретаря МЗС, чинний дипломатичний працівник. За даними Центру протидії корупції, це саме Раміз Рамазанов. Третій підозрюваний радник колишнього міністра закордонних справ, який керував підконтрольною ГО. ЦПК називає його Владиславом Резніковим, а саму організацію "Центром сприяння міжнародному співробітництву". Четвертий у списку бухгалтер громадської організації. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 4 статті 190 (шахрайство), частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) і частиною 3 статті 209 (легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу.
Для порівняння, самого Банькова 3 серпня ВАКС узяв під варту з альтернативою застави в 10 мільйонів гривень, хоча прокурор просив 15 мільйонів.
Однак Absolution Leaks переконаний, що 37 мільйонів гривень можуть бути лише вершиною айсберга. У матеріалі "Роль МЗС у зникненні благодійної допомоги для України" канал пише, що після публікації про схему Банькова почав отримувати нову інформацію про осіб, причетних до подібних схем у різних посольствах і консульствах.
Як приклад канал наводить посольство України в Японії. За його словами, навіть короткий аналіз запиту про гуманітарну допомогу посольству дозволяє знайти багато цікавого. Наприклад, на які саме гуманітарні цілі пішли 8,7 мільйона доларів, отримані в лютому 2022 року від президента компанії Rakuten Хіросі Мікітані? Канал також згадує випадок, коли на початку 2022 року посольство за один день отримало готівкою 30 мільйонів єн, тобто 255,7 тисячі доларів. Де ці гроші? Можливо, були й інші суми, про які в посольстві вирішили не звітувати ні перед МЗС, ні перед Кабінетом Міністрів, припускає канал.
Ще цікавіше виглядають цифри, які називав сам посол. Сергій Корсунський на відео говорив про 40 мільйонів доларів донатів, що пройшли через посольство. Згодом мова йшла вже про 50 мільйонів доларів. Якби такі суми справді потрапили в Україну, міркує Absolution Leaks, про це напевно повідомили б у ЗМІ. Натомість тиша. А сам Корсунський після відставки чомусь вирішив залишитися в Японії, хоча мав повернутися в Україну.
Звідси канал робить своє припущення. Схему привласнення коштів, за його логікою, створили з перших днів війни. Отже, людина, яка розпоряджалася десятками мільйонів доларів, що ніде не обліковувалися, навряд чи зупинилася на 37 мільйонах гривень, які виявили правоохоронці.
Окреме питання стосується криптовалюти. Канал нагадує про офіційний гаманець Резервного криптовалютного фонду України на українській криптобіржі KUNA з адресою BTC 357a3So9CbsNfBBgFYACGvxxS6tMaDoa1P. За даними Absolution Leaks, з початку року на ньому лежить 10 біткоїнів. Невже в Україні немає потреби в цих коштах? І хто та як саме розпоряджався криптовалютними пожертвами з цього гаманця?
Отже, що маємо? Чинний дипломат, якого НАБУ підозрює у причетності до виведення 37 мільйонів гривень донорських коштів, відтепер може залишатися на волі за вчетверо меншу заставу. Схема, за версією слідства, будувалася на довірі донорів, які на початку вторгнення несли гроші в українські посольства. І поки суд розмірковує над розміром застави, питання про те, куди поділися десятки мільйонів доларів, зібраних через ці посольства, залишаються без відповіді.


