Інтерв'ю з керівником головного штабу ДУК "Правий сектор"
ДУК «Правий сектор» є єдиною добровольчою силою, яка від моменту заснування і до сьогодні обороняє східні кордони України. Якою є ваша діяльність на передових позиціях і в тилу?
Олександр Сачко:
Наші задачі на передових позиціях залишаються незмінними. Фактично, їх є три: це є, власне, сама бойова діяльність, вишкіл бійців у бойових підрозділах на фронті і це підтримка бойового духу всіх захисників України.
Резервні підрозділи по областях мають свої, відмінні завдання: мобілізація і вишкіл нового членства, постійний моніторинг політичної ситуації в тій області, де розташований резервний підрозділ і оперативне реагування на виклики, які поступають від проросійськи налаштованого електорату. Там, де ми можемо впоратися самі – працюють бійці резервного підрозділу, за потреби – змушуємо реагувати правоохоронні органи. Однозначно, кожен резервний підрозділ несе відповідальність за свою область, це є одним із основних завдань.
Як змінився ДУК «Правий сектор» впродовж останніх 7 років?
Олександр Сачко:
Однозначно, дуже змінився. Ми змушені змінюватися постійно, оскільки змінюються методи, способи і засоби ведення війни. У першу половину 2014 року війна була маневровою, відповідно, і наші підрозділи були змушені маневрувати. Коли фронт стабілізувався, то на зміну динамічним діям прийшла окопна війна, а ті бійці, що долучилися у 2015-2016 роках, уже стабільно воювали на сталих позиціях.
Після 2015 року, коли лави НВР «Правий сектор» покинув Дмитро Ярош, Добровольчий Український Корпус змінив структуру, ми виробили чітку форму підрозділів та створили лінії підпорядкування, розпрацювали належним чином документаційну базу, затвердили внутрішні статути й положення, згідно з якими надалі було внормоване внутрішнє життя Корпусу.
При цьому цілі і бойові задачі Корпусу залишаються незмінними. Добровольчий Український Корпус своїм основним завданням ставить визволення України від внутрішнього і зовнішнього окупанта. Поки ми не визволимо останній міліметр української землі, доти ми будемо воювати.
Нещодавно ДУК «Правий сектор» оголосив мобілізацію, для чого це було зроблено і якою буде подальша діяльність резервних сотень?
Олександр Сачко:
Одним із основних завдань резервних сотень є стабільні ротації бійців на Схід. Цей процес є давно унормованим, розписані чіткі графіки. Кожна резервна сотня має свою «приписку» в бойовому підрозділі, куди і зобов’язана здійснювати ротації.
Ми постійно стежимо за ситуацією не лише всередині країни, але й на близькому закордонні і зараз нас дуже непокоїть те стягування і відтягування техніки і живої сили на північно-східних кордонах України, у Криму і, навіть на території республіки Білорусь, які проводить командування ЗС РФ. Поки що ми не розуміємо, яку конкретну мету ставить перед собою військово-політичне керівництво Росії. Тому, зі своєї сторони, ми також розпочали певні мобілізаційні заходи та підготовку бойового резерву та матеріально-технічної бази.
Чи плануєте ви вишколювати резерви, які будуть мобілізованими по областях? І у який спосіб відбуватиметься набір: прийматимуть усіх охочих чи все ж є певні критерії для відбору?
Олександр Сачко:
Вишколи у НВР «Правий сектор» відбуваються систематично. Ми проводимо обласні та регіональні вишколи, які є поділеними за рівнем складності та віком для різних структурних підрозділів. Фактично, вишколюються у нас усі три крила: Політична Партія «Правий сектор», Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» та «Права Молодь», хоча, звісно, є відмінності в програмах підготовки.
відбору нових кадрів проводиться дуже ретельно та відповідально. Кожен охочий проходить декілька рівнів перевірки. Насамперед ми проводимо співбесіду, людина заповнює анкету та заяву для вступу. Співбесіда відбувається з сотником або заступником сотника. Після чого, вони надають свої висновки по проходженню співбесіди. Перед виїздом у бойовий підрозділ новачки, в обов’язковому порядку, проходять медичну комісію. Якщо є потреба і запит від начальника медичної частини, то призначаються додаткові медичні огляди. Зокрема, розмова з психологом, огляд нарколога, запит на отримання спеціальних сертифікатів.
У 2014-2015 рр. процес відбору був значно спрощеним, адже охочих стати на захист України було дуже багато, а часу не вистачало, крім того робота мобілізаційних пунктів ще не була досконало налагоджена. Зараз, на 7 році війни, до тих, хто вперше виявляє бажання воювати на Сході за цілісність наших територій, постає логічне запитання: «А де ця людина була досі всі 7 років війни, і, чому саме сьогодні вирішила захищати Україну?»
Зазвичай, ті, хто зараз вперше приходять до наших мобілізаційних пунктів, поділяються на декілька категорій: це ті, хто на момент вторгнення російських військ в Україну, були ще неповнолітніми, а сьогодні ці юнаки вже достатньо підросли, щоби поповнювати лави наших підрозділів; колишні військовослужбовці, які відслужили не за одним контрактом у ЗСУ і, не втратили бажання стояти на захисті українських кордонів, але, при цьому, не бажають більше це робити в рядах українських Збройних сил, а обирають ДУК «Правий сектор». Також це люди, які мають певні проблеми зі здоров’ям, через які їх офіційно в армію взяти не можуть, і ДУК «Правий сектор» є для них альтернативою. Приходять і ті, хто має судимість. Такі кандидати перевіряються дуже ретельно, адже є перелік злочинів, судимість за які робить вступ в наше добровольче формування неможливим.
Якими сьогодні є ваші стосунки із вищим командним складом ЗСУ?
Олександр Сачко:
Із ЗСУ ми маємо контакти на всіх рівнях, як офіційні, так і неофіційні, адже від самого початку війни була і є потреба координації дій. Звісно, найкращі і найтісніші стосунки склалися з тими, хто безпосередньо перебуває в районах проведення ООС. Ми виконуємо свою роботу, побратими з Збройних сил – свою, а разом ми виконуємо завдання перед Батьківщиною.
Чи можливо, що, якщо цього вимагатимуть обставини, ДУК «Правий сектор» доведеться на офіційному рівні взаємодіяти із ЗСУ? Чи розглядаєте ви в такому випадку проведення спільних військових операцій?
Олександр Сачко:
Звісно, можливо. За потреби ми проводитимемо і спільні військові операції, адже об’єктивна дійсність часто стирає межі офіціозу і життєві обставини вимагають діяти не за інструкціями, а згідно з вимогами часу.
Чи не чинить протидії керівний склад ЗСУ тому, що ви проводите мобілізацію?
Олександр Сачко:
Військкомати проводять мобілізацію згідно з мобілізаційними планами, вони не набирають людей «з вулиці» і не займаються пошуками їх особисто. У ЗСУ є резерв першої черги, другої черги, військовослужбовці запасу. Тому проведення мобілізації в ЗСУ є повністю структурованим процесом. І ці люди не є резервною основою для ДУК «Правий сектор». У наші ряди потрапляють ті, хто вже відслужив, хто не має бажання служити в Збройних силах, загалом в абсолютній більшості випадків всі ті, хто і так не будуть мобілізованими. Тобто, ми навпаки залучаємо додатковий контингент людей, які поряд із тими, хто буде мобілізованим офіційно, захищатимуть українську землю від окупантів.
Зараз ми розпочинаємо велику агітаційну кампанію з мілітаризації населення, вишколів для молоді, для жінок, мобілізації всього українського суспільства на захист держави проти загарбника.
Тобто, ми жодним чином не суперечимо державній доктрині оборони, а наша діяльність не виходить за межі стратегії національної безпеки.
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» є добровольчим формуванням в системі Національно-визвольного Руху «Правий сектор». Якщо цього вимагатимуть обставини в майбутньому, чи укладатимете ви коаліційні блоки та стоятимете спільним фронтом з іншими націоналістичними структурами, як от «Національний корпус», ВГО «Сокіл», ВО «Свобода» та ін.?
Олександр Сачко:
Усі всеукраїнські націоналістичні структури, які витворювали добровольчі формування у своєму складі, 4 роки тому підписали Національний Маніфест згуртованого націоналістичного табору. Зокрема це Національно-Визвольний Рух «Правий сектор», партія «Національний корпус», Всеукраїнське об’єднання «Свобода», Організація ОУН (Б. Червака), партія Конгрес Українських Націоналістів та Молодіжна організація С14. Маніфест не був складений суто в політичному форматі, там йшлося про ті світоглядні речі, які для всіх нас є спільними. В цьому форматі ми активно співпрацюємо і сьогодні. Тому у випадку загострення на фронті немає потреби підписувати якісь додаткові пакти чи угоди, адже питання захисту України є нашим спільним обов’язком.
Останні місяці РФ обрала дивну військову стратегію: то стягуючи, то відводячи війська від українських кордонів. Що робитиме ДУК «Правий сектор» у випадку масової інтервенції російських військ в Україну?
Олександр Сачко:
Ми робитимемо те, що робили досі всі 7 років – захищатимемо Україну всіма можливими способами, методами та засобами.
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» від моменту створення значно виріс, структурувався та розробив стратегії і плани для різних сценаріїв розвитку ситуації. Насамперед визначені мета й завдання, визначаються власні можливості та можливості і плани ворога, відштовхуючись від цього розроблено стратегію дій, яка в свою чергу поділяється на плани мобілізаційні, евакуаційні, навчальні, оперативні. У нас було достатньо часу, щоби попрацювати над цим.
Що стосується нинішньої військової стратегії Росії, то, незважаючи на всю її фінансову потужність (не казатиму – «економічну»), витрачати таку кількість ресурсу, лише задля того, щоб «пограти м’язами» було б безглуздо. Очевидно, що результатом цієї «гри м’язами» мають бути якісь зовнішньополітичні дивіденди. Адже насправді Росії байдуже, у який саме спосіб вони змусять Україну погодитися на їхні, так звані «пропозиції». Спершу застосовуються політичні та дипломатичні важелі впливу, зростають економічні санкції, а коли ці стратегії не спрацьовують, то агресор переходить до прямого військового наступу та інтервенції своїх військ на територію іншої держави, у нашому випадку – на територію України.
Насправді весь світ розуміє, хто і з ким воює. І скільки би Росія не розповідала, що російсько-українська війна є внутрішньо-громадянським конфліктом, світова спільнота розуміє, що ця інформаційна стратегія РФ є лише окозамилюванням. Якщо можливий наступ російських військ йтиме в зоні ОРДЛО то реакція світової спільноти буде м’якшого формату, аніж, якщо вони наважаться здійснювати наступ на українські території зі сторони Криму або на північному сході. Офіційний перетин українського кордону та інтервенція російських військ в Україну потягнуть за собою значні дипломатичні, політичні, економічні, ресурсні та людські втрати для російської сторони, а також чималий перелік додаткових санкцій, який на них одразу ж накладуть лідери європейської спільноти.
Продовжуючи тему розмови – чи може Україна очікувати підтримки від країн Європи та Америки у випадку нової інтервенції російських військ?
Олександр Сачко:
Насамперед потрібно розуміти, що кожна країна світу має власні національні й державні інтереси і кожна держава світу діє згідно цих інтересів. Якщо надання підтримки Україні буде вигідним зі сторони зовнішньополітичної діяльності, то ці країни нададуть нам підтримку, відповідно, якщо ні, то розраховувати нам потрібно буде виключно на власні сили. Надіятися, що ключову роль в російсько-українській війні та захисті української територіальної цілісності відіграватимуть інші держави, а не ми, є далеко не державницьким поглядом і виходить далеко за межі здорового глузду.
І, незважаючи на те, що націоналізм є ідеалістичною ідеологією, а націоналісти здебільшого є ідеалістами, зазвичай ми більш тверезо дивимося на навколишній світ і на дійсність, яка нас оточує, аніж люди, які сьогодні представляють українським політикум і займають високі державні посади.
Олександр Сачко, Керівник Головного Штабу ДУК "Правий сектор"
Розмовляла Марта Кузів
