Ірина Мудра не знайшла нікого, хто внесе за неї 20 млн застави
Уявіть рівень токсичності людини, за яку не хоче платити ніхто. Ірина Мудра в певний момент стала однією з п'яти чи шести незамінних менеджерів Володимира Зеленського. У житті працювала з купою мільярдерів. Але жодна пристойна людина не хоче внести за неї бодай одну легальну копійку з власних грошей, щоб вона вийшла з СІЗО під заставу в 20 мільйонів гривень.
Подивіться, як це виглядає по конкретних людях.
З 2015 року Мудра була головною юристкою "Ощадбанку", яким тоді керував Андрій Пишний, нинішній голова Національного банку. Пишний, м'яко кажучи, не надто напружувався з контролем над банками, через які корупціонери за останні пару років внесли близько мільярда гривень митого кешу на викуп подільників із СІЗО. Це дані "Межі". Мільярд гривень готівки, що пройшла через банківську систему на застави. Але як дійшло до викупу власної впливової підлеглої, то нічого. Навпаки: підконтрольні Пишному банки зараз на ізмєні і, схоже, бояться допомагати з покриванням брудних грошей на застави.
Далі. Вже під час повномасштабного вторгнення Мудра працювала заступницею міністра юстиції у Дениса Малюськи. Сам Малюська нині топменеджер збройової компанії UForce, яка належить колишньому прем'єр-міністрові Олексію Гончаруку. Це виробник морських дронів "Магура" і літаючих бомберів "Немезіс", компанія настільки багата, що вже вийшла на ринок США. Жалюгідні півмільйона доларів у них точно знайшлися б. Але не знайшлися.
Була ще одна конструкція, яку Мудра намагалася натягнути на себе: Рада з питань підтримки підприємництва при Офісі президента. Туди входить близько сотні дуже великих бізнесменів, зокрема з рідної їй Львівщини. Теж якось не склалося.
Брезгують люди такою відвертою корупціонеркою з Офісу президента. Тією, яка була в ньому рішалою по судах і банках.
А тепер про те, чому саме брезгують. Бо в цій історії є плівки, і вони пояснюють механіку краще за будь-які характеристики.
Йдеться про допомогу підсанкційному колишньому власнику торговельно-офісного комплексу Gulliver у поверненні майна від державних банків. У певний момент, заради збереження потоків орендних коштів, виникла потреба відновити контроль над будівлею, яку вже охороняли державні банки. Вирішили зробити це через судові заборони: одержати ухвали, які дозволять колишнім власникам повернути контроль над об'єктом і збирати орендну плату.
І ось фрагмент розмови, з якого стає зрозуміло, хто в цій системі був улюбленцем Мудрої. Наводимо мовою оригіналу, без нецензурних слів.
"Мудра І.Р. - Но я, ну просто он, как бы, Полищук он же ж такой достаточно вульгарный типаж. Ну типок, типок. Он такой, он матерится. Он такой как ты знаешь, матерные слова у него через каждое слово. Вот. Это. И он там: "А вам удалось убедить девушку?" То есть, кто должен был меня убеждать еще. Понимаешь? (сміється). И я такая стою. Думаю, да.
Микитась М.В. - Ну это все, все нормально.
Мудра І.Р. - Ну Босый сыграл, молодец. Босый.
Микитась М.В. - Значит, Босый. Сегодня, сейчас, вот сейчас звони Босому, пусть выпускает.
Мудра І.Р. - Босому, да.
Микитась М.В. - Сегодня, сегодня должны выпустить. Это, это будет большой плюс. Вот сейчас большой плюс. Щелчок - видите. И он сразу поймет, что ты можешь выпускать, если надо, за 24 часа.
Мудра І.Р. - Да, да, да.
Микитась М.В. - Понимаешь, это сейчас важно, чтобы Босый выпустил. Поднимай Фомина, кого угодно, блин. Ну чтобы Босый за 24 часа выпустил.
Мудра І.Р. - Та зачем? Я сама напишу, я ему позвоню.
Микитась М.В. - Ну чтобы он выпустил. Чтобы он там еще не бегал где-то. Не бегал где-то Босый. Давай, давай, котенок, пиши Босому. Давай, давай, срочно. Да, я на контроль взял. Давай.
Мудра І.Р. - Угу."
Перекладемо. Босий - це Вадим Босий, голова Господарського суду міста Києва. "Выпустить" тут означає видати ухвалу. Термін виконання - двадцять чотири години. Контроль за виконанням бере на себе Микитась. А заступниця керівника Офісу президента каже, що нікого піднімати не треба, вона сама подзвонить і сама напише.
Через певний час після цієї розмови і, як делікатно кажуть у таких випадках, певних дій, на сайті "Ощадбанку" з'явилася заява щодо рейдерського захоплення паркінгу ТОК Gulliver.
У ній описано все по пунктах. 17 грудня 2025 року до паркінгу увірвалася група чоловіків, які захопили технічні приміщення і забарикадувалися. Групу бійців супроводжували люди, що представлялися адвокатами та керівниками ТОВ "Автопарк Центр", юридичної особи, пов'язаної з підсанкційним громадянином Поліщуком В. С.
Історія з цим орендарем окрема. До набуття права власності "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на комплекс 26 липня 2025 року, тобто в результаті стягнення заборгованості, боржник устиг укласти договір оренди паркінгу з "Автопарк Центром" на тривалий період. Розрахунок був простий: хай будівля переходить державним банкам, а частину її ми контролюватимемо через оренду. Не спрацювало, бо дія цього договору припинилася разом з усіма іншими договорами оренди в силу законодавства про іпотеку. Жодних прав на приміщення ця юридична особа не має.
І ось тут з'являється те, заради чого дзвонили Босому. Обґрунтовуючи свої дії, ці адвокати та керівники посилалися на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2025 року, яку виніс суддя Спичак О. М.
Захоплення, зазначає банк, не було і не могло бути виконанням судової ухвали, бо виконання регулюється законодавством про виконавче провадження. Виконавче провадження не порушувалося, державний виконавець жодних виконавчих документів керівництву "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" не пред'являв. Тобто в будівлю просто зайшли люди з папером.
Консорціум державних банків заявив, що не вважає ухвалу судді Спичака обґрунтованою, бо нею державним банкам обмежили право власності на користь підсанкційної особи, і що це рішення буде оскаржене. Окремо банки нагадали, що паркінг готували до відновлення повноцінної роботи в межах поступового запуску комплексу після його тимчасового закриття через загрозу надзвичайної ситуації внаслідок дій боржника, і що отримані кошти мали піти на фінансування економіки та оборонно-промислового комплексу. Завершується заява обіцянкою персональної відповідальності всіх причетних осіб та організаторів акції і нагадуванням, що ігнорування законних прав власності неприпустиме в країні, яка прагне вступити до Європейського Союзу.
Права державних банків врешті відновив Верховний Суд. Колегія у складі Євгена Краснова, Григорія Мачульського та Лариси Рогач постановою від 22 квітня 2026 року у справі 910/15778/25 скасувала ухвалу про забезпечення позову. Пізніше Верховний Суд виніс аналогічні рішення у справах 910/14630/25 і 910/13892/25.
Це, до речі, яскраве підтвердження того, що Лариса Рогач, на відміну від інших очільників судів, Мудрій віджимати державне майно не допомагала.
А тепер про самого Босого, якого в цій історії влучно назвали рожевим фламінго судової системи. Колеги з Bihus.info, які як завжди йдуть на крок попереду всіх, зняли про нього сюжет 13 серпня 2026 року. Щось вони тоді вже знали.
З того сюжету варто витягти кілька речей. Босий очолює Господарський суд Києва з 2023 року, а до того був заступником голови і суддею цього ж суду. Через його руки проходять спори, у яких вирішується доля майна міністерств, центральних відомств, державних підприємств і найбільшого бізнесу, а суми позовів сягають мільярдів.
Прізвище Босого вже звучало у плівках Вовка. У 2019 році він розглядав справу Ігоря Коломойського, який не хотів платити Національному банку дев'ять мільярдів гривень за гарантіями по кредитах "Приватбанку". У записах, зібраних НАБУ, Босий фігурує як виконавець, який прибіг до відомого судового вирішувальника з Окружного адмінсуду по вказівки, бо в справі є, за формулюванням із плівки, страшне прізвище. Бажання Коломойського суддя тоді задовольнив.
Розслідування Bihus.info додає до цього майновий бік. Квартира і паркомісця в елітному "Джек Хаусі" на Печерську, оформлені на офіційно колишню дружину, яка не мала відповідних доходів, причому легалізували їх у реєстрах саме після того, як Вища кваліфікаційна комісія суддів завершила оцінювання Босого. Квартира доньки поруч, подарована бабусею, яка отримувала мінімалку в сімейному бізнесі в Переяславі. Будинок у Лісниках площею майже 180 квадратних метрів, куплений за схемою "земля без будинку" і введений в експлуатацію з кошторисною вартістю 600 тисяч гривень, тобто близько 15 тисяч доларів за весь будинок, тоді як ринкова ціна такого об'єкта близько 350 тисяч доларів. Prado, оформлений на 73-річну матір. ФОПи дружини й доньки, які раптово запрацювали вже після придбання нерухомості. На запитання журналістів ані суддя, ані донька не відповіли.
Ось вам і вся конструкція. Заступниця керівника Офісу президента дзвонить голові Господарського суду Києва, щоб той за добу видав потрібну ухвалу. Під цю ухвалу в паркінг державного банку заходить група чоловіків. Верховний Суд усе це врешті скасовує, а сама Мудра сидить у СІЗО і не може знайти нікого, хто внесе за неї двадцять мільйонів.
І це, мабуть, найточніша характеристика системи, у якій вона працювала. Поки людина при посаді, для неї за добу видають ухвали і піднімають кого завгодно. Коли посади немає, ніхто не хоче навіть засвітити власні гроші в її заставі.
