Ірина Мудра заводила Сенс Банк під ОП, а на плівках зринули Арахамія і Гетманцев
За версією слідства, група осіб легалізувала 150 мільйонів гривень готівки через рахунки підставних компаній, щоб внести заставу за фігуранта справи "Мідас", колишнього міністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. Операція, у межах якої це робилося, дістала назву "Форест Гамп", і назва ця, як побачимо далі, не випадкова.
До групи, за даними бюро, входили заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась, чинний нардеп Вадим Столар, голова правління державного "Сенс банку" Олексій Ступак, голова наглядової ради банку Микола Гладишенко та інші особи. Усім повідомлено про підозру за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу, тобто за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Перелік посад варто перечитати ще раз повільно: заступниця керівника ОП, чинний народний депутат, голова правління державного банку і голова його наглядової ради. Це не маргінальна злочинна група з підворітні. Це, по суті, зріз системи управління.
Потреба в грошах виникла 15 квітня, коли ВАКС обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 200 мільйонів гривень. Згодом суму зменшили до 150 мільйонів. І далі почалося те, що в нормальній державі називають фінансовою операцією, а в цій справі виглядає як логістична спецоперація.
На початку червня організатори отримали фактичний контроль над "Сенс банком". Саме через цю установу і проганяли гроші. Кошти акумулювали на рахунках чотирьох компаній: ТОВ "Тетрас оптіма" отримало 54 мільйони, ТОВ "Гіран констракт" 87 мільйонів, ТОВ "Скайт рітейл" 5 мільйонів, ТОВ "Пелет сервіс" 4 мільйони. Складіть ці цифри і отримаєте рівно ту суму, якої вимагав суд. Далі гроші переказали на рахунок ВАКС, і формально все виглядало як цілком добропорядний платіж.
Неформально це звучало інакше. На оприлюднених записах фігуранти обговорюють, як "проплатити" за Германа. Один із них говорить, що за Германа привезли 200 мільйонів, і зараз вони думають, як це провести, і просить співрозмовника нікому не казати, тільки між нами. В іншому фрагменті йдеться про "чотири мішки". Не про транші, не про платіжні доручення, не про фінансові інструменти. Про мішки.
Походження назви операції фігуранти пояснили самі, і це, мабуть, найчесніша фраза за всю справу. Тільки недоумок, за їхніми словами, може записати на своїх дітей викрадення грошей і оплату їхнього навчання. Тому і "Форест Гамп". Люди, які нібито будували правову державу, обрали собі позивний за принципом "ми не такі дурні, як герой того фільму".
Технологія була цілком архаїчна, попри всі розмови про цифрову країну. Готівку через конвертаційні центри заводили на підставні фірми. Частину грошей у мішках перераховували вручну просто в автомобілі. А охорону цього процесу, за даними слідства, нібито забезпечували співробітники ГУР Міноборони. Тобто підрозділ, створений для роботи проти Росії, за цією версією підстраховував перерахунок мішків з готівкою для застави ексміністра.
Банк у цій конструкції не був стороннім спостерігачем. Голова правління Ступак знав про платежі, обговорював з довіреною особою Микитася фільтрацію переказів і пропонував вимкнути систему фінансового моніторингу, поставивши її "на сервіс", щоб операція спокійно пройшла. Керівниці фінансового моніторингу банку погрожували звільненням, якщо платежі не пройдуть. Вона погодилася, хоча операції з нею все одно узгоджували. Гладишенко, який у травні 2026 року самоусунувся з посади голови наглядової ради, після цього звітував Мудрій про зарахування коштів на рахунки підставних компаній. Голова наглядової ради державного банку звітує заступниці керівника Офісу президента про рух грошей підставних фірм. Корпоративне управління в дії.
Але найцікавіший пласт записів стосується навіть не застави, а боротьби за контроль над самим "Сенс банком". Раніше слідство пов'язувало вплив на цю установу з бізнесменом Тимуром Міндічем, фігурантом справи "Мідас". На плівках "Тимур" просить Офіс президента взяти банк під себе, бо через нього йдуть "потоки" і "серйозні гроші". Аргументація гранично прозора: не якість активів, не роль у кредитуванні економіки, а потоки.
Далі високопосадовець ОП викликає Мудру на зустріч із керівництвом банку. У розмовах фігурують "Давид", якого видання ототожнює з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією, і "голова комітету ВРУ", якого ототожнюють із Данилом Гетманцевим. Обох нібито називали як тих, хто пропонував стати "кришею" за відповідну винагороду, яку учасники розмови позначали простим словом "башляти". Саме керівництво банку, за словами Мудрої, виглядало як "котенята", що просять, аби їх узяли. Підсумок домовленості звучить майже елегантно: Офіс президента завдань не ставить, але якщо є прохання, то слухайте. Чудова формула. Жодного наказу, жодної відповідальності, і при цьому цілковитий контроль.
Гетманцев публічно заперечив, що обговорював контроль над "Сенс банком" з Мудрою чи будь-ким іншим, і заявив про готовність пройти поліграф та дати покази НАБУ. Заява сильна, і тепер лишається дочекатися, чи скористаються нею детективи.
Ще одна деталь із обшуків виглядає як окремий сюжет. Детективи вилучили документ із планом антикризової комунікації щодо роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Тобто паралельно з мішками, конвертаційними центрами і вимкненим фінмоніторингом хтось цілком спокійно готував медійну обгортку для роботи парламентського органу, який мав усе це розслідувати. Схема була продумана до кінця, включно з тим, як про неї потім розповідатимуть суспільству.
