Хорват Матіас Зубак у міжнародному розшуку у справі про 36,6 млн на міни

Україна, Боснія і Герцеговина та Чехія паралельно розслідують зникнення 36,6 мільйона доларів, виділених на мінометні міни для Збройних сил України, пише Absolution Lab.

Історія починається у жовтні 2022 року, коли Міністерство оборони замовило у компанії "Львівський арсенал" 100 тисяч мін. Гроші виплатили авансом. Боєприпаси так і не поставили.

Далі гроші рушили в подорож Європою. Кошти пройшли через ланцюжок європейських компаній, серед яких словацька Sevotech і загребська WDG Promet. Класична конструкція: український аванс, словацька проміжна ланка, хорватський трейдер. І жодної міни на позиціях.

Але найцікавіше слідство знайшло в кінці цього ланцюжка. За його даними, частина грошей пішла не на боєприпаси, а на купівлю заводу вибухівки "Вітезіт" у Боснії і Герцеговині. Тобто на аванс, сплачений воюючою країною за міни, купували виробничий актив у третій державі.

Хорватський підприємець Матіас Зубак, пов'язаний з однією з компаній у цій угоді, має статус підозрюваного і оголошений у міжнародний розшук. Досудове розслідування щодо нього зупинене до встановлення місця перебування. Формулювання, за яким в українській практиці зазвичай ховається безстроковість.

Судовий процес у справі про непоставлені міни триває у Вищому антикорупційному суді з вересня 2025 року. Обвинувачення висунули п'ятьом особам. Серед них колишні посадовці Міноборони Олександр Лієв і Тоомас Нахкур, представник Sevotech Олександр Хорошаєв та директор "Львівського арсеналу" Юрій Збітнєв. Їх звинувачують у розтраті коштів. Вину всі заперечують.

Україна звернулася до Боснії по міжнародну правову допомогу саме щодо купівлі "Вітезіту". Запитує вона три речі: дані про продаж майна, інформацію про участь WDG Promet та електронні комунікації. Боснійське агентство SIPA вже зверталося до суду в Травніку, де проходила процедура банкрутства заводу.

Зверніть увагу на цю деталь окремо. Завод банкрутував. Банкрутство означає розпродаж активу за цінами, далекими від ринкових, і саме на цій стадії підприємство змінює власника найтихіше. Якщо версія слідства підтвердиться, то український авансовий платіж за боєприпаси перетворився на дешеву покупку діючого виробництва вибухівки. Не на міни для фронту, а на завод для когось.

І тут виникає запитання, на яке ще ніхто не відповів публічно. Хто саме сьогодні контролює "Вітезіт" і що з ним відбувалося після того, як процедуру банкрутства завершили. Бо якщо гроші українського Міноборони справді стали внеском у капітал боснійського заводу, то держава Україна має не лише кримінальний інтерес у цій справі, а й майновий.

Поки що ж маємо три країни, які розслідують одну оборудку, п'ятьох обвинувачених у ВАКС, одного підозрюваного в міжнародному розшуку, зупинене щодо нього розслідування і 100 тисяч мін, яких фронт не побачив із жовтня 2022 року.