Нардепку Марченко заарештували за схему з «волонтерами», але жоден посадовець системи «Шлях» підозри не отримав

13 листопада Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок народній депутатці Людмилі Марченко. Вона отримала 2 роки позбавлення волі і ще 3 роки не зможе обіймати посади в органах влади. Під варту Марченко взяли просто в залі суду. Вирок набрав законної сили, тож депутатка втрачає мандат.

Суд визнав її винною у зловживанні впливом за попередньою змовою з помічницею Анастасією Колеснік. Удвох вони взяли гроші з двох чоловіків призовного віку і пообіцяли, що ті потраплять у систему "Шлях" як волонтери та зможуть виїхати за кордон. Перший чоловік заплатив $6000, другий $5300, разом $11 300.

Колеснік апеляція пом'якшила покарання. Замість 2 років ув'язнення помічниця заплатить штраф 93 500 грн. Вона визнала вину, сказала, що щиро розкаялася, і попросила не позбавляти її волі, бо сама виховує двох дітей. Марченко вини не визнала і просила суд виправдати її та закрити справу.

Кому ж несли гроші? Ланцюжок від чоловіків до депутатки в суді простежили повністю. Гроші брала Колеснік. 12 листопада на повторному допиті вона змінила показання. Раніше, пояснила помічниця, вона брала провину переважно на себе, бо адвокати запевняли, що реального строку не буде. Тепер Колеснік розповіла, що суми називала Марченко. Собі помічниця залишала по $200 з кожного епізоду, а решту віддавала депутатці.

Колеснік також заявила, що сама не могла вирішувати, кого вносити в "Шлях". За її словами, Марченко мала вплив на посадовців, які оформлювали дозволи на виїзд через благодійні фонди.

Отже, гроші закінчувалися в кишені депутатки. Проте внести когось у "Шлях" Марченко не могла. Дозвіл на виїзд "волонтерові" дає обласна військова адміністрація, і лише після її рішення дані чоловіка з'являються в системі. Тобто за кожним таким дозволом стоїть підпис чиновника.

Як це працювало, показує другий епізод, на $5300. Лист із проханням випустити чоловіка за кордон як волонтера надійшов до Бучанської районної військової адміністрації від благодійної організації "Фонд родини Камельчуків". Районна адміністрація передала документи далі. Київська обласна військова адміністрація дала чоловікові дозвіл на виїзд, нібито для того, щоб він возив в Україну гуманітарний вантаж. Отримавши дозвіл, чоловік приніс помічниці другу частину грошей, $2800.

Співзасновниця фонду Тетяна Камельчук, дружина народного депутата від "Слуги народу" зі Львівщини Юрія Камельчука. Сам депутат тоді заперечив причетність. Він сказав, що ні він, ні його помічники, ні дружина таких довідок не оформлювали, і припустив, що лист від імені фонду хтось підробив. Фонд пообіцяв звернутися до НАБУ. Чим закінчилася ця історія, публічно невідомо, а підозру в справі отримали тільки Марченко і її помічниця. У 2025 році Камельчук підтримав законопроєкт №12414, який позбавляв НАБУ і САП незалежності.

Хто ж підписав дозвіл у Київській ОВА? Прізвища цієї людини в публічних матеріалах справи немає. Слідство писало лише про "уповноважених осіб обласної військової адміністрації". У липні 2023 року Київську ОВА очолював Руслан Кравченко. Згодом він став генеральним прокурором, а у вересні 2026 року виїхав з України і зареєструвався у Відні. Чи підписував він цей дозвіл особисто, з матеріалів справи не видно.

Чому ж посадовців немає на лаві підсудних? Стаття 369-2 Кримінального кодексу, за якою засудили Марченко, карає за саму обіцянку вплинути на чиновника за гроші. Щоб засудити за нею, не треба доводити, що чиновник справді щось зробив на чиєсь прохання. Тому вирок Марченко нічого не каже про тих, хто ставив підписи на дозволах.

Цим скористалася і сама депутатка. В останньому слові вона заявила, що Колеснік не назвала жодної її дії, розмови чи обіцянки, якими вона впливала б на посадовців Київської військової адміністрації. Простіше кажучи, захист Марченко питав, де той чиновник. Відповіді на це питання суд так і не почув.

Як продавали послугу, видно з відео, яке оприлюднило НАБУ. На одному із записів Колеснік пояснює клієнтові, що "ситуація на кордоні змінилася, тому ціна становить $6-6,5 тис.". Там же вона каже, що людину вносять у базу як волонтера і повертатися їй не обов'язково. Записували це в офісі Українсько-турецького благодійного фонду в Тернополі, засновницею якого є сама Марченко.

Схему викрили 5 липня 2023 року. Коли детективи прийшли з обшуком, Марченко намагалася викинути долари за паркан свого подвір'я. 11 липня їй повідомили про підозру, а наступного дня партія "Слуга народу" виключила її зі своїх лав. На вирок першої інстанції довелося чекати до 19 березня 2026 року, на апеляцію ще 8 місяців.

Гроші за "волонтерів" були не єдиним питанням до депутатки. 21 серпня 2026 року ВАКС визнав необґрунтованими і стягнув у дохід держави її активи на понад 8,2 млн грн. Йдеться про 5 квартир, майнові права на ще одну квартиру і Toyota Land Cruiser. Майно купили у 2021-2023 роках і записали на батька депутатки та співмешканку її брата. За даними НАБУ, користувалася ним сама Марченко.

Марченко стала третім чинним народним депутатом, якого засудили до реального ув'язнення. Раніше ВАКС дав 4 роки Гунькові та 9 років Юрченку.

Окреме питання, кому дістанеться мандат. Марченко прийшла в Раду у 2019 році під №63 у списку "Слуги народу". Її місце займе наступний кандидат зі списку тієї самої партії, яка виключила її ще у 2023 році. Отже, для фракції "Слуга народу" втрата депутатки може обернутися плюс одним голосом.

Хто ж стоїть у черзі? За списком ЦВК, далі йдуть Крістіна Калина під №169, Кристина Федорова під №171 та Елізабет Ананян під №172. Анастасію Рагімову, яка стояла під №170, партія прибрала зі списку ще в липні 2019 року. Імена двох перших претенденток у документах ЦВК записані по-різному, одне через "і", друге через "и".

Усі троє балотувалися як безпартійні і на момент виборів тимчасово не працювали. Калина 1991 року народження і має загальну середню освіту. Ананян 1997 року народження, освіта в неї теж загальна середня. Федорова 1979 року народження, у неї вища освіта.

Отже, у цій справі було щонайменше 4 ланки. Помічниця брала гроші, депутатка називала ціну, благодійний фонд писав лист, військова адміністрація давала дозвіл. Вироки отримали дві перші ланки. Колеснік заплатить штраф, Марченко піде за ґрати на 2 роки. Фонд, від імені якого просили випустити "волонтера", і посадовці, які цей дозвіл підписали, лишилися в справі "уповноваженими особами" без прізвищ. Мандат же Марченко повернеться до партії, яка у 2019 році поставила її в прохідну частину списку.