Німець Фелікс Нойберг фігурує у справі про пароми для Керченської переправи

На Росії готуються заочно судити громадянина Німеччини Фелікса Нойберга, якого обвинувачують в участі у розкраданні та легалізації 216,6 мільйона рублів під час купівлі поромів для Керченської переправи, пише Ілля Шуманов з розслідувального бюро TriTrace Investigations. Слідство вважає його номінальним керівником іноземних компаній, а Німеччина у видачі відмовила.

Виявилося, втім, що це не єдиний випадок, коли Нойберг був причетний до передачі суден російському оборонно-логістичному контуру.

Спершу про суть обвинувачень, бо схема там доволі елегантна.

У 2015 році на придбання для "Оборонлогістики" поромів "Марія" та "Лаврентій" виділили 901,9 мільйона рублів. Через банк "Інтеркомерц" і ланцюжок компаній кошти надійшли до гонконгської Tourinvest, яка купила ці судна за 12,4 мільйона євро, а це на той момент 685,2 мільйона рублів. Уже в жовтні сама "Оборонлогістика" викупила пороми за ті самі 12,4 мільйона євро, тільки от у рублях це вже становило 901,9 мільйона.

Курсову різницю слідство й визнало викраденою. У 2025 році суд визнав колишнього заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова та його підлеглого Антона Філатова винними в розтраті тих самих 216,6 мільйона на поромах, а також у розтраті 3,92 мільярда рублів банку "Інтеркомерц" і легалізації злочинних доходів.

Тепер про самого фігуранта, і його біографія варта окремої уваги.

Нойберг є вихідцем з України й раніше був відомий як Фелікс Семенович Мошкович, про що свідчать витоки, дані його дисертації та німецькі корпоративні реєстри. Він говорить російською й неодноразово бував у Росії.

У Німеччині його родина управляє понад п'ятьмастами об'єктами нерухомості в Баварії, а також інвестиціями, логістикою та судноплавством, і веде бізнес з російськими підприємцями. Наприклад, у 2014 році разом із Феліксом та його сином компанію Fortress Development очолив ювелірний бізнесмен Тимур Кабукаєв.

У кримінальній справі Нойберг фігурує як керівник Tourinvest. Медіа називають його також топменеджером банку "Інтеркомерц", у якого у 2016 році Центробанк відкликав ліцензію через повну втрату капіталу. За версією правоохоронців, незадовго до цього банк міг вивести 45 мільйонів євро через Tourinvest та інші іноземні компанії.

Окремо варто розібратися, як саме пороми опинилися в "Оборонлогістики", бо тут хронологія промовистіша за документи.

У розпал купівлі суден "Інтеркомерц" оголосив "Оборонстрой", тобто головну компанію "Оборонлогістики", своїм стратегічним партнером. А телеграм-канал ВЧК-ОГПУ стверджував, що генеральний директор "Оборонлогістики" Антон Філатов де-факто керував самою Tourinvest.

Судячи з усього, "Оборонлогістика" могла контролювати пороми ще до їхнього остаточного викупу, визначивши оператора заздалегідь. За матеріалами арбітражного спору, ще 10 червня 2015 року Tourinvest передала пором "Лаврентій" компанії "Смарт Вей" у тайм-чартер на одинадцять місяців, а за заявою останньої Росморрічфлот дозволив гонконгській компанії виконувати перевезення через Керченську протоку.

Тобто угода між "Смарт Вей" і Tourinvest відбулася ще до формального продажу порома "Оборонлогістиці".

Сама ж "Смарт Вей" на той момент уже мала контакти зі структурами Міноборони: вона виконувала державні закупівлі для військових частин, а її власник Євгеній Андріанов займався організацією форуму "Армія". Після викупу суден ця компанія експлуатувала їх аж до 2019 року.

Але найцікавіша частина історії стосується грецького сліду й Сирії.

За даними системи Equasis, у червні 2015 року, ще до переходу поромів до "Оборонлогістики", управління ними отримала компанія Atlantides Shipping грецького підприємця Іоанніса Кардаріса. Згодом ця ж компанія отримала в управління три німецькі судна: Sparta, Sparta II та Sparta III. За інформацією видання THB, їх купували через грецьких судновласників, а потім швидко перепродавали до Росії для потреб так званого Сирійського експресу.

У 2016 році Нойберг і Кардаріс увійшли до керівництва компанії Sparta Marine and Assets GmbH, що належить групі Atlantides. Арбітражне провадження підтверджує, що саме ця компанія надала судно Sparta з екіпажем російській "Мерак Шиппінг" у тимчасове користування. А дані Equasis підтверджують, що після Atlantides усі три кораблі Sparta перейшли під управління або у власність структур "Оборонлогістики".

Складімо тепер картину докупи.

Громадянин Німеччини українського походження керує гонконгською компанією, через яку російське міністерство оборони купує пороми для Керченської переправи, тобто для логістики окупованого Криму. Паралельно він є топменеджером банку, який згодом втрачає ліцензію, а перед тим, за версією слідства, виводить десятки мільйонів євро через ті самі структури. І він же разом із грецьким партнером опиняється в керівництві компанії, чиї судна потім працюють на Сирійський експрес і зрештою переходять до тієї самої "Оборонлогістики".

Наголосимо, що судового рішення щодо самого Нойберга немає, судити його в Росії збираються заочно, а Німеччина у видачі відмовила. Але сам факт, що європейський бізнесмен роками виявляється ланкою в передачі суден російському оборонному відомству, є питанням уже не до російського правосуддя.

Це питання до європейських регуляторів, які досі не побачили в цій біографії нічого, що потребувало б їхньої уваги.