Офіс генпрокурора розслідує привласнення криптодонатів для ЗСУ на 45 млн доларів

Офіс генерального прокурора веде досудове розслідування щодо привласнення посадовцями Мінцифри благодійної допомоги на понад 45 мільйонів доларів, які надійшли на рахунки криптобіржі KUNA, пише Контроль.UA.

Одразу зробимо необхідне застереження, без якого цю історію читати не варто. Ідеться про провадження №12025000000000407 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу, у якому слідчі дії тривають, а підозри поки що нікому не оголошені. Офіційних заяв Офісу генпрокурора з цього приводу в публічному просторі немає, тож усе викладене є переказом матеріалів, які циркулюють у медіа. Жодна з названих осіб на сьогодні не має статусу підозрюваного.

Тепер по суті. За версією слідства, на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році на вебсайті Міністерства цифрової трансформації розмістили посилання на криптовалютні гаманці для збору коштів на потреби ЗСУ, і відкрила ці гаманці біржа KUNA. Спершу криптофонд працював на субдомені сайту Мінцифри, згодом для нього створили окремий ресурс aid-for-ukraine.io, а зараз стара адреса перенаправляє на офіційну платформу United24. За реалізацію проєкту, окрім тодішнього міністра Михайла Федорова, відповідав його заступник Олександр Борняков.

Далі, як зазначається в матеріалах, Мінцифри, Міноборони та платформа KUNA колегіально вирішили укласти контракт з американською компанією NEANY Inc. на постачання ударних дронів. Після складання договору між представниками NEANY Inc. та Міноборони керівник біржі KUNA Михайло Чобанян перерахував на рахунок постачальника криптоактиви на суму 150 BTC та 2500 ETH, а це близько 12,2 мільйона доларів. Підставою для переказу став гарантійний лист, наданий представниками Міноборони й підписаний тодішнім міністром Олексієм Резніковим.

А тепер деталь, від якої вся конструкція набуває сюрреалістичного вигляду. Згодом з'ясувалося, що договір між NEANY Inc. і Міноборони так і не був укладений. З боку міністерства документ не підписали, бо в підписанта з української сторони просто не було відповідних повноважень. Тобто гроші перерахували за контрактом, якого юридично не існувало.

Частину активів, скерованих на криптогаманець біржі FTX.us, вдалося повернути в розпорядження KUNA. Сума неповернутого становить 53,7787 BTC, тобто близько 1,23 мільйона доларів, та 2048 ETH, ще приблизно 3,44 мільйона.

Найцікавіша частина розслідування стосується руху решти коштів. За даними слідства, гроші, що надходили на благодійні криптогаманці, надалі скеровувалися на гаманець біржі WhiteBIT, який імовірно виконував функцію міксера і належав громадянці України.

Портрет цієї власниці варто навести окремо. За офіційними даними, її загальний дохід за 2021-2024 роки склав аж 37,4 тисячі гривень. Водночас рух коштів по її банківських рахунках, зокрема в Monobank, показує надходження на суму близько 6,66 мільйона гривень. У призначеннях платежів фігурують купівля брендових речей, подорожі за кордон та P2P-транзакції. Ознак волонтерської діяльності слідство не виявило.

Станом на 12 грудня 2025 року на гаманці залишалося 10,145 BTC, що на той момент дорівнювало приблизно 936 тисячам доларів. Останній переказ із цього гаманця відбувся 14 квітня, хоча кошти на нього продовжували надходити.

І тут спливає обставина, яка пояснює всю вразливість цієї конструкції. Уповноважені особи Мінцифри доступу до цього гаманця не мають і розпоряджатися коштами не можуть. Електронний запит до біржі KUNA залишився без відповіді.

Варто нагадати, що на цю системну проблему звертали увагу ще у 2022 році. Тоді видання DOU у своєму розслідуванні зафіксувало ключову річ: Мінцифри розмістило на сайті інформацію про офіційні криптогаманці для армії, але юридичної відповідальності за жоден із цих ресурсів не несло. Міністерство не було власником гаманців, не управляло організаціями, які збирали кошти, і не вирішувало, на що вони будуть витрачені. Тобто держава своїм авторитетом гарантувала довіру до збору, не маючи над ним жодного контролю.

У межах цієї справи слідчі провели обшуки в адвоката Олександра Миколайовича Фролова. На допиті він заявив, що після початку повномасштабного вторгнення брав участь в організації збору допомоги на потреби армії для закупівлі зброї та обладнання. Комунікація між учасниками велася в месенджерах, а особисто він, за його словами, нікого не бачив. Після 3 березня Фролов, як він стверджує, перестав брати участь у питаннях збору коштів, до укладення договорів і оплати обладнання жодного стосунку не має і нічого пригадати не може.

Тепер про те, які висновки з цього робити, а які робити не варто.

Історія справді потребує з'ясування, бо йдеться про кошти, зібрані на армію в найкритичніший момент війни. Питання про 12,2 мільйона доларів, перерахованих за неукладеним договором, є цілком законним, і на нього мають відповісти всі учасники тієї схеми.

Але є й другий бік. Провадження веде Офіс генпрокурора, а щодо його останніх кримінальних справ у медіа лунають окремі застереження. Зокрема, "Українська правда" в червні писала про низку проваджень ОГП проти громадських організацій і бізнесу, у яких прокурори самостійно виконували слідчі дії, і пов'язувала це з політичною чутливістю справ. Це не спростовує викладених фактів, але зобов'язує дочекатися офіційних процесуальних рішень, а не вироків у телеграмі.

І окремо про висновок, яким зазвичай завершують такі публікації, тобто про заклик обережніше донатити. Обережність справді не завадить, але формулювати її слід точно. Проблема цієї історії не в тому, що українці донатили на армію. Проблема в тому, що держава поставила свій логотип поруч із гаманцями, якими не володіла і які не контролювала. Тож правильний висновок звучить інакше: перераховувати кошти варто через перевірені офіційні платформи й відомі фонди, які публікують звіти. А запитання про те, чому державні органи роками не мали доступу до "офіційних" криптогаманців, слід адресувати не донаторам, а тим, хто ці гаманці на державному сайті розмістив.