Олег Татаров залишився поза обшуками НАБУ, хоча Вадим Столар є його партнером
У середу, 19 серпня, НАБУ та САП провели в Києві спецоперацію із викриття злочинної організації, що начебто діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. За оперативними даними, до цієї організації нібито входили високопосадовці Офісу президента України та інші особи.
Прізвищ антикорупційні органи не назвали. Але вони й не встигли: за попередньою інформацією джерел, розслідування стосується заступниці керівника ОП Ірини Мудрої, нардепа з екс-ОПЗЖ Вадима Столара та екснардепа Максима Микитася, а також деяких чиновників Мін'юсту й представників "Сенс Банку".
Нардеп Ярослав Железняк натякнув на фігурантів обережніше: мовляв, у справі фігурує чинний нардеп з екс-ОПЗЖ, "дуже відомий забудовник". Прізвища він не назвав, і формулювання може бути натяком на Столара, хоча прямо цього депутат не стверджує. Окремо Железняк написав, що інформація щодо заступника або заступниці керівника Офісу президента виявилася для нього дуже неочікуваною.
Список фігурантів у цій історії важливий. Але ще важливіший той, кого в ньому немає.
Питання, яке поставив Бондаренко
Володимир Бондаренко сформулював його прямо: чому НАБУ прийшло до Столара і Мудрої, але не прийшло до Олега Татарова, який є офіційним партнером Столара.
Бондаренко нагадує, що він першим писав про заснування компанії "Дейрінг Капітал" тестем Татарова Олександром Павлушиним разом зі Столаром, і про те, що саме на цю компанію переписали ділянку площею 1,3 гектара на Краснова, 33, яку, за його твердженням, вкрали у Микитася і "Укрбуду". Свою відповідь на власне запитання він теж дав: давно вважає, що Татаров є сексотом НАБУ, тому його й не чіпають.
Це оцінка Бондаренка, а не встановлений факт. Але сама історія "Дейрінг Капітал" фактом є, і задокументована вона ще у грудні 2020 року.
Земля на 21 мільйон і тесть із маршрутками
За даними Bihus.Info, фірма тестя тодішнього заступника Єрмака Олега Татарова отримала від Київради землі на 21 мільйон гривень одразу після його призначення в Офіс президента.
Компанія "Дейрінг Капітал", співвласником якої є тесть Татарова Олександр Павлушин, отримала майже півтора гектара у Святошинському районі на Краснова, 33, в оренду на десять років для будівництва житлового комплексу. Хронологія тут промовистіша за будь-який коментар. Проєкт рішення зареєстрували наприкінці липня, за два тижні до призначення Татарова в Офіс президента. У порядок денний він потрапив у вересні, вже після того, як Татаров став заступником глави Офісу. Саме рішення про виділення землі ухвалили 24 вересня.
"Дейрінг Капітал" був зареєстрований у жовтні 2019 року, тобто жодного будівельного бекграунду в компанії не було. Власниками фірми записані троє людей: крім Павлушина, це Геннадій Пожарун і Людмила Міщенко. Запам'ятайте останнє прізвище, воно ще з'явиться.
Сам Павлушин родом з Кіровоградської області, де зареєстрований як фізична особа-підприємець. Його ФОП займається маршрутними перевезеннями і має відповідну ліцензію. Іншої інформації про бізнес тестя, тим паче пов'язаний із будівництвом, журналісти знайти не змогли, як і даних про статки, достатні для купівлі нерухомості в Києві і старту будівельного бізнесу.
Маршрутник з Кіровоградщини, півтора гектара в Києві і зять в Офісі президента.
Окремою деталлю тоді пройшла інформація, що в січні Татаров і його дружина Тетяна запустили процес розірвання шлюбу, справа потрапила до Деснянського райсуду. Чи було це розлучення фіктивним, для приховування або збереження майна та активів родини, залишилося невідомим.
Біографія, яка пояснює конструкцію
Олега Татарова призначили в Офіс президента в серпні 2020 року, і він одразу зайнявся питаннями координації силових органів. До цього, за президента Януковича, він працював у Головному слідчому управлінні МВС. Під час Революції Гідності був одним з рупорів силового блоку і виправдовував дії тодішньої влади і силовиків. Потім зайнявся адвокатською діяльністю, і серед його клієнтів були, зокрема, ексзаступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов і нардеп Вадим Новинський. Паралельно Татаров працював з будівельною компанією "Укрбуд". Саме в цей період і стався так званий квартирний скандал з Нацгвардією.
НАБУ розслідувало справу стосовно Татарова: про можливу причетність до справи "Укрбуду" і квартир Нацгвардії, у якій фігурує екснардеп і забудовник Максим Микитась. Антикорупційні органи вважали, що на прохання забудовників Татаров міг домовитися про написання позитивної для фірми експертизи.
Суть самої схеми така. У 2000-х Головне управління внутрішніх військ МВС, пізніше реорганізоване в Нацгвардію, і компанія-забудовник уклали угоду: на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс, і в обмін на земельну ділянку близько гектара в центрі Києва Нацгвардія мала отримати 50 квартир і 30 паркомісць. У 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилася від квартир і паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що той самий забудовник зводив на околиці, біля станції метро "Червоний хутір". Досудове розслідування встановило, що вартість цих квартир на 81,6 мільйона гривень менша за ту, в яку оцінені квартири, що Нацгвардія мала отримати на старті домовленостей.
Тобто Микитась, Татаров і "Укрбуд" перебувають в одному сюжеті вже щонайменше з тих часів. І ділянка на Краснова, 33, за твердженням Бондаренка, вийшла саме з цього кола.
Чому в справі з'явився "Сенс Банк"
Присутність державного "Сенс Банку" серед адрес обшуків має власне пояснення, і воно лежить у матеріалах операції "Мідас".
Згідно з оприлюдненими записами розмов фігурантів цієї операції, зокрема бізнесмена Тимура Міндіча та Василя Веселого, склад наглядової ради банку обговорювався і затверджувався цими особами ще за місяць до офіційного призначення. Нацбанк за результатами перевірок виявив ознаки існування прихованої паралельної структури управління фінустановою.
За даними Держфінмоніторингу, за період з 2025 по травень 2026 року виявлено підозрілих транзакцій клієнтів банку на суму понад 32 мільярди гривень. Фінансовий моніторинг банку системно сприяв проходженню нелегальних платежів грального бізнесу, що свідчить про скоординовану діяльність масштабної злочинної групи всередині установи.
Тридцять два мільярди гривень підозрілих транзакцій у державному банку. Наглядова рада, узгоджена в приватних розмовах за місяць до призначення. І паралельна структура управління, яку зафіксував регулятор.
Активи Медведчука і той самий нотаріус
Є ще один сюжет, у якому прізвища Столара і Татарова стоять поруч. У вересні 2023 року Bihus.Info опублікували розслідування про те, як частину активів держзрадника Віктора Медведчука вартістю мільйони доларів, які держава так і не спромоглася арештувати до кінця, впродовж наступних місяців перереєстрували на третіх осіб.
У липні 2022 року слідчі ДБР знайшли частки Медведчука і Марченко у компаніях "Академ-Клуб", "Орєст" і "Осокорки-7". Серед бенефіціарів був не лише Медведчук, а й екснардеп Вадим Столар і маловідомий київський бізнесмен Валерій Міщенко. Фірми потрапили під арешт. Але вже восени 2022 року нібито арештовані фірми почали переходити з рук у руки.
Зрештою частки Медведчука і Столара віджали в компаніях "Академ-Клуб" та "Осокорки-7", а активи Міщенка оминули. Місце Медведчука зайняв бізнесмен Олександр Білявський з окупованої на той час частини Херсонщини, спосіб життя якого, судячи з соцмереж, аж ніяк не вказував на здатність купити такий бізнес. Журналісти припустили, що за ним міг стояти Столар, який таким чином намагався повернути собі активи.
Через два місяці Білявський частку втратив. Її перебрав Вадим Іванов з Латвії, слідів якого розслідувачі так і не знайшли. Ще одну частку перейняв Петрос Тограмаджян з Болгарії, у якого журналісти виявили бурхливу кримінальну біографію. Нові власники були з різних країн, але за дивним збігом обставин користувалися послугами одного нотаріуса.
І окремо: частки в компанії "Орєст" просто перейшли на Валерія Міщенка. Хоча, як нагадують розслідувачі, відповідно до судових ухвал фірми були під арештом, а отже, власники в них змінюватися не могли.
Хто ж такий Валерій Міщенко? Реальний київський бізнесмен із давніми зв'язками. Одна з його фірм зареєстрована в будівлі на вулиці Антоновича, де володіє об'єктами нерухомості родина Олега Татарова. А одна з його бізнес-партнерок, Людмила Міщенко, збіг прізвищ тут випадковий, раніше вже світилася у фірмі, через яку оточення Татарова виводило активи "Укрбуду". Так, це та сама Людмила Міщенко, яка значиться серед власників "Дейрінг Капітал".
І це не єдиний місток. Хоча про цю жінку немає жодної інформації в інтернеті, журналісти з'ясували, що вона є тещею бізнесмена Саркіса Саркісяна, товариша Олега Татарова. Принаймні знайшлося фото часів роботи Татарова в "Укрбуді", де вони разом із Саркісяном відпочивають десь у південних країнах.
Висновок розслідувачів був риторичним: чи міг би Валерій Міщенко без сторонньої допомоги прибрати до рук такі активи, і чи випадково правоохоронці забули довести до кінця арешт активів головного зрадника країни. Відповідь вони сформулювали так: без правоохоронних органів зробити все це було б просто неможливо, а хто в країні курує правоохоронні органи, читач і так у курсі.
Того ж року "Дзеркало тижня" публікувало розслідування про те, як низка компаній родини ще одного заступника голови Офісу президента, Ростислава Шурми, оптимізує податки завдяки схемам з офшорами та венчурними фондами. Заступники в Офісі президента, як бачимо, ніколи не були однорідною масою, але певні жанри в них повторювалися.
Що з усього цього складається
Складається ось що. Є коло людей, яке проходить через усі сюжети підряд: Столар, Микитась, "Укрбуд", Нацгвардія, ділянка на Краснова, компанія тестя, активи Медведчука, "Сенс Банк". У кожному з цих сюжетів прізвище Татарова або з'являється прямо, або стоїть на відстані одного нотаріуса, однієї партнерки чи однієї будівлі на Антоновича.
19 серпня 2026 року НАБУ і САП прийшли до Мудрої, Столара, Микитася, Мін'юсту і банку. До людини, яка сім років координувала в Офісі президента саме силовий блок і чия родина фігурує щонайменше у двох задокументованих історіях з тим самим Столаром, не прийшов ніхто.
Пояснень цьому може бути кілька. Бондаренко пропонує своє. Можливе й простіше: до Татарова просто ще не дійшли. Але після шести років, протягом яких кожне розслідування про активи, землю і арештовані фірми виводило на одне й те саме коло, версія "ще не дійшли" щоразу звучить менш переконливо.
