Олександр Дубінський потрапив під санкції США після прохання "Слуги народу"
Американські санкції проти народного депутата Олександра Дубінського запроваджували на прохання керівництва фракції "Слуга народу". Принаймні так випливає з розсекреченого службового листування співробітника Державного департаменту США Джорджа Кента від 7 жовтня 2020 року. Представник партії "Слуга народу" буквально благав американців внести Дубінського хоч у якийсь чорний список. Причина була сформульована відверто: щоб зменшити його вплив на "вразливих депутатів" Верховної Ради.
Цікаво, що ніхто не приховував мети. Йшлося не про злочин, не про порушення закону і навіть не про загрозу безпеці. Йшлося про те, що один депутат надто сильно впливає на інших депутатів. Отже, внутрішньофракційну проблему, з якою партія не могла впоратися сама, запропонували розв'язати руками іноземної держави. Чи можна уявити кращий доказ політичної самостійності?
Американці прохання почули. Через 3 місяці, 11 січня 2021 року, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило санкції проти 7 осіб і 4 організацій, які Вашингтон оголосив частиною пов'язаної з Андрієм Деркачем "мережі іноземного впливу" Росії. До списку, окрім Дубінського, потрапили колишні посадовці Костянтин Кулик, Олександр Онищенко та Андрій Тележенко. Офіційне формулювання щодо Дубінського звучало як втручання в американські президентські вибори. А вже в лютому 2021 року фракція "Слуга народу" виключила його зі свого складу, пославшись саме на американські санкції. Тобто спершу попросили про санкції, а потім виключили Дубінського через ці ж санкції.
Це листування вийшло на світло не саме по собі. Воно увійшло до нового пакета розсекречених документів про компанію Burisma Миколи Злочевського та її зв'язки з Гантером Байденом, сином колишнього президента США Джо Байдена. І в цьому пакеті є сюжет, який виглядає як анекдот, але написаний дипломатичною мовою.
Уявіть собі: Генеральна прокуратура України, яка розслідувала діяльність Burisma Злочевського, хотіла організувати навчання своїх співробітників у США. За чий кошт? За кошт тієї самої Burisma. Про це свідчить переписка посла США в Україні Марі Йованович і Джорджа Кента, який тоді працював заступником керівника місії посольства США в Києві.
"Компанія, яку раніше розслідувала Генпрокуратура, фінансує навчання співробітників цієї ж Генпрокуратури через американську організацію? Ой-вей-вей", - написав Кент 26 вересня 2017 року.
Іронія дипломата мала цілком конкретне підґрунтя. Генеральну прокуратуру тоді очолював Юрій Луценко, і саме за нього кримінальні справи щодо Злочевського були закриті. Кент окремо повідомляв Йованович, що Луценко повністю зняв з Burisma всі справи, а сам Злочевський після цього повернувся в українське публічне життя. Тобто компанія, з якою прокуратура щойно розійшлася миром, тепер пропонувала цій прокуратурі оплатити підвищення кваліфікації. Хто кому і за що мав бути вдячний, лишалося тільки здогадуватися.
Організацією навчання займалася американська лобістська компанія Blue Star Strategies, яка представляла інтереси Burisma. Провести навчання мав Інститут Маккейна. До інституту з цією ідеєю прийшли представниця Blue Star Strategies Саллі Пейнтер разом із представником Burisma Вадимом Пожарським. Ішлося про двотижневу програму "розвитку лідерства і професійної спроможності" для українських прокурорів, і, за словами самого інституту, цю програму запропонував український головний прокурор.
Йованович порадила інституту бути обережним із Burisma і відмовитися від фінансування з боку компанії. Вона писала, що в Києві звели б брови від самої іронії ситуації, у якій Burisma навчає прокурорів, і запитали б, з якою метою. Після цього Інститут Маккейна відхилив пропозицію. Так українські прокурори й не отримали можливості підвищити кваліфікацію за гроші компанії, діяльність якої вони розслідували.
Ще один документ із пакета показує, як щільно в посольстві стежили за справою Злочевського. 25 серпня 2017 року Йованович надіслали лист із темою "Burisma", до якого була додана довідка на 1 сторінку щодо справи Злочевського. 26 жовтня 2017 року цей лист переслали далі з проханням зберегти файл "десь на жорсткому диску", як видно з розсекреченого листування. Імена відправників і отримувачів у документі зачорнені, сам лист позначено як несекретний, а дозвіл на публічне оприлюднення 13 жовтня 2026 року дав радник президента США Шарф. Збережений на жорсткому диску файл пролежав там 9 років.
Але найголовніше інше. Нова порція розсекречених документів Державного департаменту США свідчить про те, що американські чиновники й дипломати чудово знали про корупційні проблеми компанії Burisma і про конфлікт інтересів, пов'язаний із роботою в ній Гантера Байдена. Зокрема, у службовому листуванні Джордж Кент прямо вказував, що присутність сина віцепрезидента США в раді директорів Burisma "підривала антикорупційну політику США в Україні".
Проте під час президентської кампанії 2020 року і після її завершення США запроваджували санкції проти українських політиків, які звинувачували родину Байденів у корупції. Підставою Вашингтон називав їхню нібито участь у російській операції з втручання в американські вибори.
У Вашингтоні чудово знали, що з Burisma щось нечисто. Але замість того, щоб розібратися зі своєю корупцією, вирішили розібратися з тими, хто про неї розповідав.
