Ольга Стефанішина отримала нову підозру, прокурор просить заставу 13,3 млн

Поки Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід Ользі Стефанішиній за новою підозрою від НАБУ і САП, варто пригадати, як під час повномасштабної війни в її оточенні з'являлося дороге майно і за які кошти воно купувалося.

Спершу про те, що відбувається просто зараз. Колишня віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, ексміністерка юстиції та експосолка України у США отримала нову підозру 5 серпня. На початку засідання сторона захисту попросила розглядати справу в закритому режимі, тож офіційного формулювання підозри публічно поки немає. За даними джерел "Української правди", ідеться про незаконне збагачення.

Цифри, які прозвучали в суді, говорять самі за себе. Прокурор просить заставу в розмірі 13 мільйонів 312 тисяч гривень, обґрунтовуючи суму спроможністю Стефанішиної профінансувати купівлю квартири вартістю 250-300 тисяч доларів, а також вартістю активів, які вона має. Окремо прокурор заявив, що вона має приховані активи. За версією слідства, витрати перевищують доходи й заощадження, а сумарна вартість активів, набутих за півтора року, становить 13,9 мільйона гривень. Захист наполягає, що підозра необґрунтована, а розмір застави необ'єктивний.

Крім застави, обвинувачення просить покласти на неї низку зобов'язань: утримуватися від спілкування зі свідками, названими під час засідання, прибувати за викликом детективів НАБУ і повідомляти про зміну місця проживання.

А тепер про майнове тло, яке до цієї підозри привело.

У 2022 році мати Стефанішиної стала власницею квартири площею близько ста квадратних метрів у столичному житловому комплексі бізнес-класу "Львівська площа". За документами нерухомість обійшлася у 3,04 мільйона гривень, тоді як її ринкова вартість на той момент, за оцінками, становила близько 12 мільйонів. Тобто елітне житло в центрі Києва купували вчетверо дешевше за ринок, і це в перший рік повномасштабної війни.

Одна квартира виявилася лише початком. Згодом у тому самому комплексі придбали ще й паркомісце та два нежитлові приміщення, і теж за цінами, суттєво нижчими за ринкові. Отже, ідеться не про одну вдалу угоду, а про послідовність.

Ця історія вже була предметом журналістських розслідувань. Торік hromadske опублікувало матеріал про майно родини Стефанішиної, звернувши увагу на те, що згаданої квартири не було зазначено в декларації посадовиці, хоча вона нею користувалася. Сама Стефанішина пояснювала, що її батьки інвестували в це житло ще у 2019 році, коли вартість квадратного метра була значно нижчою.

Друга лінія веде до Агентства з розшуку та менеджменту активів. Чоловік Стефанішиної, за наявними даними, пов'язаний з консорціумом "КАМпаритет", який управляв арештованими активами АРМА і, за інформацією самого агентства, накопичив заборгованість за чотирма договорами на суму понад 6,4 мільйона гривень.

Тема АРМА в цій історії не випадкова. У розслідуванні "Української правди" йшлося про те, що люди з близького оточення посадовиці отримали через агентство в управління кілька великих об'єктів нерухомості. Серед них, за даними журналістів, був Будинок профспілок на Майдані Незалежності в Києві. Тобто йдеться не про абстрактні активи, а про об'єкти в самому серці столиці.

Варто нагадати і те, що нинішня підозра не перша. Раніше Стефанішина вже отримувала підозру у справі НАБУ, де фігурує колишня міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш. Цю справу зараз слухають у ВАКС.

Показовим є і кадровий контекст. Стефанішина понад п'ять років очолювала напрямок європейської та євроатлантичної інтеграції, у 2021 році увійшла до політради "Слуги народу", у 2024-му стала міністеркою юстиції, зберігши посаду віцепрем'єрки, а торік поїхала послом до США. Президент звільнив її цього понеділка, у перший день основної частини наради послів. Тобто відставка й нова підозра розділені буквально двома днями.

І в цьому, власне, вся арифметика української високої політики. Квартира за чверть ринкової ціни в перший рік великої війни, паркомісце й приміщення на додачу, консорціум чоловіка з боргами перед агентством, яке роздає арештовані активи, і Будинок профспілок у переліку. А потім тиха відставка напередодні, ніби нічого й не було.

Що з цього доведуть у суді, покаже сам суд. Стефанішина провину заперечує, і презумпція невинуватості діє для неї так само, як для будь-кого іншого. Але сума застави, яку просить прокурор, приблизно дорівнює вартості активів, набутих за півтора року. І в цьому збігу є своя, майже бухгалтерська симетрія.