Посадовець Мінекономіки Олександр Панасюк уникнув штрафу через строки давності

Заступник директора департаменту технічного регулювання Міністерства економіки, начальник управління стандартизації, аналізу та міжнародного співробітництва Олександр Панасюк уникнув адміністративного стягнення за порушення в декларації. Не тому, що НАЗК помилилося, а тому, що держава просто не встигла, пише Absolution Leaks.

Спершу про те, що саме перевіряли. Панасюк раніше працював у Державній службі геодезії, зареєстрований і фактично проживає в Ірпені на Київщині. Його дружина Анна Володимирівна Панасюк офіційно не працевлаштована, а в родині троє дітей: Соломія, Данило та Максим.

Особисто посадовцю належить квартира в Ірпені площею 88,9 квадратного метра, набута 3 жовтня 2018 року за 711 тисяч гривень, у якій живе вся сім'я. Крім того, на нього оформлено чотири земельні ділянки на Харківщині: дві в селі Шебелинка Ізюмського району площею 45 180 квадратних метрів, куплена у 2019 році за 122 тисячі, і 44 757 квадратів, набута 7 лютого 2018 року за 48 тисяч, а також дві в селі Іванівка Чугуївського району площею 59 715 квадратів за 144,5 тисячі та 66 591 квадрат за 161 тисячу, обидві 2018 року.

А тепер найцікавіше. Основне майно, набуте останніми роками, оформлене на непрацевлаштовану дружину.

Це ділянка в Ірпені площею тисяча квадратних метрів, набута 6 грудня 2023 року за 2,88 мільйона гривень. Це дві ділянки в селі Брустури на Закарпатті площею тисяча квадратів за сім тисяч гривень і 1500 квадратів за десять тисяч, обидві 2023 року. І це будинок в Ірпені площею 218,78 квадратного метра, набутий у 2024 році за 1,2 мільйона, у якому теж живе вся родина.

Транспорт заслуговує на окрему увагу. Сам Панасюк володіє автомобілем Infiniti QX80 2020 року, придбаним 22 липня 2023 року за 547,5 тисячі гривень. Проблема в тому, що ринкова вартість подібних автомобілів цієї моделі й року на момент придбання в Україні зазвичай суттєво перевищувала цю суму і перебувала в діапазоні від півтора до двох з половиною мільйонів гривень залежно від комплектації та стану.

Дружині належить BYD Song PLUS 2024 року, придбаний 30 липня 2024-го за мільйон гривень, і тут заявлена вартість уже близька до ринкової ціни нових автомобілів цієї моделі.

Є в Анни Панасюк і бізнес. Їй належить 75 відсотків статутного капіталу ТОВ "Український Аграрний Консалтинговий Центр", причому вартість частки вказана як 1500 гривень, а право набуто 22 листопада 2021 року. Вона ж є кінцевим бенефіціарним власником цього товариства.

Тепер зіставте це з доходами за 2025 рік. Олександр Панасюк отримав мільйон гривень заробітної плати в Міністерстві економіки, 8765 гривень національного кешбеку і 42,5 тисячі від відчуження нерухомого майна покупцю Яніні Ігорівні Савенко. Анна Панасюк отримала 18 тисяч соціальних виплат двічі з різних джерел і 58,2 тисячі дивідендів від власного товариства.

Готівкою подружжя задекларувало 20 тисяч доларів у чоловіка і 21 тисячу в дружини, плюс невеликі суми на рахунках у ПриватБанку.

Тобто жінка без офіційного працевлаштування, чиї річні надходження вимірюються десятками тисяч гривень, за два роки набула ірпінську ділянку за 2,88 мільйона, будинок за 1,2 мільйона, дві закарпатські ділянки й автомобіль за мільйон.

Саме до цієї декларації, точніше до попередньої, і виникли питання в НАЗК. Але подивімося, чим вони закінчилися.

Панасюка обвинувачували за частиною 4 статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення. За версією агентства, у щорічній декларації за 2023 рік він зазначив недостовірні дані, грошове вираження яких відрізнялося від достовірних на 1,9 мільйона гривень.

Хронологія дій НАЗК, яку детально дослідила суддя Анна Гридасова, виглядає так. Повну перевірку декларації проводила головний спеціаліст четвертого відділу управління проведення повних перевірок Вікторія Копитець у період з 24 лютого по 23 червня 2025 року. За результатами 4 липня 2025-го склали довідку №505/25, у якій зафіксували недостовірні відомості на ті самі 1,9 мільйона. А 7 липня 2025 року уповноважена особа НАЗК склала обґрунтований висновок щодо виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Протокол про адміністративне правопорушення №404-01/8/25 агентство склало аж 9 грудня 2025 року. Тобто через п'ять місяців після власного ж висновку.

Ця пауза й вирішила справу.

Сам Панасюк вину не визнав і з обставинами протоколу не погодився, а його захисник, адвокат Ігор Романов, просив закрити провадження. Прокурор відділу Офісу генпрокурора Сергій Куций, навпаки, просив визнати посадовця винним і призначити штраф у 17 тисяч гривень.

Але суд пішов іншим шляхом. Датою виявлення правопорушення він визнав саме 7 липня 2025 року, прямо зазначивши, що дату складання протоколу ототожнювати з датою виявлення не можна. Протокол лише фіксує вже встановлений факт, тоді як момент виявлення настає раніше, коли уповноважений орган дійшов висновку про наявність складу правопорушення.

За частиною 4 статті 38 КУпАП стягнення за правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути накладене протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення. Оскільки виявлення відбулося 7 липня 2025 року, а справу розглядали 29 січня 2026-го, шестимісячний строк на той момент уже минув.

Суд послався на імперативну норму пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, за якою провадження підлягає закриттю в разі закінчення строків. І тут є принципова відмінність від деяких інших справ: при закритті з цієї підстави суд узагалі не встановлює вину чи невинуватість особи. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини та позиції Вищого адміністративного суду України.

У підсумку провадження закрили у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення. І остання деталь, яка добре характеризує зацікавленість сторін: постанову в апеляції ніхто не оскаржував.

Отже, підбиймо баланс. Повна перевірка тривала чотири місяці. Довідка зафіксувала розбіжності на 1,9 мільйона гривень. Висновок про наявність правопорушення склали 7 липня. А протокол, без якого справа не могла піти до суду, з'явився лише 9 грудня.

За ті п'ять місяців, які НАЗК витратило на складання одного документа, і згорів увесь шестимісячний строк. Питання про недостовірні дані на майже два мільйони гривень так і залишилося без правової оцінки, штраф у 17 тисяч ніхто не заплатив, а майно, оформлене на непрацевлаштовану дружину, нікого більше не цікавить.