Суд повернув державі Жовтневий палац, але керує ним компанія Дмитра Сидоренка

Господарський суд Києва скасував право власності Федерації професійних спілок України на Жовтневий палац і постановив повернути пам'ятку вартістю близько мільярда гривень Фонду державного майна. Рішення першої інстанції ще може бути оскаржене.

Здавалося б, історія із щасливим кінцем: держава повертає собі один із найвідоміших культурних майданчиків столиці. Але є деталь, яка перетворює цей фінал на щось значно цікавіше.

Ще у 2025 році АРМА віддало палац на п'ять років в управління ТОВ "Комбінат Плюс", яке належить засновнику Atlas Дмитру Сидоренку. І саме рішення про повернення палацу державі автоматично контракт управителя не скасовує. Тобто власник змінюється, а той, хто фактично розпоряджається майданчиком, залишається той самий.

Щоб зрозуміти, як так вийшло, варто пригадати весь ланцюжок подій.

Жовтневий палац, нині Міжнародний центр культури і мистецтв, збудований ще у 1838-1842 роках, належав Федерації профспілок України. У 2022 році через кримінальне провадження щодо неправомірного використання майна палац заарештували й передали в управління АРМА.

А далі відбулося те, що заслуговує на окремий рядок. У травні 2025 року суд арешт скасував. Проте торги з пошуку управителя АРМА не скасувало і договір із переможцем усе одно підписало. Тобто підстава для управління відпала, а процедура продовжилася своїм ходом.

У липні 2025 року МЦКМ передали в управління "Комбінату Плюс" строком на п'ять років. Умови озвучила очільниця АРМА Олена Дума: управитель отримує право розпоряджатися історичним об'єктом площею 17 500 квадратних метрів, сплачує 99,9 відсотка доходів від використання майна до державного бюджету, а також щомісячний гарантований платіж понад два мільйони гривень, який надходитиме навіть за відсутності прибутку.

В АРМА окремо наголосили, що обраний управитель успішно пройшов усі перевірки правоохоронних органів на причетність до власника активу та на зв'язки з росією, а компанія має репутацію й досвід на ринку організації культурних заходів. Планувалося оновити інфраструктуру палацу, відремонтувати фудкорти й санітарні зони, оновити технічне оснащення і зробити простір інклюзивним.

Тепер про самого управителя. Дмитро Сидоренко є співзасновником концертної агенції PMK Event Agency, власником клубів Atlas, ROOF, "Зеленого театру" та бару BarBaraBar, а також генеральним директором і засновником фестивалю Atlas Weekend. Йому ж належать тераси ТРЦ Gulliver і River Mall та агенція AConcert. Тобто фахова компетенція в цієї людини справді є, і саме на неї посилалося агентство.

Питання виникають в іншій площині, і сформулював їх блогер Володимир Бондаренко.

Сидоренко володіє ТОВ "Атлас Уікенд" разом із Ярославом Валерійовичем Пахольчуком. А Пахольчук це керівник телеканалу "1+1", колишній партнер Володимира Зеленського, який нині є партнером Тімура Міндіча та Сергія Шефіра у кількох фірмах групи "Квартал 95", зокрема в ТОВ "Віжн Квартал ТВ" і ТОВ "Квартал ТВ".

Висновок Бондаренко формулює прямо: рішення АРМА цілком логічне, адже Жовтневий палац є домашньою сценою "95 кварталу", а саме агентство, за його словами, понятійно контролює друг президента Міндіч. Це, зрозуміло, оціночне судження блогера, а не встановлений факт, і в АРМА наполягають на законності та прозорості конкурсу.

Але сама конфігурація від цього нікуди не дівається. Найбільша концертна сцена столиці площею 17 500 квадратних метрів на п'ять років перейшла до людини, чий бізнес-партнер має спільні компанії з фігурантом найгучнішої корупційної справи країни.

Прокуратура, до речі, вимагала повернути палац державі ще в січні 2026 року. Тоді ж Сидоренко публічно пояснював умови управління, стверджував, що майже всі доходи йдуть до держбюджету, і спростовував чутки про мізерні виплати державі. В АРМА тоді підтвердили законність конкурсу й наголосили, що всі заплановані заходи в палаці відбудуться за графіком.

Що ж маємо в підсумку. Актив, заарештований у 2022 році, передали в управління на конкурсі, який провели вже після скасування арешту. Тепер суд повертає його державі, але договір управління продовжує діяти. Формально в цьому ланцюжку кожна ланка бездоганна.

І саме це в українських історіях такого типу найбільше й насторожує. Бо коли всі процедури дотримані, а результат щоразу виявляється на користь одного й того самого кола людей, питання виникають уже не до процедур.