Укрексімбанк ініціював банкрутство "Карпатнафтохіму" з боргом 1,3 млрд гривень
Найбільше нафтохімічне підприємство країни опинилося в процедурі банкрутства, а на плівках Тимура Міндіча звучить фраза про те, що воно комусь потрібне. Хронологія подій навколо "Карпатнафтохіму" вибудовується в ланцюг, у якому кожна ланка фіксується документами, пише Absolution Leaks.
Почнімо з поточного стану. 27 лютого 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою у справі №909/61/26 відкрив провадження про банкрутство ТОВ "Карпатнафтохім" у Калуші.
Ініціатором виступив державний "Укрексімбанк". Заявлений борг за Генеральною кредитною угодою від 23 лютого 2021 року становить 1,3 мільярда гривень, з яких 353 тисячі це вимоги, забезпечені заставою майна боржника. До провадження долучилося також ТОВ "Костанза", власник Калуської ТЕЦ, із вимогою на 323 мільйони гривень за постачання енергоресурсів, причому сама "Костанза" перебуває в процедурі банкрутства ще з серпня 2024 року.
Сукупні вимоги кредиторів перевищують 1,6 мільярда гривень. Розпорядником майна суд призначив арбітражного керуючого Олега Євгеновича Босака за кандидатурою "Укрексімбанку". Станом на липень 2026 року стадія процедури це розпорядження майном, рішення про ліквідацію чи санацію ще не ухвалено.
Тобто формально процедурою керує не приватний власник, а державний банк.
Тепер про історію заводу, без якої нинішня ситуація незрозуміла.
До 2017 року "Карпатнафтохім" контролювала російська "Лукойл" через нідерландську LUKOIL Chemical B.V., причому сам завод стояв ще з 2012-го. У лютому 2017 року дозвіл Антимонопольного комітету на купівлю отримала британська Techinservice Limited із публічним бенефіціаром Ігорем Щуцьким. Сума угоди на двох покупців становила 25 мільйонів доларів, але другого покупця Щуцький так і не назвав.
Профільна преса того часу пов'язувала Techinservice з народним депутатом "Народного фронту" Андрієм Іванчуком з оточення Арсенія Яценюка, а історично і з Ігорем Коломойським. Іванчук помер 12 вересня 2023 року, і ані він, ані Коломойський у чинному реєстрі засновників підприємства не значаться.
У серпні 2022 року за клопотанням Офісу генпрокурора суд наклав арешт на корпоративні права та 35 об'єктів нерухомості на суму понад 2,3 мільярда гривень. Підозра стосувалася виведення понад 5 мільярдів гривень через фірми-прокладки в Росії у 2017-2022 роках. Актив мав перейти до АРМА, але за чотирнадцять місяців агентство управителя так і не знайшло, пояснивши це юридичними неточностями.
А 6 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області арешт з майна "Карпатнафтохіму" скасували. Саме це рішення розслідувачі називають джокером, без якого решта подій була б неможливою.
Далі все відбувається швидко.
11 червня 2024 року, тобто рівно через півроку після зняття арешту, змінилися власники підприємства. Нідерландська KARPATY CHEMICAL B.V. вийшла зі складу засновників, а з'явилися три учасники. Кіпрська XEDRIAN HOLDING LIMITED з власником Ільхамом Мамедовим отримала 34 відсотки, що відповідає понад 789 мільйонам гривень у статутному капіталі. Британська TECHINSERVICE LIMITED Ігоря Щуцького отримала 33 відсотки, приблизно 766 мільйонів. І ще 33 відсотки, теж близько 766 мільйонів, дістав київський інвестиційний фонд "Геріон Ворлд", власником якого є Андрій Веселий.
За цю третину фонд офіційно заплатив 35 мільйонів гривень, тобто менше одного мільйона доларів за поточним курсом.
Порівняйте самі. Правоохоронці оцінювали активи заводу в 2,3 мільярда гривень, а журналісти "Української правди" оцінювали саму лише третину в понад 60 мільйонів доларів. Дисконт виходить приблизно у 22 рази.
Фінансова звітність фонду при цьому показує, що цих 35 мільйонів у "Геріон Ворлд" просто не було. Кошти позичили ще в червні 2023 року, тобто за рік до угоди, а кредитора публічно не розкрито. Офіційний же дохід Андрія Веселого за двадцять років становив 4,15 мільйона гривень.
Паралельно розгорталася банківська лінія. З 2023 по 2025 рік Василь Веселий, брат нового співвласника заводу, працював радником голови наглядової ради державного "Сенс Банку". У розмові з Олександром Цукерманом 9 травня 2025 року він називає шість імен майбутньої наглядової ради банку, а 18 червня розпорядженням Кабміну №580-р ті самі шість імен затверджують офіційно. За консультаційні послуги у 2024 році йому виплатили два мільйони гривень.
У тій самій розмові 9 травня 2025 року співрозмовники обговорюють і сам "Карпатнафтохім". З опублікованих "Українською правдою" розшифровок звучить прямий намір впливати на ситуацію навколо підприємства й використовувати юридичні інструменти проти інших співвласників, які виступають проти нього. З контексту йдеться про Мамедова і Щуцького.
Зафіксовані цитати з плівок промовисті: "мені треба Карпатнафтохім… Шура" і "У нас вся ціна завода три мільйони по експертному висновку". Там же звучить репліка про борг заводу кіпрській компанії на 840 мільйонів доларів, щоправда, ця цифра походить зі слів учасників розмови, а не з підтвердженого договору.
10 червня 2026 року у Василя Веселого пройшли слідчі дії в супроводі СБУ за статтею 209 Кримінального кодексу. Затримання не було, підозри не оголошено, а справу веде Національна поліція паралельно з провадженням "Мідас".
Поки триває юридична гра, завод помирає фізично, і це, мабуть, найважливіша частина всієї історії.
Заборгованість із заробітної плати станом на липень 2026 року становить близько 220 мільйонів гривень. Поточні виплати повністю припинено з січня. Масові звільнення тривають з червня 2026-го. Існує ризик зупинки очисних споруд, які обслуговують частину Калуша, а це вже питання техногенно-екологічних наслідків для басейну Дністра.
Публічна позиція Андрія Веселого від 23 липня 2026 року така: він міноритарій, одноосібно рішення ухвалити не може, адже є два акціонери за межами України, тобто Мамедов і Щуцький. Його пропозиція полягає в тому, щоб поетапно продавати сировину й спрямовувати кошти на зарплати.
Розслідувачі бачать у цьому підготовку наративу проти небажаних мажоритаріїв напередодні ключових ухвал арбітражного керуючого.
Якщо скласти всі ланки разом, вимальовується послідовність: скасування арешту в грудні 2023 року, вхід "Геріон Ворлд" у червні 2024-го за позиченими 35 мільйонами, паралельна посада Василя Веселого радником у державному банку з можливістю підказувати уряду склад наглядової ради, розмова з Цукерманом у травні 2025 року про заводські справи, ініціювання банкрутства державним банком у лютому 2026-го, зупинка виплат і формування сюжету про винних мажоритаріїв з-за кордону.
Арифметика цього процесу теж варта уваги. Активи оцінюються в 4,68 мільярда гривень, вимоги кредиторів становлять 1,6 мільярда. Різниця, тобто простір для потрібної санації, перевищує три мільярди.
І тут потрібне те саме застереження, яке роблять самі автори. Це не звинувачення, а фіксація реєстрової реальності. Санкцій РНБО, OFAC, Євросоюзу чи Великої Британії проти Веселих станом на серпень 2026 року немає. Підозри Василю Веселому не оголошено. Стягнень активів у дохід держави теж немає.
Розслідувачі звертаються до обох братів із конкретними запитаннями. До Андрія Веселого щодо походження 35 мільйонів гривень червня 2024 року: договір позики "Геріон Ворлд" від червня 2023-го та ім'я позикодавця зняли б усі питання за одну годину. І до Василя Веселого щодо його тверджень про незнайомство з представниками Офісу президента.
Поки що ж єдиними, хто в цій історії відчув наслідки, залишаються працівники заводу з боргом по зарплаті на 220 мільйонів і місто Калуш, для якого зупинка очисних споруд означатиме зовсім не корпоративний спір.
