ВАКС визнав колишнього голову "Родовід Банку" Дмитра Єгоренка винним і відпустив
9 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд визнав колишнього голову "Родовід Банку" Дмитра Єгоренка винним у пособництві заволодінню 18,458 мільйона гривень і в службовому підробленні. Йому призначили десять років позбавлення волі, три роки заборони обіймати певні посади і конфіскацію майна. А потім одразу звільнили від покарання, бо строки давності минули. Вирок наразі оскаржується.
Десять років, які тривали рівно стільки, скільки суддя їх зачитував.
Епізод, за який судили, тягнеться з 2009 року. Після націоналізації банку заднім числом оформили документи про оренду будівлі в Рильському провулку, 4. Єгоренко ці документи підписав, після чого тимчасовий адміністратор Сергій Щербина дев'ятьма платежами перерахував 18,458 мільйона гривень Галині Шепелєвій. Особистого збагачення Єгоренка суд не встановив: його роль полягала саме в підписанні паперів. Щербина ще у 2017 році пішов на угоду зі слідством, а Шепелєву в грудні 2024 року засудили до семи років з конфіскацією.
Але вісімнадцять мільйонів у цій історії - дрібниця. Основні гроші "Родовіду" лежать в іншій справі, і вона досі не закінчена.
У ВАКС триває розгляд справи колишнього народного депутата Олександра Шепелєва про 301,6 мільйона гривень. Тепер зверніть увагу на дати. Провадження відкрили 28 серпня 2013 року. Обвинувальний акт потрапив до ВАКС у січні 2022 року, тобто через вісім з половиною років. Розгляд по суті почався в жовтні того ж року і триває дотепер. Разом виходить тринадцять років, і це ще не фінал.
За версією НАБУ і САП, уже після переходу банку у власність держави, в листопаді та грудні 2009 року "Родовід" перерахував адвокатському об'єднанню "Бріарей" 301,6 мільйона гривень нібито за стягнення боргів. Обвинувачення вважає ці послуги фіктивними. Гроші йшли траншами з 24 листопада по 16 грудня, після чого значну частину вивели з рахунків і перевели в готівку. Слідство простежувало подальший рух коштів через рахунки родичів Шепелєва.
Тепер про контекст, без якого ці цифри нічого не означають. Усе описане відбувалося на тлі порятунку банку коштом держави. У 2009 році держава отримала 99,97 відсотка "Родовіду", а обсяг рекапіталізації сягнув 8,4 мільярда гривень. У 2011-му додали ще 3,95 мільярда. Разом 12,35 мільярда гривень державної підтримки, частина якої пішла на виплати вкладникам ліквідованого "Укрпромбанку".
Дванадцять із половиною мільярдів бюджетних грошей. І 301,6 мільйона, які пішли адвокатському об'єднанню за послуги, які обвинувачення вважає фіктивними, уже після того, як банк став державним.
Був у цій історії й окремий епізод з "УкрГазЕнерго". Компанія тримала в банку близько 500 мільйонів гривень депозиту під дев'ять відсотків річних. А 13 березня 2009 року, безпосередньо перед введенням тимчасової адміністрації, ставка раптом зросла до сорока восьми відсотків. Документ підписав Єгоренко. Компанія отримала близько 284 мільйонів гривень відсотків, згодом угоду визнали недійсною. До нинішнього вироку на 18,458 мільйона цей епізод не належить.
Сорок вісім відсотків за кілька днів до введення тимчасової адміністрації. Люди, які підписували цей документ, точно знали, що робили і навіщо.
Сам Олександр Шепелєв уже відбуває покарання за іншими справами, і його біографія читається як сценарій. Його затримали в Угорщині, екстрадували в Україну, у 2014 році він утік із лікарні, а у 2018-му був затриманий знову. У 2020 році отримав сім років за втечу і підкуп службової особи, у 2022-му - п'ятнадцять років за організацію вбивства власника "АвтоКразБанку" Сергія Кириченка. По вбивству полковника УБОЗ Романа Єрохіна йому також оголошували підозру, але вироку за цим епізодом немає.
І ось вам портрет української правової системи в одному кейсі. Дванадцять мільярдів державних грошей влиті в банк. Вісімнадцять мільйонів згоріли за строком давності разом із десятирічним вироком. Триста мільйонів розглядаються тринадцятий рік поспіль. А єдиний фігурант, який реально сидить, сидить не за банк, а за втечу і за вбивство.
