Від фіктивних боргів до міжнародного розшуку: історія падіння та масштабних схем відомого м'ясокомбінату.

Правоохоронці розслідують масштабну справу щодо ймовірного розкрадання активів відомих харківських м'ясопереробних підприємств. У центрі уваги слідства — виведення десятків мільйонів гривень за кордон, фіктивні контракти та імпорт сотень тонн забрудненої сировини, яка могла потрапити на столи українців.

Корпоративний спір чи масштабна схема?

Кримінальне провадження було відкрито влітку 2023 року за статтями про привласнення майна та відмивання коштів. В орбіті розслідування опинилися три компанії:

• ТОВ «Роганський м'ясокомбінат»

• ТОВ «ВП Роганський м'ясокомбінат»

• ТОВ «М'ясокомбінат «Ірина»

Усі вони контролювалися двома партнерами з рівними частками. Заявником у справі виступив співвласник Ігор Грицак (син екснардепа Василя Грицака). Натомість захист іншого партнера, Ігоря Фельдштейна, стверджує, що розслідування стало наслідком корпоративного спору за контроль над бізнесом, адже заява була подана лише через півтора року після описуваних подій.

Три етапи виведення коштів

За версією слідства, після початку повномасштабної війни підозрюваний співвласник виїхав до іспанського міста Денія, звідки дистанційно керував планом виведення активів. До операції він нібито залучив головного бухгалтера та інших посадовців, пообіцявши їм по 30 тисяч доларів винагороди.

Етап 1: Готівковий

З підприємств зібрали весь готівковий виторг, що зберігався в сейфах. Таким чином 17,3 млн гривень було переправлено до Іспанії.

Етап 2: Повернення фіктивних боргів

До війни співвласник надав підприємству поворотну фінансову допомогу — близько 5 млн грн. За вказівкою керівництва, головбух почала оформлювати повернення цих коштів на рахунки та картку ФОП дружини підозрюваного. Коли реальний ліміт боргу було вичерпано, готівку від продажу залишків м'яса знову вносили на рахунки як «нову допомогу» і виводили повторно.

Етап 3: Безтоварні операції

У лютому–квітні 2022 року завод фактично не працював. Незважаючи на це, м'ясокомбінат масово переказував кошти за нібито закуплену сировину ФОПам та компаніям-посередникам (зокрема ТОВ «Еко стор» та ТОВ «Фудлайф плюс»). Відсутність реальних поставок підтвердила інвентаризація та свідчення експедиторів. Лише через дві згадані фірми було виведено 11,87 млн гривень.

Імпорт небезпечного м'яса та обшуки 2026 року

Слідчі також заявили про викриття транснаціональної групи, яка за підробленими сертифікатами завозила в Україну низькоякісну м’ясну та рибну сировину. Гроші від продажу — понад 350 млн гривень — відмивалися через мережу з 15 імпортерів.

У травні 2026 року правоохоронці провели масштабні обшуки:

• У Дніпрі (на орендованих складах Держрезерву) вилучили 549 палет замороженої сировини (сало, яловиче серце, тримінг).

• У Луцьку знайшли ще понад 257 тонн аналогічної продукції.

Експертиза виявила в цьому м'ясі мікробіологічне забруднення, що робило його небезпечним для споживання. 1 червня 2026 року суд наклав арешт на всю вилучену партію.

Судові баталії: від вироків до скасування підозр

Судові процеси у цій справі тривають із перемінним успіхом для обох сторін:

• 2025 рік: Індустріальний суд Харкова визнав головного бухгалтера винною за статтею про привласнення майна.

• Грудень 2025: Організатору схеми заочно вручили підозру та оголосили його в міжнародний розшук.

• Лютий 2026: Печерський суд скасував підозру співвласнику через процесуальні порушення (документ надіслали на харківську адресу та вручили сину, хоча слідство знало про проживання фігуранта в Іспанії). Також захисту вдалося зняти арешт із майна дружини, довівши, що автомобілі та нерухомість були придбані ще у 2015–2018 роках.

• Травень 2026: Київський апеляційний суд скасував рішення попередньої інстанції та повністю поновив підозру організатору схеми.