Віталій Дейнега назвав Юрія Щиголя гаманцем Мінцифри і особисто Михайла Федорова

Є фотографія, на якій зліва направо сидять троє: Олексій Вискуб, Михайло Федоров та Юрій Щиголь. Одне фото, три кар'єри і майже вся історія того, як цифрова вертикаль будувала собі фінансовий контур усередині держави, пише Віталій Дейнега.

Почнімо з крайнього праворуч. Юрій Щиголь очолював Держспецзв'язку у 2020-2023 роках і був прямим підлеглим та призначенцем Михайла Федорова. Сьогодні він фігурант щонайменше двох справ НАБУ: розкрадання на закупівлях програмного забезпечення та розкрадання на закупівлях дронів Mavic і Autel. Сумарно по двох справах виходить близько 600 мільйонів гривень. Але, як зауважує Дейнега, не Mavic і Autel єдиними: якщо копнути в тому напрямку навіть легенько, можна викопати, зокрема, одного зі спонсорів наших ліберальних ЗМІ. Тих самих, які роками пояснювали суспільству, хто в країні реформатор, а хто ретроград.

Найпромовистіша деталь тієї справи навіть не в сумах. Під час обшуків тільки у Щиголя і тільки на телефоні знайшли понад мільйон доларів у криптовалюті. А в матеріалах провадження фігурують аудіозаписи, де учасники схеми просять давати хабарі саме криптою, бо сумки з готівкою дуже важко носити. Держава, яка публічно продавала себе світові як цифровий стартап, і справді провела цифровізацію. Просто не тієї галузі, про яку розповідали на форумах.

І тут ми підходимо до головного, що Дейнега говорить відкритим текстом і без евфемізмів: Держспецзв'язку на той момент була прямою креатурою Мінцифри. Фактично вона була її гаманцем і руками для різної брудної роботи. Служба, яка за обсягами освоєних коштів у багато разів перевищувала профільне міністерство, ніколи не була самостійним центром ухвалення рішень. Щиголь не був самостійною фігурою. Він був правою рукою і гаманцем.

Варто перекласти це слово з журналістської мови на бухгалтерську, звертає увагу Сергій Марченко. Гаманець означає, що людина збирає хабарі й косить відкати не для себе, а для когось. У цьому випадку для Мінцифри. А Мінцифра тут навіть не абревіатура і не установа, а конкретне прізвище: Михайло Федоров, надзвичайно впливовий чиновник в оточенні Володимира Зеленського. Настільки впливовий, що нещодавно пролобіював перерозподіл військового ПДФО від місцевих бюджетів тому самому Щиголю з Держспецзв'язку. Сорок три мільярди гривень на рік. Не мільйонів. Мільярдів.

Самому Щиголю нині інкримінують заволодіння державними коштами на 62 мільйони гривень, і в цій системі координат сума виглядає майже соромʼязливо. Півтора мільйона доларів, які знайшли слідчі, на тлі сорока трьох мільярдів річного потоку є дитячими копійками, кишеньковими грішми оператора каси. Питання, яке напрошується саме собою: якщо Дейнега має рацію і Щиголь справді був гаманцем, то скільки мало осісти в того, кому цей гаманець належав?

Михайло Федоров на фото сидить у центрі, і це доволі точна композиція. Коли підозри його підлеглим були вже фактично на виході, він сам подав на них заяву до НАБУ. Красивий хід, який назавжди залишає за автором статус викривача. Але повірити, що все це відбувалося без його відома, було б надто наївно навіть для країни, яка звикла вірити презентаціям. Людина роками курує напрямок, розподіляє бюджети, призначає керівників, лобіює перекидання десятків мільярдів на підконтрольну службу, а потім щиро дізнається з новин, що там щось було не так.

Показово й те, що в Міноборони Федоров хотів потрапити щонайменше з 2023 року. Збивали цю посадку всім двором, кілька років поспіль. У 2026-му він таки своє отримав.

А тепер погана новина, заради якої Дейнега й писав. Третя людина на фото, Олексій Вискуб, був заступником Федорова, відповідальним за війну, і саме Держспецзв'язку перебувала в його безпосередньому кураторстві. Коли Федоров пішов у Міністерство оборони, Вискуб став його першим заступником. І от новий міністр Хмара публічно заявив, що має намір зберегти частину команди Федорова, зокрема Вискуба.

Сам підхід не викликає заперечень: не міняти всю команду, а взяти в попередника найкраще, це нормальна управлінська практика. Питання виключно в тому, що саме вважати найкращим. Дейнега формулює свою пораду ввічливо, майже по-людськи: акуратно поцікавитися, чи не зміниться процесуальний статус Вискуба в майбутньому, а до призначення запросити його на поліграф. З конкретики він рекомендує ставити питання про отримання неправомірної вигоди із закупівель дронів, програмного забезпечення та грального бізнесу.

І окремо, з деталлю, яка коштує більше за весь інший текст: поліграф має бути міноборонівський, а не СБУшний. Бо є відчуття, що принаймні по частині схем там була координація зі Службою безпеки. Тобто перевіряти підозрюваного пропонують не в тій установі, яка, можливо, була співучасником процесу. Дрібниця, яка багато говорить про стан правоохоронної системи.

Оцінки колег звучать різкіше за оцінку самого Дейнеги. Костянтин Корсун стверджує, що Вискуб займався у Федорова усіма сірими та чорними схемами і водночас відповідав за операційку, тобто був не декоративною, а цілком робочою ланкою конструкції.

Тим часом НАБУ і САП повідомили, що встановили нові факти у кримінальному провадженні щодо зловживань у Держспецзв'язку під час закупівлі дронів для Сил оборони у 2023 році. Справа не закрита, вона розширюється. І кожен новий епізод у ній підсвічує ту саму вертикаль, у якій міністерство ухвалювало рішення, служба освоювала гроші, а відповідальність акуратно закінчувалася на рівні керівника служби.

Найгірше в цій історії навіть не суми. Найгірше те, скільки хороших людей підтримали своїм авторитетом корупціонерів, які під масками реформаторів просто крали з бюджету під час війни. Крали в солдатів, вдів, дітей і біженців. І значна частина цих поручителів досі не вважає за потрібне бодай мовчки відійти вбік.