Втрачено ще одну пам'ятку

Втрачено ще одну пам'ятку. Руйнують будівлю колишнього військового сухарного заводу (зерносховище, пекарня та млин) під Байковою горою, 1885-1886 рр.

Уже три дні нищать останню будівлю, яка зберегла свій первісний вигляд серед всього комплексу колишнього т. зв. "сухарного заводу" військового відомства, що включав зерносховище, хлібопекарню, складські приміщення, млин, сполучений з паровою станцією. Збудований у 1880-і роки комплекс споруд заводу був оформлений у романтичному дусі середньовічної оборонної архітектури з виразними підкарнизними машикулями та кутовими декоративними башточками, що вінчали фасади з нетинькованої жовтої київської цегли. Корпуси були збудовані у три ряди паралельно залізниці під Байковою горою на місці колишнього хутора генерала Байкова та гаю, що ще довго по нім лишався.

У 1920 році завод спалили поляки, відступаючи з Києва, а у 1930-і його реконструювали під трикотажну фабрику імені Рози Люксембург. На торцевих стінах одного корпусу і після реконструкції під офісний центр 2008-2010 років лишилися невеликі фрагменти первісного декору.

Єдиною будівлею, яка не зазнала значної реконструкції була ця адміністративна або житлова касарня сухарного заводу, споруджена у 1885-1886 роки До то ж, вона була є єдиним прикладом старовини у забудові вулиці Протасів Яр. Цікавий зразок військового "цегляного стилю", який прийшов у військову архітектуру Російської імперії у 1870-80-і рр. замість пізньокласицистичних або готично-романтичних стилізацій часів Миколи І. Напозір цивільна будівля, проте з військовим, трохи кострубатим розумінням нових тенденцій. Одночасно з нею - 1885 року - зведено схожий будинок для інтендантського підрозділу на вулиці Панаса Мирного,28.

Разом з цим начебто скромним будинком відійшла ціла сторінка історії Києва та Протасів Яр осиротів та невдовзі перетвориться на урбаністичне провалля поміж хмарочосів.

Його технічний стан був задовільний і як видно на світлинах досить придатним для подальшої експлуатації.

Короб Антон