За паспорти українців за кордоном платять через "ГЕРЦ" з комісією 3% плюс 10 грн

ТОВ "Платіжний центр "ГЕРЦ" та пов'язані структури групи Костянтина Ткача вже тривалий час монопольно обслуговують платежі за послуги державного підприємства "Документ".

Це структура міграційної служби, яка обслуговує видачу та облік документів громадян. Її значення різко зросло з початком повномасштабної війни, коли значна кількість українців була змушена покинути Батьківщину. Людям за кордоном потрібні були нові документи, і вони були готові платити чималі гроші за легалізацію свого становища. Саме цим і скористалися.

Найпоказовіше в цій схемі те, як громадянин про неї дізнається. Офіційно ви ніде не знайдете інформації про те, що ДП "Документ" має якийсь договір із "ГЕРЦ". Це стає відомо лише після оформлення заяви на новий паспорт: вам надають банк оплати, де вказані реквізити платіжної системи. Інших варіантів у вас немає. Фактично посадовці державного підприємства не залишають альтернативних способів оплати.

Технічно конструкція виглядає так. "ГЕРЦ" має ліцензію Національного банку на переказ коштів без відкриття рахунків і працює як платіжний посередник. ДП "Документ", підприємство у сфері управління Державної міграційної служби, використовує його для приймання оплати за паспортні та інші адміністративні послуги. Публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає, а наявність комісії підтверджується лише тарифами на сайті самої компанії.

І тут виявляється показова асиметрія. Лише у "ГЕРЦ" відкрито вказана комісія за такі платежі, і становить вона три відсотки плюс десять гривень. Це один із багатьох напрямів, які компанія обробляє поряд із комунальними платежами, штрафами та іншими послугами. Щоправда, у переліку послуг фірми цього напряму знайти не вдалося.

Зате наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ "ФК "ГЕРЦ" Олена Кисельова називала одним із ключових досягнень компанії того року саме успішний запуск приймання оплат у ДП "Документ". Тобто напрям, якого немає в переліку послуг, є в переліку досягнень.

Проблема в тому, що компанії Ткача для державних структур, м'яко кажучи, токсичні. БЕБ неодноразово відкривало справи за статтею 212 Кримінального кодексу, тобто за ухилення від сплати податків. Обшуки в офісі групи в Одесі проводилися навіть цього липня, а самі справи тягнуться ще з 2021-2022 років.

Не бездоганним виглядає й саме ДП "Документ". Цьогоріч Державна аудиторська служба виявила там порушень на 71 мільйон гривень. Ідеться про необґрунтовані премії та надбавки, а також про закупівлі без належних процедур на суму понад 52 мільйони.

Виникає закономірне питання: а чи є альтернативи таким платіжним посередникам? Відповідь очевидна для будь-кого, хто хоч раз оплачував щось онлайн.

На ринку працюють LiqPay від ПриватБанку, одна з найбільших систем із комісією зазвичай близько 1,5-2,75 відсотка. Є Portmone, який давно працює з комунальними та бюджетними платежами. Є WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші. Нарешті, Приват24, monobank і Ощад 24/7 часто дозволяють просто платити за реквізитами.

Більше того, для сервісних центрів МВС уже впроваджено власний "Платіжний хаб". Він формує єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна оплатити в мобільному банкінгу або через будь-який інший сервіс. Хаб планували розширювати й на інші послуги.

Щодо ДП "Документ" публічної інформації про обов'язковість саме "ГЕРЦ" немає. Формально громадяни можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити надаються. Але на місці й на сайті пропонують саме "ГЕРЦ", бо так технічно зручніше самому підприємству.

Тепер про масштаб, який перетворює це питання з побутового на державне. ДП "Документ" надало послуг Державній міграційній службі вже на понад мільярд гривень. Помножте цей потік на три відсотки плюс десять гривень з кожної операції і отримаєте суму приватної ренти з людей, які просто хотіли отримати паспорт.

З огляду на ці обсяги, на наявність розслідувань щодо "ГЕРЦ" і на підтверджені порушення всередині самого ДП "Документ", у НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторингу є всі підстави ретельно перевірити характер цієї співпраці, умови договорів, обсяги комісій і можливі ризики відмивання коштів чи зловживань.

Ткач роками, наче спрут, запускав щупальця в різні органи державної влади, витягуючи звідти найцінніше й перетворюючи державні потоки на приватний заробіток. І питання тут навіть не до нього особисто, бо бізнес робить те, що йому дозволяють.

Питання до держави. Невже цифрова держава, яка пишається "Дією" на весь світ, так і не спромоглася створити власну платіжну систему для власних послуг? Чому вона дозволяє прокладці заробляти на обов'язкових платежах громадян і виводити кошти за кордон? І головне, хто всі ці роки забезпечував цій моделі недоторканність?