📢 «Дія» замість Telegram: чому ініціатива Юрчишина — це технічний абсурд і профанація
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонує створити національний месенджер на базі «Дії» замість Telegram. Щоб оцінити цю ідею, треба спочатку розібратися з тим, яку саме проблему вона нібито вирішує.
Telegram звинувачують у тому, що через нього ворог вербує і координує виконавців злочинів. Це маніпуляція. ФСБ не вербує людей через Telegram-канали — вона починає з баз даних. Реєстри боржників, виконавчі провадження, бази мікрофінансових організацій — все це зливається інсайдерами або купується на чорному ринку. Людина в борговій пастці отримує «пропозицію» без жодних підозрілих чатів і анонімних груп. Messenger з'являється хіба що на фінальному кроці — як один із каналів передачі інструкцій. Але на цьому етапі людина вже завербована. Заблокуй Telegram — куратор перейде на Signal за день. Схема не зміниться.
Отже, проблеми Telegram як такої немає. Є маніпуляція, яка цю проблему створює. І на цьому фундаменті Юрчишин будує своє «рішення».
Його відповідь — месенджер на базі «Дії». Щоб зрозуміти масштаб цієї ідеї, треба знати одне: «Дія» не зберігає персональні дані. Це транзитний шлюз — документ відображається із реєстру за запитом і зникає. Немає бази — немає витоку. В цьому вся її архітектурна суть.
Месенджер — це антипод цієї логіки. Терабайти переписки, медіафайлів, метаданих, резервних копій, графів соціальних зв'язків. Дані не проходять крізь систему — вони в ній живуть постійно. Будувати месенджер «на базі Дії» — це повний демонтаж тієї самої моделі безпеки, якою депутат обґрунтовує свою ініціативу. Він пропонує зламати те, чим хвалиться, щоб вирішити те, чого не існує.
Але припустімо, що архітектуру переписали. Юрчишин каже: цей месенджер буде безпечним, бо він державний. У Telegram є претензії до власника щодо доступу до ключів шифрування. У державному месенджері, прив'язаному до BankID або ЕЦП, держава отримує повну ідентифікацію кожного користувача, граф його соціальних зв'язків та всю історію комунікацій. Коли держава створює цифровий концтабір для захисту свободи слова — це вже не некомпетентність. Це діагноз.
Голова комітету зі свободи слова пропонує інструмент, несумісний зі свободою слова.
І є ще один вимір. Telegram сьогодні — це основний канал, через який Україна доносить свою позицію до мешканців окупованих територій і аудиторії в Росії. Це інфраструктура інформаційного фронту. Блокування Telegram всередині країни означає одне: Україна добровільно іде з майданчика, де вона веде боротьбу за уми людей. Росія нікуди не піде. Глава профільного комітету пропонує стратегію страуса як відповідь на виклики інформаційної війни.
І наостанок — гроші. Повноцінний захищений месенджер із нуля — сотні мільйонів гривень, роки розробки, постійна підтримка інфраструктури. Продукт, якому не довірятиме ніхто з розумінням базових принципів цифрової безпеки. Signal і Threema, які сам Юрчишин називає гідними альтернативами, — безкоштовні рішення з відкритим кодом і перевіреною репутацією. Але вони не передбачають держзамовлення.
Людина, яка не знає, як працює «Дія», обґрунтовує витрату бюджетних коштів на продукт, архітектурно несумісний із тим, що вона ставить за приклад, — для вирішення проблеми, якої не існує. Це не ініціатива з кібербезпеки. Це розпил із патріотичним присмаком.
