🇺🇸 Геополітичне стендап-шоу Дональда Трампа: як осоромити наддержаву за три кроки
Колись зовнішня політика США, попри всі свої суперечності, намагалася уособлювати стабільність, силу й стратегічну ясність. Але ця епоха завершилася разом із Дональдом Дж. Трампом. Те, що прийшло на зміну, не можна назвати ізоляціонізмом, ні реалізмом, ні навіть цинізмом. Це було щось значно більш руйнівне — геополітичний фарс, політичне реаліті-шоу, що маскується під дипломатію, кампанія з метою принизити саму ідею американського лідерства.
Трамп не просто порушує норми — він знущається з них.
🎭 Акт перший: "Я зупиню війну в Україні"
Шоу починається з обіцянки настільки гучної, що її міг би дати сам Чемберлен у 1938-му: "Я забезпечу мир на наш час". Трамп заявив, що саме він здатен припинити війну в Україні. Як? Не тиском на агресора, а... шантажем жертви.
«Зеленський — проблема. Він не хоче поступатися територіями».
У світі Трампа війна — це бізнес, а Україна — просто об'єкт торгів. Путін — не диктатор, а “партнер зі складним характером”. НАТО — не безпекова спільнота, а клуб із завищеними внесками.
Результат:
США втрачають моральне лідерство на Заході;
Путін отримує геополітичну перевагу, не поступившись нічим;
Україна перетворюється з союзника на “перешкоду до миру”.
Це — Мюнхен навпаки: якщо в 1938-му демократію зрадили, щоби уникнути війни, то тепер — щоб її припинити.
🗺 Акт другий: "Я підкорю Канаду й куплю Гренландію"
Пам'ятаєте часи, коли зовнішня політика США стосувалася реальних загроз і стратегічних союзів? Трамп запропонував вторгнення до Мексики, жартував (чи ні?) про окупацію Канади і серйозно хотів купити Гренландію.
При ньому:
Пентагон готував плани квазі-операцій у Мексиці;
Дипломати метушливо пояснювали: «він жартує»;
Канада, найвідданіший партнер США, почала обирати ЄС і Азію.
Результат:
Латинська Америка розвертається спиною;
Канада дистанціюється;
У світі формується образ США як непередбачуваної імперії на пігулках.
💸 Акт третій: "Митні війни — це круто!"
Третій акт — це націоналізм у стилі базару. Трамп нав’язує митні війни Китаю, Європі, Канаді й навіть Південній Кореї — з ідеєю, що так "переможе Китай".
«Мита — це сила!»
Насправді:
Виробники в США зазнають збитків;
Фермери втрачають ринки;
Споживачі платять більше;
А потім — митні обмеження відкочуються назад.
Результат:
США виглядають хаотичною та слабкою державою, що стріляє собі в ногу заради пафосу;
Бізнес тікає;
Весь світ бачить: імперія б’є сама себе, а потім кричить, що виграла.
🎬 Епілог: Трамп як архітектор національного приниження
Як назвати зовнішню політику, яка:
Відштовхує союзників;
Надихає диктаторів;
Послаблює власну економіку;
І викликає глобальну недовіру до демократії?
Це — трампізм: не стратегія, не ідеологія, а перформанс на знищення репутації США. Це не “Америка передусім” — це Америка в позорі.
І якщо буде другий акт, він може стати ще трагікомічнішим.
🧩 Редакційна примітка:
Якщо доктрина Байдена кульгає на мові бюрократії, то доктрина Трампа — мчить на повній швидкості в бік катастрофи з криками “це перемога!”. Але за цим хаосом ховається гірше — демонтаж самої ідеї США як морального орієнтира. Не ізоляціонізм. Не імперіалізм. Просто — нікчемність.
І це, можливо, найнебезпечніший спадок.
