🧨 Коли «антикорупціонери» вважають себе недоторканними – це і є реальна загроза правовій державі
Сьогоднішній пост нардепа Ярослава Юрчишина – це не просто емоційна заява. Це оголошення привілеїв для обраних. В його уявленні, якщо особа має імідж "громадського активіста" - вона апріорі не може бути фігурантом кримінального провадження. Навіть якщо мова йде про реальне порушення законів України.
Закон – єдиний для всіх. Це не «європейська вимога», а основа демократії
Юрчишин говорить про "тиск на громадських діячів" замість "виконання європейських вимог". Але вибачте, хіба вибіркове застосування закону – це не антиєвропейська логіка? Саме верховенство права (rule of law), а не статус "антикорупціонера", є критерієм для оцінки нашої правової системи.
📌 Конституція України, ст. 24:
«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками... діяльності.»
Тобто ані активіст, ані депутат, ані "відомий борець з корупцією" не є кастою недоторканних.
Не активістська діяльність – а конкретні кримінальні дії є предметом розслідування
У справі голови Центру протидії корупції йдеться не про свободу слова, а про конкретні зловживання.
📌 Кримінальний кодекс України, ст. 343:
«Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків – карається законом.»
📌 ККУ, ст. 364:
«Зловживання владою або службовим становищем з метою отримання вигоди…»
Де тут «тиск»? Це елементарна реакція держави на правопорушення.
Репутація України страждає не від правосуддя – а від подвійних стандартів
Показово, що пан Юрчишин говорить про шкоду для іміджу України в Римі. Але ж Європа якраз і чекає, коли в Україні запрацює закон однаково для всіх. Інакше всі наші НАЗК, НАБУ, САП і ВАКС - це просто дорогі декорації, за якими ховаються «непорушні» активісти та їх політичні партнери.
📌 Копенгагенські критерії (пункт 1.2.1):
«Країна-кандидат має гарантувати стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство права…»
А не спектакль імені Шабуніна, де кожна спроба притягнення до відповідальності – це «наїзд режиму».
Шановний Ярославе, Ви – народний депутат. Ваш обов’язок – захищати правопорядок, а не прикривати друзів політичними лозунгами використовуючи своє положення фактично для зловживання владою.
Бо те, що ви робите виглядає з боку саме як тиск на правосуддя. А це і є ті самі подвійні стандарти, а не демократія. І саме через таких "захисників" Україна виглядає в очах ЄС не як правова держава, а як корупційна клоака де править секта корупціонерів з імунітетом від правосуддя для обраних.
