Альтернативна реальність Росії: все навпаки

Ми не розуміємо Росію. Це не докір, а констатація факту. Росія — це країна, де все навпаки. Будь-яке західне правило, чи то економічне, соціальне або моральне, тут розвертається на 180 градусів. Ця інверсія настільки систематична, що її можна було б запатентувати як національну ідеологію. Візьмемо, наприклад, так звану «спеціальну військову операцію». Але не ту, що проводиться на території України. Справжня спецоперація Кремля проходить всередині російського суспільства.

Спецоперація проти суспільства

На фронт відправляють злочинців із тюрем. Тих, кого система довгий час вважала небезпечними і неприйнятними для суспільства, тепер одягають в уніформу, видають зброю і роблять героями нового часу. Повернувшись з війни, вони стають новою елітою Росії. Їхній досвід виживання, вміння підкорювати слабких і нездатність до рефлексії — саме ті якості, які, на думку Кремля, потрібні для управління країною в майбутньому.

Але якщо злочинці стають новою елітою, то справжня еліта — науковці, режисери, журналісти — відправляється до в’язниць. Логіка залізна: якщо злочинці виходять на свободу, то хтось має зайняти їхні місця за ґратами. Таким чином, Кремль не лише підвищує інтелектуальний рівень злочинності в країні, але й змінює сам вектор її розвитку. У результаті російська в’язниця стає не просто місцем покарання, а справжньою кузнею нових ідей, де за ґратами збираються найкреативніші й найрозумніші люди.

Росія як протилежність Заходу

Західна модель базується на свободі, особистій відповідальності й просуванні найздатніших. Росія ж демонструє альтернативний підхід: свобода — це слабкість, відповідальність — це розкіш, а талант має бути покараний. Чим більше країна протиставляє себе Заходу, тим більше вона вибудовує свою ідентичність на логіці «все навпаки».

Інновації? Ні, дякую. Інститути? Навіщо? На Росії все вирішує імпровізація, інтуїція і неформальні зв’язки. Якщо на Заході влада прагне до прозорості, то на Росії чим темніше, тим краще. Якщо західна економіка спрямована на створення благ для суспільства, то російська зосереджена на перерозподілі ресурсів від суспільства до еліт.

Перспективи інверсії

Звісно, в такому підході є свої плюси. Росія як ніхто вміє виживати в умовах, які будь-якій іншій країні здалися б катастрофічними. Але проблема в тому, що постійний рух «проти течії» не залишає місця для розвитку. Адже якщо у вас замість дороги — суцільне бездоріжжя, рано чи пізно ви почнете тупцювати на місці.

Однак Кремль, схоже, знайшов свою місію: довести світу, що альтернативний шлях можливий. Щоправда, цей шлях виглядає так, наче його спеціально вигадали, щоб лякати школярів на уроках геополітики. Але, можливо, саме ця інверсія і є найчеснішою моделлю для Росії. Не покращувати життя людей, а змінювати їхнє уявлення про те, що означає «жити». Не підіймати країну з колін, а навчити її стояти на голові.

Невтішний висновок

Росія — це країна, де все навпаки. Тут минуле важливіше за майбутнє, війна — краще за мир, а в’язниця — надійніша за свободу. Ми не розуміємо Росію, бо вона не хоче, щоб її розуміли. Вона живе за своїми правилами, які суперечать усьому, що ми знаємо.