Чому заступник керівника САП Андрій Синюк залишається поза підозрою попри протоколи НАБУ та розслідування Ткача?
Є в українській антикорупційній системі одна примітна фігура. Її роль детально описана в офіційній підозрі фігуранту справи "Мідас". Її дії зафіксовані в протоколах НАБУ з точністю до хвилини. Про неї відкрито говорили керівники антикорупційних органів перед камерами і в стінах Верховної Ради. І попри все це - підозри немає досі. Звати цю людину Андрій Синюк, і його історія - це підручниковий приклад того, як інститут може свідомо не бачити очевидного.
Синюк - колишній заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генпрокурор Костін лише формально виконав норму закону, призначивши його на посаду - і Синюк, і сам Клименко були рекомендовані однією і тією ж конкурсною комісією, до складу якої входили одні і ті ж міжнародники. Це результат конкурсу, проведеного за "найкращими світовими практиками". Тому версія про те, що Синюка Клименку нібито підсунули - зручна, але неправдива. Відтоді джерела в правоохоронних органах неодноразово повідомляли журналістам, що Синюк може бути пов'язаний з Олегом Татаровим - куратором правоохоронної системи в Офісі президента. Ця інформація не була таємницею. Але три роки керівник САП Клименко дивився крізь свого заступника, немов той був прозорим.
Що саме він не помічав - детально зафіксовано в матеріалах справи "Мідас" і в третій частині розслідування журналіста Михайла Ткача для Української правди.
Берлога у внутрішній базі
16 жовтня 2025 року о 12:25 Андрій Синюк зайшов у внутрішню інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування і почав переглядати фігурантів кримінальних проваджень. О 12:27 він подивився учасників справи, до якої офіційно не входив. Серед переглянутих прізвищ: Цукерман Олександр Давидович, Миронюк Ігор Миколайович, Басов Дмитро Миколайович, Галущенко Герман Валерійович, а також ряд осіб, пов'язаних з НАЕК "Енергоатом". Всі вони або вже були, або стануть офіційними фігурантами операції "Мідас". Це зафіксовано протоколом огляду - не чутки.
За три тижні до цього, 25 вересня 2025 року, фігуранти справи Миронюк і Басов у перехопленій розмові обговорювали Синюка як цінний актив. "Все там с ним работали, пили-ели, деньги делили. Поэтому формат отношений понятный, нормальный, мужской", - характеризував Басов стосунки із заступником керівника САП. При цьому обидва погодились: Синюка треба берегти, використовувати лише "в крайнем случае". Їх консультант "Стас" - колишній очільник прокуратури Чернігівщини Станіслав Гущесов, нині працівник НАЕК "Енергоатом" - давав ту саму тактичну пораду.
Через три тижні після цієї розмови Синюк переглянув у базі обох своїх "партнерів". Ще за десять днів - 26 жовтня - помічник Цукермана терміново повіз шефа на пункт пропуску "Паланка". Звідти - Відень, потім Ізраїль. Офіційне пояснення Цукермана: "планова поїздка". Міндіч перетнув кордон за чотири години до обшуків - теж "за плановою повісткою".
Збіги в антикорупційному середовищі зустрічаються рідко. Особливо такі точні.
Що написали в підозрі Міндічу - і кому не надіслали підозру
У повідомленні про підозру Тимуру Міндічу роль Синюка описана прямо і розгорнуто: "Один з керівників органу прокуратури як виконавець у складі злочинної організації здійснював моніторинг та отримання будь-якої інформації, що могла становити загрозу розкриття діяльності злочинної організації; отримував інформацію про напрямки діяльності детективів НАБУ та прокурорів САП; передавав для Миронюка І.М. та Басова Д.М. інформацію про хід, стан та перспективу здійснення досудового розслідування НАБУ окремих кримінальних проваджень". Повноцінний опис члена злочинної організації - без прізвища.
На засіданні антикорупційного комітету ВРУ Клименко пояснив відсутність підозри: Синюк звільнився "щоб не було маніпуляцій". Народний депутат Гончаренко запитав прямо: "Ви встановили Синюка?" Клименко відповів, що розслідування ще не завершене. Між першою фіксацією причетності і цим засіданням минуло чотири місяці.
Дзеркало для керівника
Є одна деталь, яка робить всю конструкцію ще більш промовистою. Коли журналіст Михайло Ткач телефонував Синюку і запитував, чи зливав він матеріали - той відповів з незворушною впевненістю: "Звісно, ні. Абсолютно точно ні". На запитання про доступ до справ: "Я думаю, що ні. Мені про них не було відомо". І вже зовсім геніальне: "Я про сьогоднішні обшуки дізнався сьогодні з Телеграма".
Це говорила людина, яка о 12:27 16 жовтня переглядала в закритій базі НАБУ прізвища Цукермана, Миронюка і Басова.
Ця остання деталь - найцікавіша. У протоколі від 13 жовтня 2025 року Басов розповідає Миронюку, що "Гущесов їздив зустрічатися з замом САПу", і вони обговорюють: "надо как-то подумать потихоньку давать ему пачками" - після чого Миронюк відповідає: "Угу, отблагодарить, конечно".
Клименко 13 листопада 2025 року звільнив Синюка "за власним бажанням" із виплатою 382 723 гривень вихідної допомоги. Закон "Про прокуратуру" (ч. 9 ст. 46) прямо забороняє звільнення за власним бажанням під час дисциплінарного провадження. Провадження не завершили, матеріали до КДКП не передали. Людину відпустили - і ще доплатили. Через деякий час з'ясувалось, що в базі YouControl Синюк значився уповноваженою особою з правом підпису від САП. Звільнений член злочинної організації міг підписувати договори від антикорупційної прокуратури.
"Алі Баба" і мовчання про Татарова
14 листопада 2025 року на форумі IWPR Клименко заявив: деякий "Алі Баба" проводить наради і нарізає завдання правоохоронним органам, щоб ті переслідували детективів НАБУ і прокурорів САП. Через п'ять днів на Радіо Свобода Кривонос підтвердив: людина з прізвиськом "Алі Баба" "сидить у дуже високих кабінетах". Депутат Железняк назвав ім'я: Андрій Єрмак. 28 листопада НАБУ і САП провели обшуки у Єрмака. Наступного тижня прокурори почали змінювати запобіжні заходи підозрюваним у справі "Мідас" - один за одним, вниз по шкалі суворості.
Показово, що в тому ж публічному дискурсі поступово зникло ще одне прізвище - Олег Татаров. Той самий, якого з 2020 року активісти вимагали "під слідство", чиє провадження генеральна прокурорка Венедіктова в останню ніч забрала з НАБУ. Ще вчора Клименко і антикорупційні активісти прямо вказували на нього. Сьогодні - мовчання. Причина, за оцінкою тих, хто спостерігає зсередини, - неформальні домовленості, досягнуті в ході політичного протистояння.
Питання без відповіді
16 жовтня 2025 року о 12:27 Синюк переглянув у базі НАБУ список фігурантів справи "Мідас". Цього ж дня Міндіч покинув країну. Запитань немає - є протокол.
Клименко знав про цей протокол з жовтня. Знав про роль Синюка. Знав, що в підозрі Міндічу "один з керівників органу прокуратури" - це математично або він сам, або Синюк. Другий заступник Грищук воює з першого дня вторгнення і фізично не міг мати доступу до баз у Києві. Але підозри Синюку немає. Клименко каже: "Ще не встановлено, що Синюк - це Синюк".
Ця фраза могла б бути абсурдистською комедією, якби вона не описувала реальний стан антикорупційної системи країни, яка воює і просить Захід довіряти їй мільярди.
Хто такий Андрій Синюк? За документами - колишній заступник керівника САП, звільнений за власним бажанням з вихідною допомогою. За підозрою Міндічу - виконавець у складі злочинної організації. За офіційною позицією Клименка - особа, яку ще не встановлено.
Три різні відповіді на одне питання. Одна з них є правдою. Яка саме - слідчі НАБУ знають з жовтня 2025 року. Вони просто про це не говорять.
