Чи можна перемогти заваливши противника тілами вбитих солдатів?

Головною перевагою Росії у війні з Україною називають колосальну перевагу в живій силі.
Ось тільки коли тонни гарматного м'яса були перевагою?
Візьмемо, наприклад, Туреччину, національну країну, яка з'явилася на світ унаслідок цілої низки воєн: Італійсько-турецької, що перетікла в Балканську, а потім і в Першу світову.

У 1911 році, коли Туреччину атакувала Італія, населення Османської імперії становило 18 мільйонів осіб, а Італії - 34 млн.
У 1912 році османів атакував союз балканських держав із населенням у 45 млн осіб.
У 1914 році у війну з Туреччиною вступила Російська імперія, населення якої становило 166 мільйонів. 

Так ось, країна з населенням 18 мільйонів, пройшла всі ці 3 війни!
У 1911-1918 турки перебували в кільці ворога, який багаторазово переважав їх, і билися за фізичне виживання свого народу.
Билися під прапорами імперії?
Ні!
Туреччину врятував націоналістичний рух Мустафи Кемаля, і...
Британська та американська зброя і боєприпаси, які йшли в країну на радянських кораблях у порт Inebolu.

Іншими словами:
1. Перевага в живій силі не є вирішальною.
2. Націоналізм помножений на допомогу союзників здатний зупинити і відкинути ворога.