Дарія Каленюк назвала Руслана Кравченка гарантією Давида Арахамії від підозр НАБУ

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія був зацікавлений у збереженні Руслана Кравченка на посаді генерального прокурора, бо той фактично був для нього запобіжником від кримінального переслідування. Про це в інтерв'ю Radio NV заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк: "Сам Давид Арахамія дуже прекрасно розуміє, що Кравченко для нього є гарантом убезпечення від підозр від НАБУ".

Щоб зрозуміти, чому йдеться саме про генерального прокурора, а не про будь-кого іншого, потрібне одне юридичне пояснення.

Стаття 481 Кримінального процесуального кодексу відносить повідомлення про підозру народному депутату України до виключних повноважень Генерального прокурора. Так само через нього проходить і рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо депутата. Тобто НАБУ і САП можуть зібрати будь-який обсяг доказів, але без підпису генпрокурора справа проти нардепа юридично не почнеться і підозра не буде вручена. Саме ця конструкція і робить посаду ключем, а не просто кабінетом.

Каленюк пояснила свою тезу саме цими повноваженнями і нагадала про історію з можливими виплатами "конвертів": "В одному з коментарів Олександр Клименко, керівник САП, сказав, що звертався до Кравченка з проханням дозволити розслідування щодо Давида Арахамії за так звані виплати конвертів".

Що на це відповідає сам Кравченко

Тут потрібно дати позицію протилежної сторони, бо вона прозвучала публічно і суперечить наведеній версії.

Сам Кравченко 7 вересня заявив, що відомостей до ЄРДР щодо керівника фракції "Слуга народу" він не вносив, бо таких звернень щодо Арахамії не надходило. За його словами, коли Клименко у грудні минулого року приходив із запитом щодо внесення відомостей до реєстру по депутатах, там були прізвища п'ятьох народних обранців, і Арахамії серед них не було.

Цифри, які він навів далі, варті окремої уваги. Загалом до генпрокурора надійшло 20 звернень про внесення до ЄРДР відомостей щодо розслідувань стосовно народних депутатів, і щодо чотирьох депутатів було ухвалено рішення про відмову.

Тобто навіть за власною версією Кравченка кожне п'яте звернення антикорупційних органів щодо депутата завершилося відмовою. Прізвища цих чотирьох публічно не називалися.

Схожу картину раніше описувало і ZN.UA, за інформацією якого НАБУ та САП не зверталися до генпрокурора щодо початку розслідування стосовно Арахамії.

Справа про конверти, яка стоїть за цим сюжетом

Історія з "конвертами" не є абстракцією і має цілком конкретний процесуальний слід.

Наприкінці 2025 року стало відомо, що депутатам від "Слуги народу" видавали конверти з готівкою в офісі, де НАБУ встановило прослуховування. 30 грудня 2025 року ВАКС обрав запобіжний захід народному депутату Кісєлю, наступного дня, 31 грудня, запобіжний захід обрали й Євгену Пивоварову.

А влітку 2026 року розслідування підійшло безпосередньо до оточення голови фракції. НАБУ і САП отримали судові ухвали на відбір біологічних зразків у помічника Давида Арахамії у справі про депутатські "конверти". Сенс цієї слідчої дії прозорий: детективи намагаються довести прямий зв'язок між виплатами депутатських "зарплат" і керівником президентської фракції через сліди на самих купюрах та упаковках.

Чому Кравченко втримався так довго

Є в цьому сюжеті ще одна деталь, яка пояснює логіку Каленюк краще за будь-які оцінки.

"Українська правда" з посиланням на джерела писала, що після публікації нових плівок НАБУ і скандалу навколо можливої корупції в Офісі генпрокурора президент був готовий звільняти Кравченка, але від цього кроку його відмовив саме Давид Арахамія.

Сам генпрокурор тим часом публічно пояснював свою появу на плівках НАБУ: щодо подорожей його та дружини, купівлі нею ноутбука і ремонтних робіт у Козині він заявив, що всі видатки здійснювалися в межах чинного законодавства та задекларованих доходів.

Утриматися, втім, не вдалося. 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це рішення політичним. Каленюк уже констатувала, що генеральним прокурором він більше не буде, а прийняття відставки є формальністю для Верховної Ради.

Що з цього випливає

Твердження про те, що конкретний генпрокурор прикривав конкретного депутата, залишається оцінкою громадської організації, а не встановленим фактом, і Кравченко його заперечує.

Але сама конструкція, за якої початок розслідування щодо народного депутата залежить від рішення однієї посадової особи, призначеної за політичною квотою, сумнівам не підлягає, бо вона прямо записана в законі. І саме тому питання про наступного генерального прокурора є не кадровим, а питанням про те, чи буде взагалі можливим кримінальне переслідування депутатів монобільшості.