Демократія під загрозою: як маніпуляції можновладців руйнують основи свободи в Україні
Останнім часом у суспільному дискурсі спостерігається глибока стурбованість з приводу риторики, яку демонструють окремі представники української владної еліти. Висловлювання, що прирівнюють Україну до своєрідного "концтабору", не лише викликають резонанс, а й ставлять під сумнів їхню відповідність демократичним принципам. Постає питання: чому можновладці дозволяють собі подібну риторику, яка, без перебільшення, є прямим викликом демократичним засадам? Чому суспільство змушене чути заяви, які, м’яко кажучи, провокують реакції, далекі від спокійного обговорення?
З моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ тема національної безпеки стала ключовим інструментом для виправдання багатьох рішень і дій влади. Проте все частіше цей інструмент перетворюється на засіб маніпуляцій, коли будь-яке звинувачення у корупції чи недбалості чиновників оголошується загрозою безпеці держави. Ця тенденція, окрім політичних ризиків, має і суспільні наслідки: руйнацію довіри до влади та деградацію демократичних інститутів.
Ерозія демократичних цінностей
Кожного дня ми стаємо свідками, як основоположні принципи демократичного суспільства — свобода слова, презумпція невинуватості, право на приватність — поступово нівелюються під прикриттям "захисту національних інтересів". Яскраві приклади:
Свобода слова: її дедалі частіше зображують як загрозу. Наприклад, критика дій влади або викриття корупції трактується не як суспільно корисна діяльність, а як спроба "розхитати стабільність держави". Але чи може бути більша загроза, ніж замовчування істини?
Банківська таємниця: її трактують як інструмент для "захисту злочинців", забуваючи, що це — невід’ємна частина права громадян на приватність.
Презумпція невинуватості: у нинішніх умовах це вже не аксіома правосуддя, а "перешкода" для боротьби зі злочинністю.
Право на зібрання: акції протесту дедалі частіше сприймаються як "загроза громадському порядку", і влада намагається обмежити цей механізм суспільного впливу.
Ризики централізації влади
Узурпація влади під виглядом боротьби за стабільність дедалі більше нагадує авторитарні практики. Наприклад, розподіл владних повноважень називають "бюрократичною завадою", що стає підставою для централізації влади. Це прямий шлях до демонтажу системи стримувань і противаг, без яких демократія стає фікцією.
Уроки історії
Погляньмо на приклади тоталітарних режимів, де права людини були принесені в жертву заради "вищої мети". Як наслідок, суспільства, позбавлені демократичних механізмів, втрачали контроль над владою, а сама влада перетворювалася на закриту касту, захищену силовиками та законами, створеними на її користь.
Сьогодні, як ніколи, важливо не залишатися байдужими до таких тенденцій. Демократія — це не дар і не спадок, а система цінностей, яку необхідно захищати щоденно. Бо втрата прав і свобод — це не лише повернення в минуле, а й створення реальних передумов для встановлення диктатури. Суспільство має стати активним захисником своїх прав, не дозволяючи маніпуляціям руйнувати основи демократії.
Майбутнє України залежить від того, чи зможе громадянське суспільство чинити спротив цим небезпечним тенденціям. Інакше наступним кроком може стати не лише обмеження прав, але й повна втрата здатності їх відновлювати.
