Історична колія, в яку потрапила Росія з народження, має властивість повертатися кожні 100 років

Останні 30 років у зґвалтованому в найвідчайдушніших спробах чекистами російському суспільстві накопичувалося відчай і запит на насильство, яке геніальне керівництво концтабору "Російська Федерація" вирішило каналізувати, влаштувавши "маленьку переможну війну" з Україною.  
Приблизно так само думало і геніальне оточення царя Миколи II, яке затіяло в 1905 році "маленьку переможну війну" з Японією.  
Ось що писав про це в січні 1904 року В'ячеслав Плеве: "Щоб утримати революцію, нам потрібна 'маленька переможна війна'".  
Але, незважаючи на плани царя, війна з Японією закінчилася ганебною поразкою Росії.  
Відчайдушно важке становище Росії з тих пір лише погіршилося, а виникла після війни турбулентність ще на крок наблизила Росію до революції.  
Але, не думаючи довго про можливість виправити ситуацію раціонально, Микола II задумав чергову, цього разу максимально патріотичну "маленьку переможну війну". Цього разу з Туреччиною. За жадану мрію Третього Риму - Царград.  
Саме тому, перемога у війні мала закінчитися парадом в "звільненому" Константинополі, і провести його планували в якості подарунка царю на 300-річчя дому Романових. Зокрема для цього заходу були пошиті парадні мундири для "російських" військ, які вінчалися шапкою - "богатиркою", що стала після війни "буденівкою".  
Але... Росія не знайшла надуманого приводу, щоб оголосити війну Туреччині, і протекція Німеччини суттєво заважала. Саме тому війна попросила почекати, а коли грянула, втягнувся в неї весь світ.  
Перша світова стала для Росії ні маленькою, ні вже тим більше переможною.  

Минуло 100 років. Путін опинився при владі завдяки "маленькій переможній війні" з Чечнею. У війні, перемогу в якій Кремль банально купив. Що сприйняли як знак і як керівництво до дії.  
Саме тому, коли запит на насильство в концтаборі "Росія" почав зашкалювати, була задумана патріотична "маленька переможна війна" з Україною, де перемогу планувалося відзначити в "звільненому" Києві.  
Але, як завжди було до цього, агресор недооцінив свого противника.  
Війна стала кошмаром для всіх, особливо для агресора - Росії, яка несе в Україні колосальні втрати.  

І знаєте, що в цій ситуації важливо. Війна в будь-якому разі закінчиться розвалом концтабору "Росія". Путін не зміг каналізувати насильство через дозволи грабувати, вбивати і насилувати, або навіть повністю знищити українців.  
Відголоском війни вже зараз стала та сама турбулентність, яка розриває Росію зсередини. Адже насильство не може бути каналізоване, якщо не усунені внутрішні причини, що його викликали.  
Сумно в цій ситуації лише одне. Ми не глядачі в залі, і нам відведена в цьому трагічному шоу не остання роль.