Хто переможе на виборах після війни в Україні?

Післявоєнна Україна зіткнеться з новою реальністю, яка змінить не лише її соціальну й економічну структуру, а й політичний ландшафт. Аналізуючи можливі сценарії, важливо враховувати ключові аспекти, які визначатимуть результат виборів: відсутність довіри до чинних політиків, тенденцію голосування «проти», вплив ветеранських проєктів та роль закордонного виборця.

1. Політика заперечення: хто стане меншим злом?

Сучасний політичний ландшафт України характеризується тотальною кризою довіри. Усі основні гравці давно асоціюються з олігархічними кланами та корупційними схемами. Саме цей фактор визначає модель голосування, де виборець керується не симпатією, а бажанням покарати попереднього лідера. Приклад виборів 2019 року підтверджує це: 75% голосів за Володимира Зеленського скоріше стали протестом проти Петра Порошенка, ніж щирою підтримкою нового обличчя.

Однак подібна модель голосування несе в собі загрозу повторення помилок. Корупційні схеми, що змінюють одних власників на інших, лише зміцнюють цинізм суспільства. Після війни ця тенденція, ймовірно, збережеться: переможе кандидат, який успішно представить себе як «менше зло» або як «нове зло», яке ще не встигло заплямуватися у брудних політичних іграх.

Перемогу, як мінімум на президентських виборах, здобуде не той, хто переконуватиме електорат голосувати за себе, а той, хто переконуватиме голосувати проти свого опонента. Як зазначалося вище, це вже було у випадку із Зеленським. Попри те, що прихильники Порошенка стверджують, що 75% проголосували за Зеленського через наївність, а Зеленський вірить, що голосували за нього як за нове обличчя, реальність інша. 75% голосів були протестом проти корупційних схем, прямо чи опосередковано пов'язаних із Порошенком. Інше питання, що результат такого вибору виявився набагато гіршим, ніж очікувалося, адже корупційні схеми, які існували задовго до Порошенка, не лише збереглися за Зеленського, а й стали ще цинічнішими через політичну недосвідченість його оточення. Але суспільство на це уваги не зверне. На наступних виборах знову переможе той, хто успішніше покаже, що він є «меншим злом», або той, хто виглядатиме як «нове зло».

2. «Ветеранські» проєкти: атака клонів

Війна неминуче залишить свій слід у політиці України. Очікується, що значна кількість партій і ініціатив будуть створені навколо «ветеранських» брендів. Політичні сили намагатимуться представити ветеранів як символи надії та змін, припускаючи, що їхній досвід і харизма привернуть електорат.

Попри величезну повагу до ветеранів та їхнього неоціненного внеску у перемогу, слід визнати, що пам'ять людей коротка. Історія показує, що після завершення війни суспільний інтерес до військових у політиці швидко згасає. Україна, ймовірно, повторить цей сценарій, зіткнувшись із надлишком однотипних ветеранських проєктів. «Атака клонів» призведе до розсіювання голосів: десятки партій з однаковими меседжами не зможуть конкурувати з немілітаризованим проєктом, який зосередить увагу на мирному порядку денному й соціальній справедливості.

3. Закордонний виборець: ключ до перемоги

Новий важливий фактор - 7 мільйонів українців, які опинилися за кордоном через війну. Ці люди, яких спочатку ігнорувала влада, тепер стали об'єктом активної політичної роботи. Створення Міністерства єдності та зміна риторики влади щодо емігрантів - це спроба привернути їх на свій бік.

Закордонний електорат може відіграти вирішальну роль, особливо якщо організовано представлятиме свої інтереси. Однак ключове питання: чи зможе влада переконати цих людей підтримати її, враховуючи трирічну риторику, наповнену гіркими докорами й відвертими образами?

4. Шанс нового проєкту

Розмаїття ветеранських і клонованих політичних ініціатив створює сприятливі умови для появи альтернативного гравця. Немілітаризований проєкт, зосереджений на відновленні економіки, соціальній справедливості та прозорому управлінні, може стати справжньою сенсацією виборів.

Коли 30+ однакових проєктів розділять між собою 50-60% голосів, нова сила з 10-20% підтримки може впевнено перемогти. Головне - запропонувати не лише альтернативу, а й переконливий план дій, орієнтований на майбутнє.

Висновок

Після війни вибори в Україні стануть не просто змаганням особистостей, а боротьбою за нову модель держави. Перемога залежатиме не від харизми лідера, а від здатності привернути увагу ключових груп: протестного електорату, ветеранів і закордонних українців. Найімовірнішим переможцем стане не ідеальний кандидат, а той, хто зуміє правильно скористатися розчаруванням суспільства й запропонувати хоча б якусь надію на зміни.