Майбутнє за електронним голосуванням і прямою демократією, але є нюанси...

З появою інтернету представницька демократія цілком вичерпала себе. Перш за все тому що її модель була відповіддю на комунікаційні обмеження того часу.

У міру зростання освіти людей їх автономності, зростання комп'ютерної грамотності та надійності зв'язку у громадян відпала необхідність у представниках в законодавчому полі влади.

Склалася така ситуація, що відпала потреба в тому щоб людина чия освіта, компетенції, моральні принципи та життєвий досвід не вище мого рівня (а найчастіше значно нижче) представляла мене в органах влади та вирішувала за мене те, в чому я можу розбиратися сам!

Яким не б не було питання, але як маю довіряти його рішення, до прикладу, особі без освіти або дитині заможного олігарха?

Тому електронне голосування це дійсно потенційно добре. Хоча б тому, що можна значно розширити коло вирішуємих громадою питань. І взагалі купа місцевих референдумів дозволить громадянам самостійно вирішити локальні питання про паркування в їх дворах, виборі керуючої компанії по ЖКГ, про дозволи про нові будівництва у них під вікнами і т.д.

Звичайно широкому загалу неможна довіряти приймати рішення по всьому колу питань, і ось тут і починаються ті самі нюанси.

Є питання, до яких необхідно обмежити доступ більшості людей. Перш за все через секретність, або через питання занадто великої складності (та відповідальності): розвідка, зовнішня політика, кібербезпека, оборона тощо.

Але дивлячись на те як в Москві провели електронне голосування можна сказати, що є і зворотний бік питання.

Влада яка контролює проведення електронного голосування дискредитує цю ідею, та назавжди відбиває охоту вірити в цю нову систему. 

Справа навіть не у сфальсифікованих результатах (ми всі це розуміємо), а в тому, що влада в Москві не просто підробила результати голосування, а й схоже ще влаштувала аукціон між учасниками, пропонуючи їм перемогу в електронному голосуванні за гроші.

Саме так можна пояснити той факт, що в 6 регіонах Росії результати надали вже через годину, а в Москві лише через добу.

Виправдання в тому, що був збій технічні системи, що в Москві дозволяли переголосувати, і що дуже багато часу пішло на перерахунок змін - це все відверта брехня та нісенітниця.

Навіть якщо система була побудована так, що вона дозволяла громадянам міняти свою думку, це ніяк не мало вплинути на її швидкість.

Ну, а нарікання на помилки розробників це вже взагалі суцільний маразм.

Система неодноразово тестувалась, і якщо розробник не вміє розраховувати навантаження - то таких розробників відразу звільняють.

Іншими словами, те, що ми побачили - це нова цифрова диктатура.

Влада продемонструвала, що без втручання громадськості будь-яка навіть найкраща ініціатива перетворюється на свій антипод.

Маніпуляції з результатами в Москві остаточно вбили віру в електронне голосування і як наслідок пряму демократію.