Маск і Дідусь: романтичний мікропроцесор революції

Ілон Маск довів: він таки клятий романтик. Або забув золоте правило будь-якої революції: її роблять одні — а користуються плодами зовсім інші.

Недавно Маск публічно посварився з Дідусем (псевдонім Трамп у стилі «Твіттлер», від Twitter + Hitler) і заявив, що без нього Трамп не виграв би вибори. І Маск має рацію: відрив Трампа від Камали Гарріс у 2024 році склав близько 2%, а в коливних штатах — усього кількадесят тисяч голосів.

Вирішальну роль зіграв саме Twitter, який належить Маску. Через нього він зумів мобілізувати ядро своїх прихильників: інтернет-лібертаріїв, маминих фашистів, тролів, мемоделів (кринженерів) і самотніх інцелів. Саме ця інфантильна міська молодь, розчарована в жінках і втратою ресурсного статусу, і дала Трампу перемогу — разом із кількома десятками конгресменів з ультраправого крила MAGA.

Абсурд у тому, що двадцятирічні хлопці голосували за 80-річного старого. Тут уже не протест, а якась глибока психологічна травма: «виколю собі око, аби теща мала зятя каліку». Якби в бюлетені був жабеня Пепе — проголосували б за нього. І, можливо, світ програв би не більше.

Головне, що потрібно засвоїти: Трампа не обрали реднеки й селяни з Біблійного поясу. Його обрала цілком собі діджиталізована міська молодь — ті, хто сидить в інтернеті, вірить у мему як ідеологічну одиницю, ненавидить «воків», не має сексуального досвіду і страждає від того, що жінки більше не потребують чоловіка як гаманця й володаря.

Багато досліджень уже довели: американські дівчата масово ліберелізуються, а юнаки — радикалізуються й ідуть у праву ідентичність, особливо онлайн. І Трамп — просто найзручніший для них рупор ненависті до «лівого світу».

І от тепер головне питання: чи буде Ілон Маск у 2026 році грати проти Трампа на виборах до Конгресу? Чи використає він підконтрольний X (колишній Twitter), щоб провернути ще одне медіа-чудо — але вже в протилежний бік?

Поки що ми бачимо лише те, що попіл революції завжди потрапляє в очі тому, хто думав, що грає в шахи, а не в меми. І, як завжди, фінал був написаний ще на першому слайді презентації: всі цифрові месії закінчують у бруді, не здогадуючись, як із них зробили знаряддя для цілком антицифрової реакції.