Нардеп Столар понад два місяці не вносить 300 мільйонів застави і все одно залишається на волі
Застава в кримінальному процесі працює просто. Підозрюваний кладе на рахунок суду власні гроші, і ці гроші утримують його від втечі та від тиску на свідків. Поки грошей на рахунку немає, від запобіжного заходу залишається тільки рішення на папері.
Саме так понад два місяці виглядає запобіжний захід народного депутата Вадима Столара. 11 вересня Вищий антикорупційний суд призначив йому заставу 300 мільйонів гривень, це близько $6,7 млн, без взяття під варту. Закон дає на внесення застави 5 днів. Наприкінці листопада повної суми на рахунку суду досі немає, а сам Столар залишається на волі.
Питання тут не в тому, чи має Столар гроші. Він сам стверджує, що має. Питання в тому, як п'ятиденний строк розтягнувся на місяці і чому за цей час, наскільки відомо з відкритих джерел, сторона обвинувачення так і не попросила суд змінити йому запобіжний захід.
Столар потрапив до Верховної Ради у 2019 році за списком ОПЗЖ, яку згодом заборонив суд. 20 серпня 2026 року він заочно отримав підозру за 5 статтями Кримінального кодексу, серед яких створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів і несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. За версією НАБУ і САП, Столар разом з колишнім нардепом Максимом Микитасем очолював угруповання, яке захоплювало підприємства і нерухомість. Восени 2025 року група, за версією слідства, заволоділа двома підприємствами з активами на 248 мільйонів гривень, тобто близько $5,6 млн.
Ще один епізод стосується легалізації 150 мільйонів гривень готівкою, близько $3,4 млн, на заставу за фігуранта справи "Мідас". Журналісти пов'язують ці гроші з колишнім міністром Германом Галущенком. Усе це поки версія слідства, і винним людину може визнати тільки суд.
Коли НАБУ прийшло з обшуками, Столара в Україні не було. Він виїхав ще в липні, і джерела пов'язували це з можливим витоком інформації про підготовку підозри, хоча офіційно цей зв'язок ніхто не підтвердив. 8 вересня нардеп повернувся, а 11 вересня особисто прийшов до суду і заявив, що не має наміру переховуватися.
Чому суд обрав для Столара саме таку заставу? Логіку видно, якщо порівняти його з іншими фігурантами справи. Микитасю суд обрав тримання під вартою з альтернативою 30 мільйонів гривень, близько $670 тисяч, хоча прокурор просив 200 мільйонів. Апеляція залишила його в СІЗО. Ірину Мудру суд 25 серпня взяв під варту з альтернативою 20 мільйонів гривень, близько $450 тисяч, і на волю вона вийшла тільки 8 жовтня, коли за неї внесли всю суму. Бізнесмену Василю Астіону підозру повідомили 28 серпня, і тепер НАБУ розшукує його як особу, що переховується від слідства.
Застава Столара в 10 разів більша, ніж у Микитася, але без СІЗО. Суд, по суті, замінив ізоляцію ціною: чим більша сума, тим більше підозрюваний втратить, якщо порушить обов'язки. Такий підхід працює, коли гроші надходять на рахунок. Без грошей найбільша застава у справі перетворюється на наймʼякший запобіжний захід серед усіх фігурантів.
Строк сплив близько 16 вересня. Наступного дня суд підтвердив, що застава не внесена. 18 вересня Столар пояснив, що банки відмовляються переказувати його гроші та гроші родини на рахунок суду, і наголосив, що свідомо не оскаржував рішення.
Є й інше пояснення, і воно не суперечить першому. Нардепка Ольга Василевська-Смаглюк припустила, що проблема виникла ще на етапі обміну валюти на гривню. Ця версія спирається на відомі факти. У 2024 році журналісти знайшли в декларації Столара понад $3 млн у банку на острові Домініка, понад 2 млн євро, тобто близько $2,3 млн, в австрійському Oberbank і $700 тисяч у банках Дубаю. Щоб внести 300 мільйонів гривень, такі гроші треба завести в Україну, обміняти і провести через фінансовий моніторинг.
Фінмоніторинг банків, за даними джерел, визнав ці перекази ризиковими, а деякі банки взагалі розірвали з нардепом договори. НБУ відповів, що відмовляли 15 банків, ручного втручання немає, і кожен банк сам оцінює репутаційний ризик. У такій обережності немає нічого дивного. Столара підозрюють, зокрема, в легалізації грошей саме на заставу. Коли такий клієнт приносить 300 мільйонів на заставу в тій самій справі, банк бачить перед собою сценарій, описаний у підозрі.
Чому ж сторона обвинувачення не попросила суд замінити заставу на СІЗО? За даними тих самих джерел, у відповідь Столар показав би суду документи про спроби заплатити і відмови банків. Одне з джерел вважає, що з такими документами суд не відправив би його під варту. Нардеп також пропонував замість переказу арештувати 300 мільйонів на його рахунках. Водночас саме клопотання перевірило б аргументи захисту в суді. Поки його немає, ці аргументи ніхто не перевіряє.
Є ще одна обставина. Джерела писали, що Столар повернувся в Україну з наміром укласти угоду зі слідством і заздалегідь підготував гроші на заставу. Самі журналісти подавали це як можливий сценарій, а не як підтверджені переговори. Якщо такі переговори справді тривають, публічність їм не потрібна, і тиша навколо застави стає зрозумілою.
Наприкінці жовтня апеляційна палата ВАКС зняла арешт з половини київської квартири, але залишила під арештом будинок у Козині, автопарк і частки у фондах. Тоді ж суд відповів журналістам, що повна сума застави не внесена, і не уточнив, скільки грошей уже надійшло.
Після цього історія із заставою переїхала в інший суд. 3 листопада Столар через представника подав до Шевченківського районного суду Києва цивільний позов до АТ "Кристалбанк" про визнання протиправною відмови. Справа має номер 761/44523/26, судовий розгляд призначено на 18 грудня.
Дата позову має значення. Його подали за 8 днів до 11 листопада, коли спливав строк процесуальних обов'язків Столара, зокрема обов'язку не виїжджати з України і тримати закордонні паспорти на зберіганні. Тепер на будь-яке клопотання про суворіший запобіжний захід захист може відповісти, що законність відмови банку ще розглядає суд. Закон дозволяє внести заставу і після п'ятиденного строку, якщо суд до того часу не змінив запобіжного заходу. Рішення цивільного суду на користь Столара саме по собі запобіжного заходу не змінить, але дасть захисту вагомий аргумент у суперечці про невнесення застави.
Чому позов саме до "Кристалбанку", якщо, за словами НБУ, відмовляли 15 банків? Банк невеликий. У рейтингу НБУ він посідає 43 місце з 59, а його зобов'язання становлять 2,39 млрд гривень, близько $54 млн. Застава Столара дорівнює приблизно восьмій частині цієї суми.
Офіційно банк належить двом акціонерам по 50%: Марині Ленінг і Оксані Гребінській, пов'язаній з головою правління Леонідом Гребінським. Неофіційно банк давно пов'язують з іншим іменем. У 2023 році джерело в НБУ розповідало журналістам, що "Кристалбанк" є спільним бізнесом президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра і колишнього голови НБУ Кирила Шевченка. Офіційно цього ніхто не підтверджував. Публічний слід цього зв'язку теж є. У 2020 році Кушнір оголошував, що гроші за недоплачені метри в об'єктах, які "Київміськбуд" перейняв від "Укрбуду", слід вносити на рахунки в "Укргазбанку" і "Кристалбанку". "Укрбуд" свого часу очолював Микитась, головний співпідозрюваний Столара.
Перетин є і з іншого боку. У 2015 році журналісти розбиралися, як банк "Камбіо" кредитував фірми, що постачали Держрезерву неякісне дизпаливо. Вони з'ясували, що за кредит у 40 мільйонів гривень, тоді близько $5 млн, фірмі "Імоті Стар" поручилися двоє: ТОВ "Омікс-фарм" Марини Ленінг, дружини тодішнього першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Вадима Копилова, і особисто Вадим Столар. Згодом банк судився з усіма трьома про стягнення боргу. Це єдиний задокументований зв'язок між Столаром і акціонеркою банку, з яким він тепер судиться. Твердження, що Столар контролює половину "Кристалбанку", жоден офіційний реєстр не підтверджує.
З цих фактів випливають дві версії. За першою, у Столара через будівельні справи були рахунки саме в цьому банку, а відмова фінмоніторингу справжня, бо маленькому банку страшно проводити $6,7 млн клієнта з підозрою НАБУ. За другою, судовий спір із банком дає Столару законний спосіб відкласти питання застави, поки суд не скаже свого слова. Чи стоїть за цим звичайний банківський конфлікт, чи щось інше, з відкритих даних встановити неможливо.
Перша перевірка відбудеться 18 грудня. Якщо банк активно захищатиме свою відмову, версія про звичайний банківський конфлікт отримає більше підстав. Якщо визнає позов або не захищатиметься, це стане ще однією обставиною, яку доведеться пояснювати і банку, і слідству.
Залишаються питання, на які мають відповісти НАБУ і САП. Чи продовжив суд після 11 листопада обов'язки Столара, зокрема заборону виїзду і зберігання паспортів? Публічних рішень про це немає. Чи вивчало слідство, з ким пов'язаний банк, через який нардеп намагався внести заставу? Чи планує прокуратура просити суд змінити запобіжний захід, поки триває спір з банком?
Поки відповідей немає, картина виглядає так. Співпідозрювані із заставами в 10-15 разів меншими сиділи в СІЗО, а ще один переховується від слідства. Фігурант із найбільшою заставою у справі понад два місяці не вносить її повністю, залишається на волі, а суперечка про його гроші тепер іде в районному цивільному суді, за яким журналісти, що стежать за ВАКС, зазвичай не стежать. 18 грудня стане першою датою, коли цю конструкцію можна буде перевірити.


