Політичні та інституційні аспекти антикорупційного порядку денного Трампа щодо Зеленського
Трамп ніколи не був пай-хлопчиком у політиці, і його манера епатувати чи навіть шокувати оточуючих давно відома. Проте, якщо відкинути вбік ту частину його вкрай ввічливої риторики на адресу Росії, яку багато хто пояснює наміром приспати пильного звіра, решта її чомусь відверто ігнорується з точки зору національних інтересів України. Спробуймо “по поличках” розібрати, чому Дональд Трамп публічно вимагає від України більш жорсткої антикорупційної політики і в чому може полягати раціональне зерно його претензій.
При цьому важливо розділяти два шари питання:
Життєву необхідність позбавлятися від корупції та розкрадання закордонної допомоги, які дуже сильно послабили позиції країни як на фронті, так і на світовій арені.
Особисті мотиви та політичні ігри, які впливають на те, як і з якими формулюваннями Трамп висуває свої вимоги.
Що конкретно вимагає Дональд Трамп від Володимира Зеленського?
Аудит і прозорість використання допомоги
Трамп (і значна частина його політичних союзників у США) вважає, що фінансові вливання в Україну потрібно не зупиняти, а контролювати набагато жорсткіше: аж до публічного аудиту всіх траншів і реального, а не бутафорського розслідування фактів розкрадань, з чітким позначенням усіх причетних до крадіжок.
Трамп стверджує, що “не бачить”, куди зникла суттєва частина вже виділених коштів (фігурує цифра “половина з усієї допомоги” або “значна її частка”). При цьому він не відкидає можливості того, що значна частка взагалі до України не доїхала.
Покарати винних у корупції (навіть якщо вони на самій верхівці влади)
Трамп вимагає від Зеленського, щоб усі особи, причетні до скандалів із розкраданням (як власної країни, так і американської допомоги), зазнали найсуворішого покарання. Що повністю збігається з ініціативою Зеленського прирівняти корупцію до державної зради.
Під удар потрапляють як “старі еліти”, що прийшли до влади ще до 2014 року, так і пізніші управлінці, яких Трамп вважає “наступниками корупційної моделі”.
Відсторонити “грантоїдів” та “агентів Демпартії США”
У лавах трампістів поширена теза, що після 2014 року в Україні посилився вплив структур, пов’язаних із Джорджем Соросом, а також із Демократичною партією США.
Трамп вказує, що представники цих груп просували в українському держуправлінні “чужий порядок денний”, активно витрачаючи як західні гранти, так і ресурси самої України.
На думку Трампа, вони не просто співпрацювали з демократами в США, але й “проїдали” фінанси країни, провокуючи зростання боргів. Посперечатися тут із ним просто неможливо. Це факт. Усі ініціативи цих, якщо не гальмували Україну, то призвели до того, що представники цієї групи “в непримиренній боротьбі” з корупцією очолили її.
Очистити парламент від корупціонерів
Серед гучних імен, про які говорить трампістське крило, фігурує, наприклад, Давид Арахамія та інші депутати, запідозрені в лобіюванні вузьких інтересів і в сумнівних фінансових схемах.
Трамп вважає, що «демократичні процедури» (наприклад, вибори чи внутрішні розслідування) мають призвести до того, що парламент буде розчищений від корумпованих політиків і перетвориться на справді діючий законодавчий орган.
Чим вигідні вимоги Трампа для України?
На перший погляд, формулювання Трампа звучать жорстко і часом навіть брутально. Але якщо відсторонитися від питання особистої неприязні, політичних інтриг і різкості висловлювань, є кілька моментів, які здатні принести користь Україні.
Боротьба з корупцією — фундаментальний запит суспільства
Українці давно втомилися від корупції. Не секрет, що з початку незалежності одна з ключових проблем країни — це непрозорість управління та розкрадання державних коштів на всіх рівнях партійними елітами, які й після набуття країною незалежності не втратили над нею контроль. Тут варто зазначити, що на останніх виборах 73% українців проголосували не за Зеленського, а проти корупції, яка набула катастрофічного масштабу за Порошенка.
Західні партнери (не тільки Трамп) давно наполягали на справжніх, а не бутафорських реформах: створенні дієвого Антикорупційного суду, реформуванні прокуратури, очищенні митниці тощо. Трамп лише озвучує ці вимоги у значно більш радикальній і прямолінійній манері.
Аудит допомоги — абсолютно нормальна міжнародна практика. Будь-яка країна, що отримує фінансування від зовнішніх донорів, завжди погоджується на механізми контролю. Чим ретельніший аудит і чим прозоріша звітність, тим вищою є довіра до держави-отримувача. І тим більше зрештою, отримає Україна та фронт.
Позбавлення від «старих еліт» — шанс на нову політичну генерацію
“Грантоїди”, агенти Демпартії та “старі еліти”: можливо, частина цих ярликів — політична пропаганда. Але є і реальна проблема: десятиліттями при владі в Україні залишаються одні й ті самі клани, лише трохи змінюючи партійні вивіски. Усі ці “Слуги”, “Голоси”, “Батьківщини”, “УДАРи” — франшизи, за якими немає ні ідеології, ні головного — бажання представляти й відстоювати інтереси українського народу! Усі вони створювалися ФПГ для представлення і лобіювання їхніх інтересів.
Прихід нових, більш молодих і менш корумпованих політиків міг би полегшити життя самому українському народу, який уже не раз вимагав повного перезавантаження і більш прозорих правил.
Чистка парламенту й чиновників зміцнить інститути
Багато депутатів, про яких говорять як про “корупціонерів”, регулярно фігурують у журналістських розслідуваннях. В українській пресі та громадській думці давно визріває питання: чому з ними не відбувається серйозних розглядів і немає реальних вироків? Чому ніхто з них ніколи не притягувався по-справжньому за свої злочини? Чому суди затягують справи, а прокуратура та НАБУ втрачають до них інтерес?
Звільнення місць від “скандальних персон” дає шанс прийти до парламенту дійсно представникам інтересів народу, а не лобістам ФПГ!
Державні інститути стануть ефективнішими, якщо дійсно позбавити “даху” босів корумпованих схем і замінити депутатів, які роками сидять у Раді заради “прикриття бізнесу” чи “доступу до потоків”.
Які заперечення звучать проти “вимог Трампа”?
Попри те, що перелічені вище заходи (аудит, очищення влади, покарання корупціонерів) виглядають розумно, багато українців, а також західних політиків, бояться їх у тому вигляді, в якому їх подає Трамп. Чому?
Підозри в особистих мотивах та “помсті”
Трамп відомий тим, що не забуває образ. Він на 100% впевнений, що Порошенко, а потім Зеленський “підставили” його в історії з імпічментом, і тепер керується не стільки бажанням викорінити корупцію в Україні, скільки прагненням помститися кривдникам.
Коли за благими словами про реформу стоїть очевидний елемент “особистої війни”, це дійсно викликає занепокоєння.
Адже якщо мета — не тільки врятувати Україну від корупції, а й “прибрати” владу, яка незручна для Трампа, це справді небезпечно.
Зміна влади в розпал війни: ризик для оборони?
Україна веде важкі бої проти російсько-фашистських окупантів. Теоретично масштабне “очищення” парламенту, міністрів і чиновників, ще й із одночасним проведенням виборів, може спричинити політичну нестабільність у критичний момент.
Зростає побоювання, що поки в країні йде переформатування влади, на фронті можуть виникнути проблеми, а Москва не забариться цим скористатися.
Ймовірність “зачистки” під власні інтереси
Якщо Трамп чи хтось інший "замовляє музику", є ризик, що під гаслом боротьби з корупцією будуть усувати всіх, хто йому особисто неугодний.
Це знову ж таки проблема. Але з іншого боку, є ймовірність, що до влади в Україні можуть прийти патріоти та професіонали.
Реальна боротьба з корупцією не повинна ставати інструментом політичного рейдерства. Навіть найбільш корумповані чиновники повинні йти за законом і через суд, а не за “списком”, складеним в іншій державі.
З іншого боку, хто може сумніватися, що в нашій владній піраміді є місце тим, хто не причетний до корупційних схем?
Ультимативний стиль і погрози
Трамп часто ставить умову: “Або ви робите так, або ми переглядаємо підтримку”.
В умовах війни це виглядає як шантаж: “Віддайте нам ваші еліти на розтерзання (або підіть самі), інакше припинимо військову та фінансову допомогу.”
Звучить жорстко – але справедливо! Вперше еліти змушені платити за свої помилки! До цього за всі помилки завжди розплачувався український народ.
Для України дуже ризиковано втратити допомогу США, адже залежність від західної підтримки зараз колосальна, а будь-яке припинення поставок може обернутися тяжкими наслідками на фронті.
У чому “подвійний стандарт” позиції Трампа?
Попри раціональність вимог щодо прозорості та боротьби з корупцією, у Трампа є кілька вразливих місць.
У США сам Трамп не завжди був зразком прозорого використання коштів. Згадаймо численні розслідування щодо його податкових декларацій, благодійних фондів тощо.
Підтримка “сильної руки” суперечить “демократичним цінностям”, про які Трамп також згадує – хоча й не так часто, як хотілося б.
Чи корисні вимоги Трампа для України?
Проведення аудиту допомоги
Сам по собі аудит – необхідна річ. Він допоможе і Україні більш грамотно вести фінансові справи, і Вашингтону (або іншим донорам) розібратися з корупціонерами зі свого боку. А вони є.
Важливо, щоб аудит не перетворився на кампанію дискредитації України заради “помсти” Трампа. Повинні працювати незалежні аудитори, а не “список з офісу в Білому домі”.
Покарання корупціонерів
Україна і без зовнішнього тиску давно потребує системного очищення.
Якщо під тиском Трампа (або інших західних партнерів) нарешті будуть запущені серйозні кримінальні справи, суспільство це не лише підтримає, а й схвалить.
Але суди мають працювати за буквою закону, а не за зовнішніми “чорними списками”. Інакше замість реформи буде банальна політична розправа.
Перезавантаження еліт
Звісно, хочеться вірити, що замість старих корумпованих “феодалів” і “слуг олігархів” з’являться нові чесні політики.
Проте масові відставки або розпуск парламенту під час війни є дуже небезпечними.
Потрібно знайти баланс між необхідністю оновлення та збереженням стабільності на фронті.
Чим шкідливі для України вимоги Трампа?
Якщо сформулювати коротко:
Самі по собі вимоги (аудит, покарання за корупцію, очищення еліт) не є поганими – навпаки, вони чудові!
Ба більше, цих кроків давно чекають і українці, і багато друзів України на Заході.
Проблема в тому, що вони подаються в ультимативно-жорсткій формі, через призму особистої ворожнечі та політичних ігор Трампа.
Це може призвести до:
Шокової дестабілізації в розпал війни.
Зовнішнього управління, де замість самих українців вирішують, кого усунути від влади.
Селективних “розправ”, коли далеко не всі “корупціонери” потраплять під покарання, а лише ті, хто неугодний новій силі.
Ще гірше, якщо в разі “непокори” Трамп насправді перекриє життєво важливу допомогу Україні. Тоді країна опиниться між молотом (російською агресією) і ковадлом (політичним тиском США), ризикуючи втратити незалежність і суверенітет.
Що у підсумку?
Погрози Дональда Трампа “розібратися з корупціонерами” в Україні та “відрізати” фінансування виглядають для частини суспільства жорсткими, але, можливо, єдиним способом змусити “верхівку” серйозно взятися за реформи.
Адже погодьтеся, у Зеленського був час зробити це і до війни, і під час неї. Як і у всіх його попередників. Але ніхто з них ніколи не проводив ані реальних реформ, ані справжньої боротьби з корупцією.
Кожна нова еліта просто розставляла своїх людей на схемах – і на цьому боротьба закінчувалася.
Висновок:
Антикорупційні вимоги Трампа самі по собі є цілком раціональними: усунути корупціонерів і провести аудит коштів.
Але їх виконання несе потенційний ризик для України, особливо у момент, коли вирішується доля її виживання як держави.
Найкращий варіант – використати цей виклик, щоб самостійно продемонструвати реальну, а не формальну волю до антикорупційних реформ.
