Війна заради активів: чому Кремль обрав вторгнення замість модернізації

У лютому 2022 року Володимир Путін розв’язав найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Світ говорив про НАТО, "денацифікацію", історичні образи та імперські амбіції. Але справжній мотив агресії криється не в ідеології — а в захисті багатомільярдних активів кремлівської еліти.

Великий парадокс: навіщо починати війну з сотнями мільярдів у резерві?

Станом на початок 2022 року Росія мала понад 630 мільярдів доларів золотовалютних резервів. Борг — мінімальний, торгівельне сальдо — позитивне, бюджет — стабільний. Технічно держава мала всі можливості для економічного прориву. Замість цього — обрала війну.

Чому?

Відповідь полягає в тому, що для російського політичного режиму економічне зростання — загроза, а не мета. Збагачення населення — це втрата контролю. А значить — пряма загроза самій системі.

Кремль боїться зростання — тому що зростання знецінює активи еліт

У системі Путіна бідність — не побічний ефект, а політичний запобіжник. Це спосіб уникнути бунтів, тримати регіони у залежності, стримувати соціальну мобільність.

Інвестиції у людей — у кредити, житло, медицину, науку, технології — запускають конкуренцію. А вона знецінює активи монополій, що належать наближеним до влади. Тому для російського олігархату краще економіка без росту, ніж ростуча економіка без монополії.

Дефолт не страшний народу — він страшний елітам

Середньостатистичний мешканець Росії — вже у злиднях. Вони живуть в кредит, без накопичень, без соціального ліфта. Для них дефолт — не катастрофа, тому, що вони і так живуть в злиднях. Вони й так майже все втратили.

А от для еліт дефолт — це катастрофа. Облігації, акції, нерухомість, ренти — все, що формує їхній статок, втрачає вартість. І це — не припустимо.

Але є й інший ризик: навіть якщо не буде дефолту, а будуть дешеві кредити, реформи, інвестиції у людей, — це також обвалює вартість активів, бо ринок починає працювати на загал, а не на привілейовану касту.

Чому модернізація — табу для режиму Путіна

Справжня реформа — це:

• Конкуренція
• Право приватної власності
• Захист бізнесу
• Незалежні інституції

Це означає зменшення влади силовиків і "власників активів". Це означає кінець чекістського капіталізму. Це означає політичну відповідальність.

Для Путіна і його оточення модернізація = смерть режиму.

Війна як антиреформа: як зберегти старий порядок через кров

Вторгнення в Україну стало способом:

• Перевести країну в режим надзвичайного стану
• Заблокувати будь-які реформи
• Залити грошима воєнні контракти для своїх
• Перенаправити увагу населення на "зовнішнього ворога"

Це реверсивна шокова терапія. Не щоб змінити економіку — а щоб зацементувати її в авторитарному болоті.

Коли баланс еліт важливіший за життя народу

Війна не змінила життя більшості росіян — вони і до того були бідними. Але війна врятувала баланс активів тих, хто сидить у Кремлі.

Щоб не втратити багатство — вони обрали кров та злидні для мільйонів.

Це не емоція — це рахунок. Рахунок, де життя мільйонів громадян Росії та України — витратний матеріал для збереження вартості портфелів активів ФСБ-олігархату.

Висновок: війна як страховка від майбутнього

Світові аналітики шукають ідеологічні чи геополітичні причини війни. Але справжня причина проста:

Мир і розвиток — це девальвація активів силової еліти. Війна — це інструмент їх збереження.

Кремль стояв на роздоріжжі:

• Влити надлишок грошей у модернізацію країни — і втратити владу
• Або розв’язати війну — і зберегти контроль, активи, статус-кво

І він обрав війну.