Чому відступив Путін?

Звичайно, що тільки що відбулась провокація.

Путін не відступав: він наказав Шойгу відвести трохи військ від нашого східного кордону.

На жаль, загроза лишається і ось чому.

Частина перша: матеріально технічна.

«Бомба сповільненої дії» на Придністров’ї чекає нас уже не перший рік. І майже ві про неї забули. Але, як часто стається, даремно.

Московія стягує техніку в Білорусь, під приводом навчань ще з 20-го року. Проте, по закінченню навчань, техніка й особовий склад залишаються у «бацьки» під приводом «дружньої допомоги». Не думаю, що Лукашенко сильно зрадів такій допомозі: бо кількасот одиниць бронетехніки- це зовсім не 2 мільярді обіцяної фінансової допомоги. Проте, очевидно, що розплачуватись «натурою» диктаторам прийнятніше, ніж конфліктувати з карликом або віддавати грошвою.

До кінця двадцятого року чисельність допомоги по трохи росте. До правди кажучи, на зараз, то більше схоже на «танковий майданчик», бо практично одін і той самий особовий склад регулярно курсує, підводячи техніку і відїзджаючі «налєхкє дамой».

Стягування військ в окупований Крим «офіційно» почалось в березні 21-го року і триває по сьогодні. В Криму зібрали, так би мовити, «повний комплект» від кораблів, літаків і броні, до станцій радіотехнічної боротьби, та заборони польотів над Кримом та частиною Чорного моря. До слова ICAO, хоча офіційно не прийняла повідомлення про закриття неба, бо вважає Крим юрисдикцією України, але ж не офіційно авіакомпанії попереджені, і в разі повторення трагедії MH-17, московити будуть голосити «мивас прєдупрєждалі».

Про стотисячне угрупування біля нашого східного кордону не чув хіба що ледачий.

Ну, і нарешті, «розчохлили» важке озброєння московські окупанти на лінії фронту на Донбасі. Що, до речі, помітило навіть ОБСЄ. Маю підозри, що мав місце випадок в кращих традиціях «іхтамнєтов»: переїхали якийсь позашляховик спостерігачів, бо уступає дорогу той, що легше броньований, а не той у кого перешкода праворуч.

Тепер, коли декорації розгорнуті, на сцену виходять основні актори.

Частина два — політична.

Як завжди не вчасно «сталась» ціла низка «прикрих збігів обставин»: викриття груп впливу ГРУ по обидві сторони Атлантики, розгром в Сирії та Нагорному Карабасі, «дивна» позиція Європи що до отруєння Навального і фізичного придушення протестів, повне зупинення будівництва «Північного потоку», відверте небажання Китаю пересваритися з усім цивілізованим світом заради ще одної ділянки тайги за Уралом та шалений економічний спад в Московії на фоні пандемії та тогорічного провалу цін на нафту. Вишенькою на торті став Маск зі своїм «батутом» та МКС на якій протікає сантехніка.

Коротко кажучи, крайня п’ятирічка геть не вдала, і «с такім ліцом» про гроші мова навіть не йде, бо «трон хитається» на стільки сильно, що навіть найближче оточення замислюється над тим, що в мавзолеї місця на двох вистачить.

Самим не стриманим виявився Байден, очевидно після того, як прочитав свіжі звіти ЦРУ по Московії, він відверто назвав пУ вбивцею.

Кажуть, що особи зросту пУ не просто на дух не сприймають критику, а й, буквально, зі штанів в гору вистрибують, аби довести свою значущість серед тих, кого вважають рівнею собі.

Схоже, що саме така характеристика і сприяла прискоренню подій. Саме прискоренню, бо як вода в Крим, так і розширення окупаційної зони на Донбасі при такому перебігу подій речі не минучі. Хіба що, Україна піде у наступ і вичистить свою територію від «шахтарів-гастролерів», або відмовиться від вектора європейського розвитку і прийме кучмівську «багатовекторність». Хто не знає або забув як це, я нагадаю: це коли по телевізору і в офіційних промовах «керманичі» кажуть про європейський шлях країни, а на ділі 90% зовнішньої торгівлі ведеться з Московією під виглядом «історично налагоджених економічних зв’язків», а законодавча база і стиль керування трохи менше ніж повністю мавпують мокшанську диктатуру.

Трохи масла у вогонь підлив і зЕ, але думаю то з переляку, почавши вимагати негайний вступ до НАТО. По правді, то був чистої води популізм і гра, бо в офісі президента чудово обізнані, що вступ до НАТО передбачає, перш за все, проведення до стандартів організації систему управління військами, в тому числі і програмне забезпечення. А на цьому наш ГШ трохи погорів, точніше погоріли ми з вами, бо заплатили 600 мільйонів за розробку програми управління військами, яку не буде впроваджено, тому що вона банально не працює в реальних умовах.

І от, врешті решт, пУ вирішує трохи налякати оточення війною, заодно відвернути нарід від хвороб і економіки, освіжити, так би мовити, образ ворога в проспиртованих головах «расєян». І починає возити «на навчання» не зачохлену бойову техніку. Причому так, що б її фотографували і в Інтернет викладали. Почав, як кажуть, брязкати зброєю. Бо потрібно і будівництво труби відновити, і «коллєгу» до повного підгузка довести, і оточенню показати, що цар ще в силі.

Так от: на цьому фоні відведення частини військ, я наголошую частини, фактично навіть не однієї чверті від всіх формувань, що розміщені близько кордонів Україні та в зонах окупації — це маневр, так би мовити, розслаблена поза перед тим, як «влупити». Бо жодна з цілей досі не досягнута. Хіба що керівництво нашої країни вже прийняло рішення, про які нам з вами поки не відомо.

А поки так — розслаблятися зарано, війна триває восьмий рік і загроза загострення ще не минула. Вірити в те, що нас врятує якийсь чарівний чин у вигляді НАТО або ще чогось не варто. Якщо під час війни надходить допомога — це завжди на краще, проте розраховувати на неї або ж включати в стратегію точно не слід.

Тримаємося одне одного — це наша країна і нам її захищати!

Слава Нації!