Чи може стати цифровий підпис вакциною від фейків?
Проблема свободи слова дедалі частіше стає предметом широких дискусій і займає в інтернет-просторі не менше місця, ніж питання вакцинації. Що, до речі, дуже символічно.
Якщо у питанні вакцинації є певна ясність, адже держави світу, навіть порушуючи права громадян, примушуючи їх вакцинуватися, обґрунтовують це бажанням врятувати їхні життя, то ситуація зі свободою слова значно складніша.
Інакше кажучи, уряди обмежують свободу вибору громадян в обмін на збереження їхніх життів. З огляду на вагу питання, це здається цілком виправданою ціною.
Що ж до свободи слова, тут усе виглядає дещо інакше. Якщо про коронавірус ми знаємо достатньо, то про руйнівну силу та шкоду інформаційних вірусів говорять значно менше. А обмеження, що накладаються державами, все частіше нагадують методи недобросовісної конкуренції.
По суті, майже кожен окремий випадок, коли держава забороняє трансляцію каналів, закриває соцмережі чи сайти, пов’язаний із тим, що державна пропагандистська машина просто не може протистояти пропаганді супротивника. Або, якщо говорити ще точніше: держава зберігає за собою ексклюзивне право брехати своїм громадянам.
Отже, говорячи про боротьбу з фейками та дезінформацією, державна пропагандистська машина ставить на перше місце власні інтереси, порушуючи право громадян отримувати інформацію з будь-яких доступних джерел.
Можна, звісно, порівняти цю ситуацію з інформаційним локдауном, але слід розуміти, що ліками від брехні не може бути її заборона. Аналогічно, маркування інформаційного контенту сторонніми інститутами, якими б відомими вони не були, також не стане рішенням.
Як вирішити проблему без використання практик тоталітарних держав?
Розв'язати цю проблему можна досить просто, якщо боротися не з наслідками, а з причинами фейків, маніпуляцій і брехні. І зробити це можливо, впровадивши підхід до ЗМІ, подібний до нотаріальних контор, де журналісти стають нотаріусами, які підтверджують кожен опублікований в інтернеті пост своїм цифровим підписом.
Інструментів для реалізації такого механізму більш ніж достатньо. Крім того, перехід інформаційних агентств на блокчейн змусить більшість із них відмовитися від публікації інформації з сумнівних джерел, а також забезпечить ретельнішу перевірку даних.
Чому цифровий підпис може впоратися з цим завданням?
Відповідь проста: цифровий підпис покладає на автора відповідальність за публікацію. Лише автор відповідатиме за відповідність написаного дійсності. Саме він нестиме відповідальність за опубліковану брехню або маніпуляції. Крім того, репутація, підкріплена цифрою, досить швидко й наочно покаже, хто у цій професії працює заради правди, а хто — для заробітку на її продажу.
Що стосується державних ЗМІ
Якщо вони перейдуть на цю модель, ставлення до них однозначно зміниться на краще. Звісно, це може суперечити баченню влади, але вже не здатне змінити реальність. Згідно з дослідженням Edelman’s Trust Barometer, медіа, як і держава, викликають найменше довіри серед громадян. Причина такого явища — регулярне порушення взятих на себе зобов’язань.
Отже, якщо усунути цю проблему, запровадивши зобов’язання говорити лише правду та брати відповідальність за кожне слово, рівень довіри до цих інституцій може змінитися.
Це ще один приклад необхідності швидкого впровадження високих технологій у таку вразливу й, як показують останні події, життєво важливу сферу. Як би хто не говорив, але неідентифіковані інформаційні віруси сьогодні завдають значно більшої шкоди, ніж будь-які комп’ютерні. А цього не може статися у світі, де визначити першоджерело інформації та рівень її токсичності не складе труднощів.
