Глобальний словник незламної стійкості. Частина перша: Ієрархія

Цей словник придумано не мною. Його склали справжні фахівці, віртуози в сфері приватизації прибутків створених за рахунок націоналізації збитків. Створювати його допомогли детективи НАБУ і стали вони публічними завдяки іменним справам накшталт “Мідас”, “Карфаген”, “Феміда” і “Форест Гамп”.

Але не детективи формували основу цього словника, він автентичний, бо виник з розмов учасників ОЗУ з лексими яку вони використовували для зручності протоколу так звичайно конспірації.

Одразу застереження, без якого далі не можна. Усі позивні і терміни, наведені в цьому словнику, зафіксовані в матеріалах кримінальних проваджень і публічних матеріалах слідства. Ролі описані так, як їх викладає обвинувачення. Це версія слідства, а не встановлені вироком факти, і провина кожної конкретної людини встановлюється виключно судом. Тому в словнику немає жодного прізвища: він описує не людей, а конструкцію організованого злочинного угруповання або ОЗУ. Прізвища з часом можуть змінитися, вироки можуть виправдати або засудити, а конструкція, отримана завдяки плідній праці детективів НАБУ, - лишиться.

Окремо хотілось додати певну закономірність, яку можна прослідити з цього дослідження.

Уявіть організацію, у якій чим ближче ти дотичний до грошей - тим менше ти впливовий. Уявили? Тож ви щойно побачили як виглядає корупційна ієрархія нашої держави.

Чому так? Бо в такій системі вкрай важно довести процесуально дотичність керівників і головних бенефіціарів до процессу. Фактична відсутність доказів робить їх поза зони відповідальності.

Кожен термін цього словника має два описи однієї й тієї самої функції.

Перший - мовою тих, хто в ній працює. Збирач, смотрящий, бухгалтер бек-офісу, водій, помічник, хранителька майна.

Другий - мовою, якою ця сама посада виглядала б у резюме, прес-релізі або в графі "основний вид діяльності". Менеджер із залучення ресурсів. Регіональний партнер із розвитку. Фахівець із фінансової звітності. Персональний асистент із логістичного забезпечення. Управління приватним майновим портфелем.

Різниці по суті між цими двома описами немає. Обидва правдиві, обидва точні, обидва описують ті самі дії тієї самої людини. Уся різниця в тому, що за одну формулювання дають підозру, а за друге беруть на роботу.

Крім ієрархії ОЗУ, у словнику є і ті, хто взагалі ніби знаходиться поза нею: фігура, яку описують не як учасника групи, а як зовнішнього куратора всієї державної системи. Це вершина піраміди.

Є лексика, є і граматика. Мова, якою все це описується, влаштована точно так само, як табель: вона побудована, щоб нести зміст без відповідальності. У ній немає діяча, немає завершеної дії й немає жодної можливості поставити питання "хто винен".

Власне, про стійкість і незламність. Ці слова останніми роками стали найзатертішим в українському офіційному словнику: ними описують усе те, що найбільше атакують і що втрачається після атак російських окупантів, енергетику, економіку, інституції та суспільство. Ці слова стали настільки бутафорськими, що ним відзвітують про будь-що. Цей словник пропонує подивитися, що саме в нас виявилося справді стійким і незламними.

Ієрархічна вертикаль ОЗУ

"Алі Баба"

Позивний згадується в матеріалах енергетичної справи, а джерела журналістських розслідувань пов'язують його з однією з найвищих посадових осіб держави. Функція, яку йому приписують, принципово відрізняється від усіх інших чинів цього переліку. Він не організовує схему, не координує людей, не бере й не приймає. За наведеними даними, він давав вказівки правоохоронним органам щодо інформаційних та юридичних атак на антикорупційні інституції.

Вдумайтеся, що це означає з погляду табелю. Усі інші чини, про які йтиметься далі, працюють усередині системи: вони розподіляють ролі, збирають, рахують, легалізують. Цей чин працює із самою системою, точніше з тим, що має її обмежувати. Він не захищає конкретну схему від конкретної справи. Він працює на рівні, де вирішується, чи існуватиме сам орган, здатний такі справи вести.

І ось тут закон цього словника спрацьовує в повну силу. Чим далі людина від готівки, тим вона впливовіша. Так от, це найдальша від готівки людина в усьому переліку. Вона не носить, не приймає, не рахує, не легалізує, не дає вказівок про суми. Вона взагалі не має до грошей жодного стосунку, який можна було б назвати вголос, і саме тому стоїть на вершині піраміди.

"Шеф" виробляє безкарність для своїх підлеглих. Мета-куратор виробляє безкарність як середовище, у якому працюють усі: і його власна структура, і сусідні, і ті, з якими він взагалі не має справ. Прибрати "Шефа" означає обезголовити одну групу. Прибрати мета-куратора не означає нічого для жодної окремої групи, зате повертає в рівняння те, чого в ньому не було: ризик.

Тобто перед нами ідеальний управлінський продукт. Нуль дотиків до предмета злочину, нуль підписів, нуль епізодів, повний контроль над результатом. Будь-який консультант з корпоративного управління заплатив би, щоб подивитися, як це влаштовано.

Ім'я, до речі, обрано з рідкісною точністю, хоч навряд чи свідомо. У класичному сюжеті Алі Баба не грабує сам. Він знає слово, яке відчиняє печеру. Уся його сила в доступі, а не в дії, і саме за це його ім'я стало загальним.

Офіційно: питання поза межами компетенції, звертайтеся до пресслужби.

"Шеф"

Формально він може не значитися ніде: ні в переліку підозрюваних, ні в структурі групи, ні в жодному документі, який можна підшити до справи. Його функція - бути тим, кому доповідають керівники нижчого рівня і в чиїх інтересах працює вся конструкція. У матеріалах він з'являється як керівник наступного за ним чину, але сам лишається фігурою без встановленого статусу.

Найточніше цей ранг описує не опис, а звертання. На плівках до нього звертаються по батькові, і підлеглий звітує йому фразою, у якій немає жодної згадки про гроші, зате є все інше: подяка за те, що "ви ж за мною", і окреме уточнення, що про це знають усі. Ось у цьому "всі знають" і полягає функція верховного чину. Він не мусить нікого захищати вручну. Достатньо, щоб на ринку існувало переконання, що за цією людиною стоїть він.

Тобто "Шеф" виробляє не рішення, а безкарність. Це особливий продукт, який не має ціни, не має накладної й не переміщується фізично, зате саме він робить можливим усе решта. Наділивши підлеглого посадою й повноваженнями, верховний чин далі не втручається ні в що: він отримує дивіденди за невтручання. Погодьтеся, це найелегантніша форма участі, яку взагалі можна винайти.

І саме тому з нього неможливо взяти пояснення. Немає дії - немає епізоду. Немає епізоду - немає особи. Табель починається з порожнього рядка, і порожнеча тут є не браком інформації, а посадовою характеристикою.

Офіційно: кінцевий бенефіціарний власник, відомості про якого не підлягають розкриттю.

"Професор"

Це вже не керівник оперативної групи й не збирач грошей. Його функція - мати політичну та адміністративну вагу, яка дозволяє системі працювати через державний механізм. Перед ним не звітують про те, скільки зібрав касир. Йому забезпечують умови, за яких сама система може збирати. У матеріалах слідства частину коштів, за версією обвинувачення, передавали високопосадовцю, якого називали "Професором".

Його становище парадоксальне, і цей парадокс варто проговорити повільно. Серед усіх фігурантів він має найвищий формальний державний статус: мандат, кабінет, підпис, повноваження. І при цьому в тіньовій ієрархії він не суверен, а інструмент. Його вага потрібна не йому, вона потрібна тим, хто стоїть поруч і вище. Він легалізує потрібні управлінські рішення в державному секторі, і за це отримує вигоду, яка не завжди має грошовий вираз: заступництво перед першою особою країни коштує дорожче за готівку і не потребує сумки.

Тут ключова відмінність від наступного чину, і вона принципова. "Карлсон" організовує людей. "Професор" вибудовує стосунки з державою. Перший забезпечує, щоб механізм працював, другий - щоб механізму ніхто не заважав. Приберіть першого, і схема зупиниться на тиждень, поки не знайдуть заміну. Приберіть другого, і зникне не менеджмент, а сама можливість: рішення перестануть ухвалюватися, бо ухвалювати їх стане нікому.

Саме тому "Професор" - сан, а не посада. Посаду обіймають, саном володіють.

Офіційно: державно-приватне партнерство, взаємодія на стратегічному рівні.

"Карлсон"

Безпосередній менеджер системи. Його функція - ставити завдання, координувати людей і забезпечувати, щоб механізм працював як єдине ціле. Це не виконавець і не посередник, а людина, яка роздає завдання іншим. У публічних матеріалах його прямо характеризують як організатора.

Він не носить, не перераховує й не домовляється з дрібними. Він тримає в голові схему цілком, знає, який вузол куди веде, і погоджує ліміти готівки з фінансовим крилом. Зверніть увагу на слово "ліміти": це лексика не злочинного світу, а корпоративного бюджетування. Людина не питає, чи є гроші, вона встановлює, скільки їх можна взяти цього місяця.

Показово й інше. До початку активної фази обшуків і затримань він устиг залишити територію країни. Тобто найвищий рівень поінформованості в цій системі забезпечує не хитрість і не охорона, а доступ до інформації з правоохоронних органів. Організатор дізнається про операцію проти себе раніше, ніж її учасники встигають постукати у двері. У табелі це має власну назву: чин тим вищий, чим раніше людина довідується про те, що по неї йдуть.

Офіційно: операційний директор, координація процесів.

"Шугармен"

Його стихія - не силовий контроль, а гроші після їх отримання: легалізація, маскування походження, побудова фінансового контуру. Якщо "Карлсон" відповідає за систему загалом, то "Шугармен" відповідає за те, щоб брудні гроші ставали придатними для цивільного життя. У публічних описах його називають організатором, відповідальним за легалізацію.

Отримати гроші вміє будь-хто. Складність починається наступного ранку, коли з цими грішми треба щось робити: вони існують, вони важать, вони не мають походження. "Шугармен" і є тією людиною, яка видає їм біографію. Після його роботи кошти вже не потребують пояснень, бо мають документи, а документи в цій країні пояснюють краще за людей.

Окремої уваги варта географія. Фінансовий центр угруповання розташовувався не в банку і не в офісі, а в приміщенні приватної клініки. Логіка бездоганна: клініка має цілодобовий режим, потік відвідувачів, які нікому не звітують про мету візиту, і повну суспільну згоду на те, що людина заходить туди мовчки. Кращого прикриття для касового вузла годі вигадати. Ось чому в цьому табелі фінансовий чин стоїть так високо: він мислить не сумами, а середовищем.

І це та сама людина, яка вигадувала клички іншим. Тобто фінансист тут за сумісництвом ще й герольдмейстер двору. Логічно: хто веде облік грошей, той природно веде й облік людей.

Офіційно: структурування активів, комплаєнс, фінансовий інжиніринг.

"Канцлер"

Якщо "Карлсон" - організатор системи, то "Канцлер" - керівник конкретного апарату на землі. Він збирає людей, контролює виконання, тримає зв'язок із підлеглими й забезпечує практичну реалізацію схеми. У матеріалах він прямо названий керівником групи.

Його випадок цінний тим, що вперше показує психологію чину, а не лише функцію. З опублікованих записів вимальовується людина, яка формулює власну життєву філософію коротко й запам'ятовуванно: спати так з королевою, красти так мільйон. Він скаржиться співрозмовникам, що не може просто ходити на роботу, щоб ходити, і жити, щоб жити. Він вимагає від життя все найкраще за рахунок посади.

Тримайте цю фразу в голові, бо вона пояснює конструкцію краще за будь-яку схему. Людина не вважає себе злочинцем. Вона вважає себе людиною з високими стандартами, якій держава люб'язно надала інструмент для їх забезпечення. Посада тут не місце служби, а стартовий капітал.

Довкола цього чину, до речі, обертається цілий двір: водій, помічник, близька особа, на яку оформлене майно. Закономірність не випадкова. Чим нижче ранг, тим більше при ньому людей, бо саме тут робота перестає бути схемою і стає побутом. Схему можна тримати в голові. Побут потребує персоналу.

Офіційно: керівник підрозділу, відповідальний за операційне виконання.

"Рокет"

Особливий чин, який не має аналога в жодній нормальній структурі. Не обов'язково формальний начальник, але людина з повноваженнями контролювати цілий сектор. Його функція - бути представником верхівки на конкретній території або в конкретній системі, стежити за потоками, кадровими рішеннями та виконанням домовленостей. Саме як неформального куратора і "смотрящего" його описують джерела.

Куратор тут водночас і провідник. Він не лише наглядає згори вниз, а й з'єднує два поверхи між собою: організатора схеми і державний апарат, який має ухвалити потрібне рішення. Формально він обіймав посаду радника міністра, і саме ця конструкція дає розгадку. Радник не підписує наказів і не несе за них відповідальності, зате має доступ до всіх, хто підписує. Ідеальна оболонка для чину, суть якого полягає в тому, щоб бути присутнім скрізь і не значитися ніде.

Тут сатира вже не потрібна, реальність упоралася сама. Слово "смотрящий" прийшло з місць, де держави немає, і природно прижилося там, де держава начебто є. Функція та сама: людина без відповідної посади вирішує більше за людину з посадою. Різниця лише в назві: в одному випадку це називають злочинним впливом, в іншому - неформальною комунікацією.

Цінність такого чину в його швидкості. Він існує саме тому, що офіційні процедури повільні, а домовленості потребують негайного узгодження. Він не пише службових записок, він телефонує. І найголовніше: смотрящий не потрібен там, де працюють правила. Він з'являється рівно тоді, коли правила існують на папері, а рішення ухвалюються деінде, і хтось має щодня зшивати одне з одним.

Про його вагу красномовніше за будь-який опис говорить розмір застави, обраної судом: 126 мільйонів гривень за людину без формальних повноважень. Держава оцінила неформальний вплив точніше, ніж будь-який експерт.

Офіційно: регіональний партнер із розвитку, куратор напряму.

"Феміда"

Тут одразу чесно: цей позивний у розмовах фігурантів не звучав. Назва взята з імені самої операції, під якою слідство описало цю частину схеми, і присвоєна мною, бо чин існує, а прізвиська для нього не знайшлося. Функція без назви лишилася б непоміченою, а вона в цій конструкції ключова.

Роль полягає не в захопленні активів, а в тому, щоб захоплення виглядало законним на кожному етапі.

Погляньте, з чого складається такий контур. Спершу потрібен доступ до державних реєстрів, бо саме там міняється власник: за матеріалами слідства, заволодіння підприємствами й нерухомістю відбувалося через несанкціоноване втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції. Далі потрібно, щоб суд не побачив у цьому нічого дивного, і на плівках зафіксовано вплив на суддів найвищої судової інстанції, зокрема Касаційного адміністративного суду. І нарешті потрібно, щоб гроші, які з'явилися в результаті, увійшли в легальний обіг: 150 мільйонів гривень провели через державний банк і внесли як заставу за фігуранта суміжної справи. Загальна вартість активів, про які йдеться в матеріалах, перевищує 455 мільйонів гривень.

Тепер зверніть увагу, чого в цьому переліку немає. Немає жодної готівки, жодної сумки, жодного конверта й жодної зустрічі в клініці. Є доступ, є документи, є рішення суду, є банківські проводки. Усе законно, все підписано, все у відкритих реєстрах.

Ось чому цей чин стоїть так високо. За правилом цього табелю він майже не дотикається до грошей, а те, чим він оперує, взагалі неможливо покласти в мішок: адміністративний ресурс, судовий вплив і повноваження змінити запис у базі даних. Силовик забирає завод, юрист забирає право власності на нього, і друге надійніше, бо не потребує повернення.

Тут же й відповідь на питання, чому такі схеми так рідко доходять до вироку. Проти сили є процедура. Проти процедури немає нічого, бо це і є процедура.

Офіційно: правовий супровід, взаємодія з органами юстиції, супровід судових проваджень.

"Мікі Маус"

Чин, якого немає у вертикалі, але без якого вертикаль не працює.

Функція - рейдерство як фах. Не разовий конфлікт за актив і не спонтанний захват, а поставлена послуга з повним циклом: підготовка документів, потрібне судове рішення, силовий супровід на об'єкті, подальше оформлення на потрібних осіб. Для замовника це виглядає як звичайне придбання, тільки дешевше й швидше за ринкову ціну.

Ось чому такий чин незамінний. Чиновник уміє ухвалювати рішення, але не вміє забирати заводи. Фінансист уміє відмивати, але не вміє заходити на об'єкт. Потрібен той, хто зшиває державний ресурс із приватним апетитом і бере на себе брудну частину роботи.

Друга його спеціальність - пральня. Захоплений актив сам по собі нічого не вартий, доки він не проданий, не оформлений і не перетворений на гроші, які можна витрачати. Тому фаховий рейдер завжди тримає при собі й контур легалізації: ланцюжок підконтрольних компаній, рахунки, договори, банк, готовий провести платіж без зайвих питань. Захопили, переоформили, продали, ввели в обіг, і на виході маємо законні кошти з бездоганною історією походження.

Саме тому такий підрядник цінний не лише для замовника захоплення. Його пральнею користуються й ті, кому нічого захоплювати не треба: гроші, здобуті деінде, теж потребують біографії, і черга сюди стоїть з різних справ одразу.

Він не член вертикалі, він підрядник, і працює одразу з кількома вертикалями. Звідси його становище: формально нікому не підпорядкований, фактично поінформований більше, ніж хотілося б кожному з замовників окремо. У переліку рангів він стоїть високо не за посадою, а за обсягом знань про чужі схеми.

Ім'я дібране кимось із рідкісним чуттям. Найвпізнаваніша мультиплікаційна усмішка світу, символ дитячої безпеки й водночас логотип однієї з найбільших корпорацій планети. Дитяче обличчя на промисловому масштабі, все як у житті.

Офіційно: інвестор, що реалізує проєкти на стику приватного та державного секторів.

"Тенор"

Нижче за смотрящего, але значно вище за звичайного виконавця. Його функція - прийняти рішення начальства, донести його до підлеглих і забезпечити матеріальний результат. У публічних описах - виконавець і збирач. Це чин людини, яка приходить не домовлятися про принципи, а перевірити, чи занесли гроші.

Його сила в тому, що він не просить. Просить той, у кого немає важеля. Збирач приходить із мандатом: за ним стоїть вся вертикаль, і співрозмовник це знає без пояснень. Тому розмова триває недовго, а найчастіше складається з натяків, які обидві сторони розуміють однаково.

Важіль у цьому випадку був вбудований у саму посаду. Формально він відповідав за безпеку на великому державному підприємстві, тобто за те, щоб внутрішні перевірки нічого не знаходили, а незручні службові розслідування не доходили до кінця. Зверніть увагу, як акуратно тут поєднані дві функції. Одна й та сама людина приходить перевірити, чи занесли гроші, і водночас відповідає за те, щоб цей візит не мав жодних наслідків. Збирач і охоронець схеми в одній особі. Посада не була його роллю в організації, вона була його інструментом.

За законом цього табелю саме "Тенор" ілюструє правило найкраще. Він ближчий до готівки, ніж будь-хто вгорі, він знає суми, дати й прізвища, і саме тому стоїть невисоко. Той, хто торкається грошей, є найуразливішою точкою конструкції, і всі вгорі це чудово розуміють. Його поінформованість - не привілей, а ризик, причому ризик, який верхівка свідомо переклала на нього.

Офіційно: менеджер із залучення ресурсів, робота з ключовими партнерами.

"Рьошик"

Найважливіший ранг серед тих, хто ніколи не виглядає найважливішим. Його функція подвійна, і саме подвійність робить цей чин особливим: він рахує гроші і він же їх возить. У матеріалах він фігурує і як бухгалтер бек-офісу, і як людина, яка фізично переміщує готівку, тому жодна з двох звичних назв йому не пасує окремо. Бухгалтер сидить, кур'єр ходить. Інкасатор робить і те, і те.

Уявіть людину, яка знає про систему більше за її керівника. Керівник тримає в голові задум, інкасатор тримає в зошиті результат, а в сумці - його матеріальне підтвердження. Задум можна заперечити, результат зафіксовано. Звідси парадокс становища: за формальним чином він унизу, за обсягом знань - на самій вершині, і обидві ці обставини існують одночасно.

Саме тут закон цього табелю дає збій, і збій показовий. За правилом "хто носить, той нижче" він мав би стояти майже на дні. За обсягом знань йому місце поруч із фінансовим крилом. Пояснення просте: система свідомо звалила на одну людину дві функції, які в будь-якому банку розводять по різних кабінетах саме заради безпеки. Тут безпекою знехтували на користь довіри, бо кожна зайва людина в контурі - це ще один потенційний свідок. Заощадили на кадрах, отримали одного свідка, який знає все.

І цей свідок скаржиться на плівках, що 1,6 мільйона гривень готівкою фізично важко нести в сумці. Ось де вся конструкція стає видимою неозброєним оком: гроші, які нагорі існують у вигляді лімітів і домовленостей, унизу мають вагу в кілограмах, і хтось мусить цю вагу підняти.

Саме тому в подібних справах слідство завжди шукає бухгалтера, а не начальника. Начальник розкаже версію. Бухгалтер покаже цифри.

І тому ж заставу для нього суд визначив у 95 мільйонів гривень. Погодьтеся, дивна сума для людини, яка формально ніким не керує. Але держава в цьому випадку оцінювала не посаду, а обсяг пам'яті.

Офіційно: фахівець із фінансової звітності та внутрішнього обліку.

"Муза"

Придворний чин при верхівці. Функція - зберігати результат діяльності керівництва поза прямим зв'язком із ним: активи, майно, коштовності, оформлення власності. У матеріалах визначена як близька особа керівника групи.

Зверніть увагу на саму формулу "близька особа". У протоколі вона звучить делікатно, у побуті ще делікатніше, а функціонально це депозитарій. Кілька різних слів для сейфа, який уміє посміхатися.

Бо в цій конструкції близькість є посадою, до того ж з найкращими умовами праці в усьому переліку. Майно не може лежати там, де його шукатимуть, тому воно лежить там, де саме питання виглядатиме нетактовним. Оформити нерухомість на людину, з якою тебе не пов'язує жоден документ, - це не приватне життя, це схема зберігання з додатковим рівнем захисту, побудованим на суспільній сором'язливості.

Тому в цьому табелі це не супутниця, а хранителька майнового контуру двору. Функція, а не роль у чиїйсь біографії. Романтики тут рівно стільки ж, скільки в банківській комірці.

Офіційно: управління приватним майновим портфелем.

"Камрат"

Оперативний ранг при начальнику. Його функція - переміщення, доручення, логістика й виконання особистих наказів. Стратегічних рішень не ухвалює, але забезпечує, щоб рішення начальника фізично доходили до адресата. Реальна функція в матеріалах - водій керівника групи.

Не поспішайте вважати цей чин дрібним. Водій знає маршрути, час, місця зустрічей і склад пасажирів. Він не володіє змістом розмов, зате володіє їхньою географією, а географія в таких справах доводиться легше за зміст. Розмову треба інтерпретувати, і захист завжди знайде, як її прочитати інакше. Маршрут просто фіксується.

До того ж у схемах такого рівня водій рідко буває тільки водієм. Він перевозить не лише людину, а й те, що людина не хоче тримати при собі. Саме тому на цю посаду не беруть за резюме: беруть за відданістю.

Офіційно: персональний асистент із логістичного забезпечення.

"Флеш"

Нижчий, але необхідний чин. Це помічник, який тримає на собі дрібну адміністративну й оперативну роботу: передати, організувати, нагадати, виконати. У матеріалах - помічник керівника групи. Позивний походить від героя коміксів, відомого надприродною швидкістю, і в цьому вибору не відмовиш у самоіронії: найшвидший персонаж світової масової культури обслуговує людину, яка нікуди не поспішає.

Ним закінчується вертикаль, і закінчується правильно. На її нижньому щаблі стоїть не рядовий злочинець, а звичайний офісний працівник, чиї обов'язки нічим не відрізняються від обов'язків помічника в будь-якій компанії. Він передає папери. Він нагадує про зустріч. Він виконує доручення, зміст яких його не стосується.

Саме на цьому рівні найкраще видно головну особливість усієї споруди: щоб вона працювала, більшості її учасників не треба бути злочинцями. Достатньо бути виконавчими.

Офіційно: адміністративний помічник керівника.

"Че Гевара"

Функція описана в матеріалах з майже банківською сухістю: регулярний набувач необлікованих коштів. Людина особисто приїжджала до фінансового центру за доларами й євро, причому візити відбувалися під дистанційним контролем організатора.

Затримайтеся на слові "регулярний". Не разова операція, не термінова потреба, не форс-мажор. Регулярність означає графік, графік означає домовленість, домовленість означає, що обидві сторони вважають ці стосунки нормальними й тривалими. Так ходять не за хабарем. Так ходять за зарплатою.

І ось де ховається найнеприємніше. Постійний клієнт не входить до злочинної організації, не має в ній ані чину, ані обов'язків, ані ризиків, пов'язаних з управлінням. Він просто користується послугою. У будь-якій нормальній логіці саме тому він мав би стояти в табелі найнижче: людина без функції. Але в цій системі відсутність функції є привілеєм. Ті, хто організовує, ризикують. Ті, хто приходить, отримують.

Позивний тут працює як окремий жарт, і жарт мимовільний. Ім'я революціонера, який усе життя воював із компрадорськими елітами й помер у болівійських горах, дісталося людині, яка приїжджає в клініку по конверт. Тут навіть коментувати нічого, реальність упоралася сама.

Офіційно: зовнішній консультант, винагорода за договором про надання послуг, оплата за фактом.

"Електронік"

Позивний згадується в матеріалах одним рядком, без ідентифікації особи й без пояснення функції. Відомо тільки, що ця людина фігурує серед тих, хто отримував кошти в бек-офісі.

Позивний узятий із радянського дитячого фільму про хлопчика-робота, зовні неотличного від живої дитини. Мимовільна точність вибору вражає: у фільмі весь сюжет тримається на тому, що підміну ніхто не помічає, доки робот не починає поводитися надто правильно. Стосовно людини, яка приїжджає по неопрацьовану готівку, це звучить майже як діагноз ремесла.

Крім позивного, про цей чин не відомо нічого, і саме тому він у словнику. Порожня стаття теж є інформацією: вона показує, скільки людей проходило через касовий вузол, не лишивши по собі нічого, крім клички в чужій розмові.

Офіційно: контрагент.

"Форест Гамп"

Це єдиний позивний словника, де він узагалі не є ім'ям конкретної людини. У плівках слово вжите як загальна назва, і саме тому воно найцінніше в усьому цьому зібранні.

Контекст такий. Один із фігурантів міркує про типові помилки колег при легалізації брудних коштів і кидає фразу, у якій ім'я голлівудського персонажа означає рівно одне: недоумок. Мовляв, тільки недоумок оформлює вкрадене на власних дітей і оплачує їхнє навчання з тих самих грошей, бо це відстежується миттєво. Тому - "Форест Гамп".

Тобто перед нами професійний термін із чітким змістом: не образа в запалі суперечки, а робоча категорія. Так позначають свого, який припустився очевидної помилки й тим самим сам себе здав.

Зверніть увагу, у чому саме полягає помилка з їхнього погляду. Не в тому, що людина вкрала. Не в тому, що витратила крадене на освіту власних дітей. А виключно в тому, що зробила це під власним прізвищем. Мораль тут не просто відсутня, вона замінена технікою безпеки: погано не красти, погано попастися. У цій системі є свій кодекс честі, і головна чеснота в ньому називається обачністю.

Слідчі, зафіксувавши цей вислів, зробили його кодовою назвою операції, і в цьому є справедливість рідкісної якості: фігурантів назвали словом, яким вони зневажали інших.

Офіційно: пов'язана особа, набуття майна за рахунок задекларованих доходів члена сім'ї.

"Рогуль"

Позивний із контрабандних справ, зафіксований у матеріалах щодо угруповань, які роками працювали на розмитненні товарів. Слово має в українській мові відверто зневажливе забарвлення: провінційна незграбність, брак манер, чужість у товаристві тих, хто вважає себе людьми іншого сорту.

І тут відкривається закономірність, помітна лише при погляді на весь словник одразу. Верхівка бере собі імена з престижного культурного шару: канцлер, професор, персонажі кіно й коміксів, революціонери, історичні титули. Низу дістається лексика зі шкільного двору. Одні добирають собі імена, другим імена присвоюють, і в цьому вся дистанція.

Зверніть увагу, що зневага тут не емоційна, а класова. "Рогуль" - це не про конкретну людину, це про походження й місце. Так у закритій касті позначають того, хто в неї не входить, хоча й працює на неї щодня.

Офіційно: співробітник, залучений за цивільно-правовим договором.

"Номінал"

Категорія, у якої немає власного позивного, і саме тому вона тут завершальна. У переліках фігурантів вони проходять безособово: підставні директори, засновники фірм-порожнеч, власники на папері. Це водії, охоронці, родичі, знайомі знайомих. Люди без впливу, без частки й без розуміння масштабу того, під чим вони підписуються.

Ремесло не нове. Сто років тому Ільф і Петров уже описали цей чин вичерпно й назвали його на ім'я: Фунт, зіц-голова контори "Роги і копита", який сидів за Олександра Другого, за Керенського, за воєнного комунізму й за непу, бо в цьому й полягала його посада. Він не крав. Він був тим, чиє прізвище стояло в паперах, коли крали інші. Найважливіше в цьому образі те, що Фунт своєю роботою пишався: він вважав себе фахівцем, а не жертвою, і мав рацію, бо його справді наймали за компетенцією.

Різниця із "Фореста Гампом" принципова. "Форест Гамп" - це свій, який поставив своє прізвище там, де не слід було, і тим себе занапастив. Номінал - це чужий, чиє прізвище туди ставлять навмисно й за домовленістю. Один припустився помилки, другий виконав роботу.

Кличок номіналам не вигадують, і причина проста: кличка передбачає щоденне спілкування, а з номіналом ніхто щодня не спілкується. Його роль вичерпується підписом. Далі він не потрібен нікому, доки не прийде слідство, і тоді він раптом стає найпотрібнішою людиною в усій справі, бо саме на ньому все й записано.

Уявіть цю арифметику з погляду верхівки. Ризик не зникає, ризик переміщується. Хтось мусить бути власником на папері, і цей хтось коштує рівно стільки, скільки коштує його згода. Найдешевший ресурс у всій схемі - людина, яка не розуміє, що вона ресурс.

Офіційно: засновник, кінцевий бенефіціарний власник, директор товариства з обмеженою відповідальністю.

Замість висновку

Складіть тепер усі вісімнадцять статей докупи й подивіться на них як на організаційну схему, а не як на перелік кличок.

Угорі - чин, до грошей не дотичний узагалі. Далі той, хто виробляє безкарність, і той, чия державна вага робить схему можливою. Нижче організатор, фінансове крило, керівник апарату, куратор напряму. Ще нижче збирач, інкасатор, хранителька майна, водій, помічник. Збоку підрядник, який виконує брудну роботу для кількох таких вертикалей одразу. Наприкінці клієнти, які приходять по готівку, і ті, на кого записують результат.

Кожен знає свою функцію й свою межу. Є розподіл повноважень, є кадровий добір за відданістю, є символічні заохочення у вигляді нового позивного, є зовнішні підрядники й клієнтська база. Це не банда. Це служба, у якої все гаразд із процедурами.

І вона стійка не тому, що хтось могутній. Вона стійка тому, що влаштована правильно: ризик винесений униз, вигода зібрана вгорі, а докази ламаються рівно на тому рівні, де закінчується фізичний контакт із готівкою. Прибрати одну людину означає замінити одну деталь. Конструкція від цього не змінюється, вона просто дочекається наступного призначення.

Ось це і є та сама стійкість, про яку ми чуємо щодня. Питання лише в тому, чия.

Застереження

Усі позивні наведені так, як вони зафіксовані в матеріалах кримінальних проваджень і публічних повідомленнях слідства. Ролі описані за версією обвинувачення.

Це не вирок і не встановлені судом факти. Тут не названо жодного прізвища, не встановлено винних і не зроблено висновків про причетність конкретних людей: вина кожної особи визначається виключно судом і виключно за результатами розгляду справи.

Робота, виконана мною, інша й значно скромніша: звести докупи вже оприлюднені дані й показати, як з них складається конструкція. Люди в ній змінні, конструкція поки що ні.

Ієрархія - лише половина конструкції. Люди, розставлені по щаблях, потребують мови, якою можна щодня обговорювати роботу так, щоб розмова годилася і для колеги, і для прослуховування, і для власного сумління. Ця мова існує, вона має власну лексику й власну граматику, і в ній неможливо поставити питання "хто винен". Їй присвячена друга частина словника: терміни.