Ольга Данилюк: "Війна не закінчилась. Про неї важливо говорити..."
З 10 по 26 листопада в Інституті проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України проходив виставковий проект "Візит до мінотавра" Ольги Данилюк, режисерки постдокументальної вистави "Contact Line", та Федора Александровича, сценографа, художника.
Ми попросили Ольгу Данилюк розповісти про задум вистави і проекту.
"Війна не закінчилась. Про неї важливо говорити...", зокрема зазначила Ольга Данилюк, і "Contact Line" - це і лінія дотику і лінія розмежування.. Я хотіла працювати з тими містами, куди майже ніхто не доїжджав. Я об'їздила уcю прифронтову зону, усі ті містечка, які просто як вимерли.... Яким має бути цей лабіринт? Як він має виглядати? Медійна реальність реальність завжди яскравіше, переконливіше, ніж фізична, автентична реальність. Учасники вистави загублені у цьому медійному лабіринті. Лабіринт Мінотавра - це також і ця медійна реальність, медійна війна, яка була створена і яка настільки спотворює все, що відбувається насправді. І дуже важко бути почутим у цьому інформаційному просторі... Ця вистава була можливістю для дітей бути почутими... У нас ціле покоління, яке виросло на війні, яке розуміє що таке насильство. На відміну від своїх ровесників, вони розуміють що таке війна. У мене дуже великі сподівання на це покоління, яке побачило це на власні очі, що воно може бути конструктивним у майбутньому і воно більше не допустить такого розвитку подій".
Раніше Ольга Данилюк на своїй сторінці так написала про проект "В черговому випуску виставкового проекту "Театр без театру" відтворено простір постдокументальної вистави Ольги Данилюк "Contact Line", створений режисеркою разом із сценографом Федором Александровичем. "Contact Line" - не просто "лінія контакту". Це колюча смуга, де відбувається зіткнення людських доль, суспільних ідеологій та політичних стратегій. Лінія, де можна наштовхнутися на смертельну кулю або оголене серце. Лінія, де дотик може дарувати тепло або крижану рану. Лінія, що розділяє та примирює. Уявна лінія з крихкого скла, яка викриває та відображує. На думку художника, саме на цій лінії сьогодні оселився та торжествує, шукаючи нових жертв та терзаючи їхні тіла та душі, міфічний Мінотавр. Його нинішній лабіринт - донбаські окопи та мури, понівечені вибухами снарядів будинки та вулиці, заміновані поля та перетворені на промислові кладовища шахти та заводи. Чудовисько війни, як називає модернізованого Мінотавра художник, ненаситне. Воно жадає нової крові. Навіть крові дітей. Власне, реальні спогади донбаських підлітків лунають у виставі "Contact Line". Чи здатний хтось вивести їх з лабіринту? Як перемогти Мінотавра? Чи існує для цього нитка Аріадни? Це лише частина запитань, що ставлять театр і художник. Відповіді – за нами."
