Фінансові глухі кути та бізнес-зв'язки: від Куртєва до «Файєр Поінт» у скандалі з енергобезпекою столиці
Журналістське розслідування видання «Дзеркало тижня» оголило системну проблему в підготовці Києва до нинішнього опалювального сезону. Як з'ясували медіа, столиця втратила можливість отримати до 1500 МВт додаткової розподіленої когенераційної генерації, яка мала б захистити критичну інфраструктуру міста від ворожих обстрілів та блекаутів. Причиною став провал проєкту, монопольний карт-бланш на який віддали новоствореній компанії з сумнівною репутацією.
Схема «застолблення» майданчиків та прикриття «іменем Президента»
ТОВ «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ» було зареєстроване 8 квітня 2026 року. Формальною власницею компанії є адвокатка Віта Струкова, а її керівником — відомий своїми авантюрними енергетичними ініціативами бізнесмен Віктор Куртєв (чия бізнес-орбіта фігурує у майже 150 судових справах).
За даними джерел, Куртєв прийшов у столичну мерію, козиряючи перед оточенням Віталія Кличка та Артура Палатного тим, що реалізує проєкт під прямою протекцією та володіючи мандатом «особисто від Президента». Щоб уникнути чергового загострення та конфлікту з Офісом Президента на початку року, столичні чиновники віддали «Файєр Енерджі» практично всі ключові земельні ділянки та локації з можливістю підключення до газових та електричних мереж.
У результаті інші потенційні інвестори та підрядники, які мали реальне обладнання та фінансові ресурси для швидкого монтажу установки, зустріли жорстку відмову та були усунуті від процесу.
Фінансовий глухий кут, тіньові інвестори та загроза дронових ударів
Попри отриманий монопольний статус, «Файєр Енерджі» за кілька місяців так і не розпочала повноцінні підготовчі та будівельні роботи. Проєкт масштабом у сотні мільйонів доларів виявився непідйомним для самої компанії.
Аналітики та журналісти висувають версію про наявність у Куртєва тіньових інвесторів. Серед можливих бенефіціарів у медіапросторі називають бізнесмена Штілермана та пов'язану структуру «Файєр Поінт» (на що опосередковано вказувала схожість назв та спільні публічні заходи). Однак реалізовані ризики суттєво змінили розклади:
Загроза прямих обстрілів: через посилення ворожих ударів по промислових об'єктах у Києві та передмісті приватні інвестори усвідомили високу ймовірність швидкої втрати коштовних когенераторів від російських дронів і ракет ще до моменту їх окупності.
Дефіцит ППО: зниження щільності протиповітряної оборони над столицею створило умови, за яких інвестувати сотні мільйонів доларів у незахищені енерговузли стало економічно недоцільно.
Наслідки для киян
Через політичні побоювання, бездіяльність комунальних служб та авантюризм приватних підрядників місто увійшло в опалювальний сезон без резервних потужностей. Проєкт когенерації фактично заморожений, а відповідальність за те, що «іменем Президента» було заблоковано альтернативні шляхи порятунку енергосистеми столиці, досі залишається без офіційної правової та кадрової оцінки.
