Мінкульт дозволив концерти при жовтому рівні загрози, хоча ДСНС вимагає в цей час бути в укритті

Міністерство культури затвердило рекомендації щодо організації та проведення масових культурних і розважальних заходів у разі встановлення жовтого рівня загрози засобів повітряного нападу. Документ оформлено наказом №1095, і оприлюднили його 10 вересня.

Головна норма звучить так: встановлення жовтого рівня загрози не означає автоматичного відкладення, припинення або скасування заходу. Організатор може ухвалити рішення про його початок чи продовження, якщо забезпечені необхідні умови безпеки.

Тут одразу варто розділити те, що написано в документі, і те, що з нього вийде на практиці. Бо різниця між цими двома речами і є суттю історії.

Де-юре

Формально документ побудований бездоганно і жодного заклику ігнорувати небезпеку не містить. Навпаки, він виписує процедуру.

До початку заходу організатор має визначити укриття і зручні маршрути до нього, перевірити його місткість, забезпечити вільний доступ до евакуаційних виходів і призначити відповідальних за моніторинг безпекової ситуації та інформування людей. Кількість відвідувачів повинна визначатися з урахуванням можливості розмістити в укритті ще й персонал, виконавців та інших учасників. Людей належить заздалегідь поінформувати, де найближче укриття і як діяти при жовтому чи червоному рівні, причому через сайти, соцмережі, квитки, стенди, екрани та QR-коди.

Під час жовтого рівня захід може тривати, якщо укриття доступне, має достатню місткість і відвідувачі знають маршрут руху. При цьому кожна людина має право самостійно залишити захід і перейти в укриття, а організатор зобов'язаний таку можливість забезпечити й за потреби допомогти з переміщенням.

Для червоного рівня правило інше і категоричне: захід не розпочинається, а якщо червоний оголошено вже під час події, організатор її припиняє та забезпечує організований перехід людей до укриття.

Окремо прописані відкриті майданчики. Для концертів, фестивалів і ярмарків просто неба організатор має оцінити місткість укриттів, відстань до них, пропускну спроможність маршрутів і можливість швидкого переміщення людей без небезпечного скупчення. А якщо забезпечити швидкий доступ усіх учасників до укриття неможливо, проводити такий захід при жовтому рівні не рекомендується.

Наостанок міністерство окремо зазначає, що рекомендації не скасовують вимог законодавства у сфері цивільного захисту та рішень військового командування, військових адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

Віцепрем'єрка з гуманітарної політики і міністерка культури Тетяна Бережна пояснила логіку документа коротко: "В основі цих рекомендацій - життя і здоров'я людей".

Тобто юридично причепитися складно. Претензія "чиновники забули про місткість укриттів" не працює, бо місткість у документі прописана прямим текстом.

Де-факто

А тепер про те, як цей механізм виглядатиме в реальності.

Жовтий рівень - це не гіпотетична небезпека і не підготовчий режим. Це офіційно встановлена загроза застосування засобів повітряного нападу, тобто час, коли для населення вже працює сигнал повітряної тривоги. Загальний алгоритм цивільного захисту в цій ситуації один і давно відомий кожному: почув сирену, прямуй до найближчого укриття і залишайся там до відбою.

Наказ Мінкульту цього алгоритму не скасовує, але створює поруч із ним окремий режим, у якому масовий захід може тривати під час встановленої повітряної загрози. А рішення про те, йти в укриття чи залишатися в залі, документ фактично передає самому відвідувачу.

Ось це і є ключова зміна. Держава більше не каже "всі в укриття". Держава каже: укриття є, маршрут ось, вирішуйте самі.

І далі починається різниця між папером і майданчиком.

Місткість укриття перевіряє організатор. Пропускну спроможність маршрутів оцінює організатор. Висновок про те, чи можна вивести всіх людей швидко і без небезпечного скупчення, робить теж організатор, тобто сторона, яка продала квитки і зазнає збитків від зупинки події. Зовнішнього контролю за цією оцінкою документ не встановлює взагалі.

Тому справжнє питання не в тому, чи є укриття в документації, а в тому, чи здатен майданчик за лічені хвилини перемістити туди всю аудиторію, коли жовтий рівень зміниться на червоний. Саме цей момент і є найнебезпечнішим: не сама тривога, а перехід між рівнями, коли кілька тисяч людей мають одночасно рушити в один напрямок.

Окремо варто розуміти й те, що станеться в разі трагедії. Документ має статус рекомендацій, і відповідальність за наслідки автоматично на міністерство не лягає. Питання провини організаторів чи посадовців стане предметом розслідування, а результат залежатиме від того, які конкретні вимоги безпеки були порушені і чи є причинний зв'язок між порушенням і наслідками. Простіше кажучи, ризик залишається на тому, хто проводить захід, і на тому, хто на нього прийшов.

Об'єктивний же ефект цього рішення полягає в тому, що індустрія розваг отримує можливість не зупиняти комерційні події через кожну повітряну тривогу. Для галузі, яка живе з продажу квитків, це зміна принципова.

Чи виправдана така ціна заради безперервності концертного життя, має публічно пояснити саме міністерство. Бо поки що найважливіше рішення в цьому механізмі ухвалює не воно і не військова адміністрація, а людина в натовпі, яка чує сирену і мусить сама вирішити, чи варто їй дослухати пісню.