Микола Калашник перед відходом з КОДА відкрив безтендерні 800 млн на воду Київщини
Найбільшим підрядом позаминулого тижня в Україні стали 801 мільйон гривень, які Київська обласна державна адміністрація роздала без жодного тендера на будівництво блоків очищення питної води у Фастові та Білій Церкві, пише Юрій Ніколов. Для масштабу: з 8 по 15 серпня в системі "Прозорро" оприлюднили 59 тисяч повідомлень про закупівлі на 23,82 мільярда гривень, і саме ці два договори виявилися найжирнішими з усього масиву.
Те, що угоди підписані в серпні, коли КОДА вже очолював Тимур Ткаченко, не має вводити в оману нікого. Ткаченко прийшов на готове. Усі ключові рішення - ті, після яких відкриті торги стали технічно неможливими, - ухвалили раніше Микола Калашник і Олексій Кулеба.
Терміново, невідкладно, до опалювального сезону
Хронологія тут промовистіша за будь-який комментар.
2 червня Київська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій погоджує проєкти забезпечення водою в Броварському, Бучанському, Обухівському, Фастівському і Білоцерківському районах - усе це зафіксовано в Протоколі №20. Комісія засідає під головуванням керівника КОДА Миколи Калашника і особливо акцентує, що йдеться про заходи, які мають бути виконані до початку опалювального сезону цього року. Саме тому, мовляв, закупівлі варто проводити без відкритих торгів: щоб зекономити час.
Формулювання в протоколі звучить так: "невідкладні заходи щодо забезпечення стійкості систем водопостачання та водовідведення в умовах воєнного стану та забезпечення належних умов життєдіяльності населення Київської області в особливий період, виконання яких має завершитися до початку опалювального сезону 2026/2027".
Через тиждень, 11 червня, це саме погоджує Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій - на той момент її очолював віцепрем'єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Два рівні влади підписалися під тезою: часу немає, вода потрібна вже, тендерні процедури довжиною в три-чотири тижні країна собі позволити не може.
А потім на підготовку цих настільки термінових закупівель пішло майже два місяці.
Лише 5 серпня КОДА затвердила обґрунтування закупівель по двох об'єктах зі списку. 11 серпня оприлюднила угоди з підрядниками, обраними без жодних пояснень і без кошторисних цін - бо самі проєкти підрядникам ще тільки належить розробити. Тобто спершу обрали, кому дати 801 мільйон, а вже потім домовилися з'ясувати, що саме за ці гроші буде побудовано.
По Фастову 480 мільйонів гривень освоюватиме ТОВ "Нікопольська-СТК" із Дніпропетровщини, а інженером-консультантом для контролю якості обрали теж дніпропетровську компанію "Юнір інжиніринг". По Білій Церкві 321 мільйон довірили ТОВ "Зелена столиця" з Києва. До цих трьох фірм ми ще повернемось, бо саме в цьому місці плани й розсипалися.
Опалювальний сезон, який настане в грудні 2027-го
Кулеба і Калашник погоджували нагальність проєктів, "виконання яких має завершитися до початку опалювального сезону 2026/2027". Це була та сама нагальність, якою обґрунтували відмову від конкуренції.
А в самих договорах чорним по білому вказано інше: завершення планується наступного року. У Білій Церкві - лютий 2027 року. У Фастові - взагалі грудень 2027 року.
Отже, до опалювального сезону 2026/2027 не встигає ніхто і ніщо, і всі підписанти це знали в момент підписання. Виглядає так, що відбулися маніпуляції та шахрайство. Ніколов, до речі, демонстративно перекреслює у власному тексті слова про те, що це можна розслідувати в рамках кількох статей Кримінального кодексу. Вимовна правка: не тому, що статей немає, а тому, що розслідувати ніхто не буде.
Тим паче що за час цих подій основні фігуранти вже роз'їхалися по нових кабінетах. Микола Калашник із КОДА перебрався на посаду міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Олексія Кулебу звільнили з уряду, і станом на початок серпня він був кандидатом на посаду заступника секретаря РНБО. Обидва тепер надто високо, щоб їх питали про протокол червневої комісії.
Тому дивитися варто на Олександра Сидоренка з Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Саме він підписував усі документи в цій історії. А отже, саме він мусить знати, хто які вказівки давав.
Кияни з Запоріжжя
Тепер про переможців, яких ніхто ні з ким не змушував конкурувати.
ТОВ "Зелена столиця" зареєстроване у 2010 році й прописане в Києві на вулиці Констянтинівській, 2а - за цією ж адресою мають прописку ще понад чотири десятки компаній. І ця київська прописка разом із новеньким підрядом по Білій Церкві - єдине, що взагалі поєднує фірму зі столичним регіоном.
За даними "Youcontrol", з 2025 року компанія зареєстрована на Олександра Пономарьова із Запорізької області. За даними "Clarity-project", перші у своєму житті тендери - на 340 мільйонів гривень - фірма виграла у 2025 році саме в Запоріжжі, у місцевих органів влади. До Пономарьова вона була зареєстрована на Климента Гриньова з Донецька, а керівницею була Ольга Котелевська. Гриньов при цьому був уповноваженою особою в ТОВ "Українські інвестиційні технології" - тій самій фірмі, з якою "Зелена столиця" розігрувала низку тендерів у Запоріжжі. За це Антимонопольний комітет відкрив справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За даними видання "Локатор медіа", перший великий контракт "Зеленої столиці" був на реконструкцію Парку Металургів, а профінансував проєкт "Метінвест" Ріната Ахметова. Діяльність "Зеленої столиці" та "Українських інвестиційних технологій" видання пов'язує із запорізьким бізнесменом Євгеном Ковальовим.
ТОВ "Нікопольська-СТК" зареєстроване у 2026 році в Дніпропетровській області, засновники - Станіслав Поган та Ірина Поган. Нинішній підряд на 480 мільйонів гривень - найбільший в історії фірми: раніше вона за десять років у "Прозорро" отримала загалом 416 мільйонів.
За даними видання "Центр журналістських розслідувань", син власників фірми Станіслав Поган служить у поліції і у 2025 році піднявся до посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними того ж видання, фірма фігурувала в низці кримінальних проваджень, а стосовно її директора у 2021 році навіть було затверджено обвинувальний вирок - за підписання актів по фактично не виконаних роботах. Але у фірмі змінили директора, і решта проваджень чомусь не заважає їй вигравати державні підряди. За даними "Youcontrol", "Нікопольська-СТК" регулярно фігурує в журналістських розслідуваннях щодо будівельних тендерів.
Компанія, яка сама назвала ціну
І окремо - "Юнір інжиніринг", бо це найелегантніша частина конструкції.
30 липня 2026 року фірма отримала від КОДА замовлення вартістю 50 тисяч гривень за "Розрахунок попередніх, прогнозованих вартісних показників по об'єкту" у Фастові. Уже 7 серпня цей підряд мав бути виконаний. І далі на основі саме цього розрахунку від "Юнір інжинірингу" було визначено, що ціна всього будівництва у Фастові складе 480 мільйонів гривень - і підряд такого розміру віддали "Нікопольській-СТК". А інженером-консультантом того ж будівництва, тобто контролером якості робіт і виконання кошторису, визначили знову-таки "Юнір інжиніринг".
За 50 тисяч гривень фірма намалювала цифру 480 мільйонів, а потім сама сіла перевіряти, як ці 480 мільйонів витрачають.
Власники "Юнір інжинірингу" - Ігор Сєдих і Олександр Шаповал. Вони ж бенефіціари консорціуму "ЮІ інжиніринг" разом із Франческою Канессою з Італії. Основним місцем діяльності цих компаній раніше була Дніпровщина - як і в "Нікопольської-СТК", що отримала гроші за їхнім розрахунком.
Отже, підсумок. Дві обласні і державна комісії визнали проблему невідкладною, щоб не проводити торги. Торги не провели. Строки перенесли на грудень 2027 року. Гроші дісталися дніпропетровській фірмі з обвинувальним вироком в анамнезі та "київській" фірмі з запорізькою біографією. Ціну будівництва визначила компанія, яка сама себе призначила контролером. А обидва чиновники, які запустили цей механізм, уже сидять у нових кабінетах - вищих за попередні.
Питання лишається одне: чи хтось узагалі перевірить, коли у Фастові й Білій Церкві з'явиться чиста вода.
