Сергій Литвиненко був директором активу, який банкрутила каса Максима Микитася
У попередньому тексті колег про те, що лишилося поза кадром фільму "Феміда", лишалося одне відкрите питання: як саме арбітражний керуючий Сергій Литвиненко опинився у справі про банкрутство ТОВ "Філософія Девелопмента", якому належить земля біля четвертого корпусу заводу "Арсенал". Жереб чи пропозиція кредитора? Відповідь виявилася в ухвалі про відкриття провадження від 6 листопада 2025 року, і вона займає в тексті рівно один абзац.
Автоматизований відбір у цій справі відбувся. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року строк до 4 листопада для подачі заяви про участь у справі був встановлений арбітражному керуючому Дмитру Сергійовичу Котенку, визначеному автоматизованою системою з відбору кандидатів у порядку статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
А розпорядником майна суд призначив не його.
Один абзац, який пояснює все
Формулювання в ухвалі дослівно таке: у заяві про відкриття провадження заявник просив суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича, заяву про участь якого долучено до поданої заяви.
Заявником у справі виступило ТОВ "Каса народної допомоги".
Далі суд посилається на пункт 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, за яким заява ініціюючого кредитора має містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого, до заяви додається заява самого керуючого про участь у справі, а господарський суд, відкриваючи провадження, призначає розпорядником майна саме цю особу. Суд прямо називає ці приписи імперативними.
Тобто ніякого порушення тут немає, і це принципово важливо проговорити до кінця. Кодекс справді передбачає випадковий вибір за загальним правилом статті 28, але перехідні положення, які діють досі, віддають право пропозиції ініціюючому кредитору, а суду залишають обов'язок цю пропозицію задовольнити. Литвиненко потрапив у справу законно. Просто потрапив він туди не з машини, а з конверта заявника.
Суд, як зазначено в ухвалі, не встановив відомостей про те, що Литвиненко здійснював управління боржником раніше або є заінтересованою особою стосовно боржника і кредиторів, а також не встановив обмежень, визначених частиною третьою статті 28 Кодексу, серед яких реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Питання, які саме перевірки для цього проводилися, ухвала не розкриває.
Прізвище, якого в ухвалі два
І тут в матеріалах справи трапляється деталь, повз яку пройти не вдається.
У судовому засіданні 30 жовтня 2025 року, за текстом ухвали, представником ТОВ "Філософія девелопмента" виступала адвокат Шелест Ю. В. Тобто інтереси боржника у справі, ініційованій "Касою народної допомоги", представляла адвокат із таким прізвищем та ініціалами.
Співзасновницею адвокатського об'єднання "Віннер Партнерс", керуючим партнером якого є Сергій Литвиненко, значиться Юлія Шелест. Її прізвище вже фігурувало в публікаціях про запорізький конвеєр банкрутств, де вона виступала арбітражною керуючою у справах, які тим чи іншим чином перетиналися з Литвиненком.
Чи йдеться про одну й ту саму особу, з тексту ухвали не встановити, і це питання має просту документальну відповідь, яку може дати сам Литвиненко або сама адвокат. Але поки її немає, з ухвали випливає ситуація, у якій боржника представляє адвокат з одним прізвищем, а розпорядником майна цього ж боржника за пропозицією кредитора стає керуючий партнер об'єднання, де співзасновницею є людина з тим самим прізвищем та ініціалами.
Борг, який виявився не таким простим, як здавалося
У фільмі НАБУ і САП сказано, що організатори схеми створили фіктивну заборгованість, і саме вона дала змогу ініціювати процедуру. Матеріали справи № 910/12961/25 показують борг із доволі детальною документальною історією, і чи саме його мали на увазі детективи, з фільму встановити неможливо.
Ось що зафіксовано в ухвалі. 28 лютого 2019 року між ТОВ "Каса народної допомоги" і ТОВ "Філософія девелопмента" укладено кредитний договір № 2802001/000-КЮС/19. Сума кредитної лінії 600 мільйонів гривень, строк три роки, процентна ставка 2,4 відсотка річних. Цільове використання прописане прямо і не залишає простору для тлумачень: придбання на аукціоні через систему електронних торгів арештованим майном нежитлової будівлі, корпусу № 4 літера Е загальною площею 37 957,5 квадратного метра, та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:033:0057 площею 1,3633 гектара за адресою вулиця Московська, 8.
Зверніть увагу на ставку. Два і чотири десятих відсотка річних у гривні у 2019 році. Для розуміння масштабу: облікова ставка Національного банку тоді трималася в діапазоні, який був у сім-вісім разів вищим. Це не кредит у ринковому розумінні слова. Це переміщення грошей усередині одного контуру, оформлене як кредит.
Далі гроші реально рухалися, і виписка з рахунку "Каси народної допомоги" в Укргазбанку це фіксує. Перший транш 1 березня 2019 року на 24,3 мільйона. Другий 4 березня на 32,07 мільйона. Третій 12 березня на 20,3 мільйона. Четвертий 13 березня на 36,1 мільйона. П'ятий 14 березня на 85 мільйонів. 18 березня боржник повертає 135,762 мільйона. І нарешті 1 квітня 2019 року шостий транш на 511,83 мільйона.
Через два дні, 3 квітня 2019 року, Укргазбанк і "Філософія девелопмента" укладають договір купівлі-продажу на виконання протоколу електронних торгів № 392085. Ціна 563 710 000 гривень з ПДВ, з урахуванням сплаченого гарантійного внеску до оплати лишалося 507 340 124,79 гривні.
Складіть дати. 1 квітня приходить транш на 511,83 мільйона. 3 квітня підписується договір на 507,34 мільйона доплати. Це не збіг і не потребує додаткових пояснень: "Арсенал" від самого початку купувався за гроші "Каси народної допомоги".
Звідки в каси взялися такі гроші
Тепер найважливіша частина, і тут варто спиратися винятково на документ регулятора, а не на припущення.
Розпорядженням № 49-ДУМ від 14 квітня 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановила таке. ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал", управитель фондів фінансування будівництва, у відповідь на запит Комісії повідомило, що оперативний резерв фондів було розміщено в іншій фінансовій установі, ТОВ "Каса народної допомоги", ідентифікаційний код 36284115. Лист самої "Каси" від 8 лютого 2023 року підтвердив, що "Житло-Капітал" є її вкладником за договорами вкладу до небанківської фінансової установи з умовою повернення на першу вимогу, на загальну суму 3 711 610 978,24 гривні.
Комісія визнала це порушенням ліцензійних умов і Закону про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла. Причина сформульована в розпорядженні прямо: оперативні резерви фондів фінансування будівництва зберігалися на рахунках, відкритих у небанківській фінансовій установі, у якої на дату розгляду справи ліцензія фінансової установи була відсутня. Регулятор зобов'язав до 14 липня 2023 року розмістити всі 3,71 мільярда на депозитних рахунках у банках з інвестиційним кредитним рейтингом.
Три мільярди сімсот одинадцять мільйонів гривень оперативного резерву фондів фінансування будівництва лежали в конторі без ліцензії фінансової установи. Це не оцінка і не версія, це встановлений факт із розпорядження державного регулятора.
"Каса народної допомоги" була засновницею "Житло-Капіталу", управителя фондів фінансування будівництва по об'єктах "Укрбуд девелопмент", і всі три структури, за даними "Економічної правди" з посиланням на матеріали слідства, фактично контролювалися Максимом Микитасем. Так замикається контур: та сама установа, у якій опинилися мільярди оперативного резерву забудовника, у 2019 році видає під 2,4 відсотка річних кредит на купівлю корпусу "Арсеналу", а у 2025-му приходить із цим кредитом до господарського суду.
Чому 258 мільйонів, а не 568
Арифметика у справі теж заслуговує на окрему увагу, бо суд визнав рівно менше половини заявленого.
"Каса народної допомоги" заявила заборгованість у розмірі 568 520 280 гривень. Суд визнав грошові вимоги на 258 710 403 гривні, з яких 258 608 123 гривні тіло кредиту, 30 280 гривень судового збору і 72 000 гривень авансування винагороди арбітражного керуючого.
Куди поділася решта. 13 листопада 2019 року між "Касою народної допомоги" і ТОВ "Монтаді" було укладено договір про відступлення частини права вимоги до боржника на 309 809 876,65 гривні. Додайте: 258 608 123 плюс 309 809 876,65 дає рівно ті самі 568 418 000 тіла кредиту, які заявляла "Каса".
Далі відбувається сцена, яку варто зафіксувати. "Монтаді" 30 жовтня 2025 року подає власну заяву про банкрутство того ж боржника, спираючись на цей договір відступлення. А представник "Каси народної допомоги" в засіданні заявляє, що особа, яка підписала договір відступлення з боку самої "Каси", на підприємстві не працювала і не могла діяти від його імені. Кредитор заперечує дійсність власного договору шестирічної давності. Суд у результаті констатує наявність спору про право щодо цієї частини вимог і визнає лише ту половину, яка спору не викликає.
Співвідношення сум при цьому потребує окремого пояснення, якого поки ніхто не дав. Заявлені кредитором вимоги і визнана судом їх частина стосуються активу, ринкову вартість якого "Економічна правда" з посиланням на слідство оцінює у понад 500 мільйонів гривень, тоді як загальна вартість активів двох компаній, контроль над якими намагалася отримати група, у матеріалах слідства оцінена у 248 мільйонів. Цифри з різних джерел не сходяться між собою, і це саме по собі є фактом, вартим пояснення.
Хакери, які були в матеріалах ще в листопаді
І ще одна деталь, через яку фільм "Феміда" виглядає дещо інакше.
Все, що НАБУ показало у серпні 2026 року як власне викриття, лежало в ухвалі господарського суду ще з листопада 2025-го. У тексті прямо зафіксовано: 28 жовтня 2025 року о 12 годині 51 хвилині в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб проведено реєстраційну дію № 1000701070030074766 за заявкою № 67054150 щодо ТОВ "Філософія девелопмента", керівником зазначено Наумова Ігоря Владиславовича. Приватна нотаріус Вінницького нотаріального округу Олена Юріївна Білозарецька того ж дня повідомила Міністерство юстиції про неправомірне використання її ідентифікатора доступу і просила анулювати цю дію. Реєстраційну дію скасовано.
Окремо суд зазначає, що Наумов станом на вересень 2025 року фізично не міг вчиняти дій і підписувати документи від імені товариства, оскільки перебував у виправній колонії.
Тобто господарський суд міста Києва бачив і хакерське втручання, і підставного керівника, і використання чужого ідентифікатора нотаріуса ще 6 листопада 2025 року. І в тій самій ухвалі призначив розпорядником майна кандидатуру, запропоновану ініціюючим кредитором.
Заодно ця ухвала уточнює одну деталь із попередньої публікації: директором, від імені якого 1 вересня 2025 року укладався договір з адвокатом, у тексті названо Нельгу Ігоря Вікторовича, а не Олександровича, як звучало у відеорозборі.
Що було далі і що з цього випливає
Далі відбулося те, що вже описано документально. 26 березня 2026 року Господарський суд міста Києва у складі того ж судді Сергія Стасюка задовольнив клопотання розпорядника майна, припинив повноваження керівника ТОВ "Філософія Девелопмента" і поклав обов'язки керівника товариства на арбітражного керуючого Сергія Литвиненка, зобов'язавши колишнього директора протягом трьох днів передати бухгалтерську документацію, печатки, штампи і матеріальні цінності.
З 6 листопада 2025 року Литвиненко був розпорядником майна цього підприємства. З 26 березня 2026 року він отримав і повноваження його керівника. Загальний доступ до березневої ухвали відкрито 1 квітня, і від тієї дати до серпневого фільму НАБУ минуло майже п'ять місяців.
За даними "Економічної правди" з посиланням на матеріали слідства, наближені до Максима Микитася особи використовували процедуру банкрутства для отримання контролю над коштовною нерухомістю, домовляючись з арбітражними керуючими та суддями про відсторонення директорів від управління активами. Там же зазначено, що Микитась і Вадим Столар домовилися ділити майбутній прибуток навпіл, причому Столар не лише співфінансував операцію, а й кредитував Микитася на його частку, а витрати організації слідство оцінює у 514 тисяч доларів. Для Микитася, за версією слідства, ішлося про повернення старого активу: у 2019 році корпус "Арсеналу" був придбаний за 564 мільйони, а восени того ж року його представники вийшли зі складу засновників товариства.
Це версія правоохоронців, і поки що саме версія.
А тепер про те, що версією не є.
Сергій Литвиненко не має статусу підозрюваного у цій справі, принаймні про такий статус публічно не повідомлялося. Саме тому його роль потребує не припущень, а відповідей на конкретні документальні питання. Чому кандидатуру розпорядника майна запропонував саме ініціюючий кредитор, а не був використаний результат автоматизованого відбору, який уже дав іншу особу? Чи мав місце зв'язок між ним і адвокатом, яка представляла боржника в тому ж засіданні, і як цей зв'язок співвідноситься з вимогою частини третьої статті 28 Кодексу про відсутність потенційного конфлікту інтересів? Які саме рішення від імені ТОВ "Філософія Девелопмента" були ухвалені після 26 березня 2026 року і за чиїми підписами?
Відповіді на всі три питання існують у паперовому вигляді. Жодне з них не потребує ані слідчих дій, ані оперативних заходів, ані двадцятихвилинного фільму з драматичною музикою. Достатньо витягу з реєстру і однієї заяви.
І поки цих відповідей немає, наступна ухвала про припинення повноважень директора виглядатиме рівно так само бездоганно законною, як ця.


