РБК-Україна простежило зв'язки юриста Сергія Боярчукова з господарським судом Києва
Операції НАБУ і САП "Форест Гамп" і "Феміда" витягли на світло не лише нардепів, посадовців Офісу Президента і хакерів, а й цілу юридичну кухню, на якій в Україні роками готують банкрутства й переходи контролю над чужим майном, пише РБК-Україна. Видання проаналізувало відкриті матеріали Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та дані Єдиного державного реєстру судових рішень. Саме розслідування стосується незаконного заволодіння нерухомістю та активами на сотні мільйонів гривень. Інструментом для переходу контролю над цими активами слугували судові рішення та інші юридичні механізми. Сам матеріал видання назвало розповіддю про "тіньові" схеми на мільярди. Результат виявився доволі показовим: у справах про банкрутства одні й ті самі прізвища зустрічаються так часто, що це вже важко списати на випадковість авторозподілу.
Спершу нагадаємо, з чого все почалося. Уранці 19 серпня НАБУ і САП оголосили про спільну спецоперацію з викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолювали чинний і колишній народні депутати. У серпні 2026 року антикорупціонери оприлюднили деталі операцій "Форест Гамп" і "Феміда". За версією слідства, організація заволодівала дороговартісною нерухомістю та активами підприємств через втручання в інформаційні системи Мін'юсту, підроблені документи й судові рішення. Восени 2025 року, за даними НАБУ, її учасники захопили два підприємства з активами на 248 млн грн. Метою одного з епізодів був контроль над нерухомістю в центрі Києва вартістю понад пів мільярда гривень. У відкритих матеріалах Бюро названо керівників і учасників організації, посадовців, банкірів і довірених осіб. Серед фігурантів, як передавав "Район", ексзаступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась, чинний нардеп Вадим Столар, заступниця міністра юстиції Олена Ференс і керівники державного "Сенс Банку". А обшуки в межах "Феміди", як повідомляв OBOZ.UA з посиланням на фундацію DEJURE, 19 серпня дійшли навіть до двох суддів Верховного Суду.
Але схема, яка працює через судові рішення, не може працювати без юристів і суддів. Саме тут РБК-Україна ставить питання, яке в офіційних повідомленнях звучить обережно: хто забезпечував юридичний супровід корпоративних конфліктів, банкрутств і переходів контролю над активами і які в учасників цих процесів зв'язки з господарськими судами?
Проаналізувавши матеріали й публікації, видання простежує згадки про трьох людей. Перша - ексзаступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра. Другий - суддя Господарського суду міста Києва Павло Чеберяк. Третій - Сергій Боярчуков, засновник юридичної компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери", яка неодноразово з'являлася в публікаціях про конфлікти довкола майна.
Послужний список цієї фірми в медіа справді вражає. Ще у 2017 році компанію "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" у зв'язці із суддею Павлом Чеберяком згадували в матеріалах про рейдерські схеми оточення Артема Пшонки. У 2018 році ЗМІ публікували заяву власника ТРЦ "Магеллан" Анатолія Юркевича, який звинувачував "Сбербанк" у рейдерському захопленні свого активу. Серед можливих учасників організації захоплення бізнесмен назвав Артема Подільського, партнера юридичної фірми "Алєксєєв, Боярчуков і партнери".
Далі історія повторюється з завидною регулярністю. У 2025 році видання Bagnet описувало конфлікт навколо проєктного інституту "Хімнафтамашпроєкт" як схему щодо приблизно 6 тис. м² нерухомості в центрі Києва, і автори тієї публікації пов'язували Боярчукова із суддями господарського суду. У лютому 2026 року низка видань писала про спроби встановити контроль над ТОВ "Підприємство "Київ". У тих матеріалах стверджувалося, що юридичний супровід забезпечувала та сама компанія "Алєксєєв, Боярчуков та партнери". Один із представників фірми, Олег Бескоровайний, фігурував у документах як представник компанії, залученої до конфлікту.
Цікаво, що фірма має й власну кримінальну передісторію. Рух "ЧЕСНО" наводив матеріали кримінального провадження 2015 року щодо ТОВ "Блакитне Сяйво", тобто колишньої юридичної компанії "Алєксєєв, Боярчуков і партнери". Її співзасновниками були Сергій Алєксєєв і Сергій Боярчуков. За викладеною позицією слідства, банкрутство цієї компанії могло бути штучним. Навіщо? Щоб ускладнити встановлення фігурантів схеми ухилення від сплати податків і розтрати майна. Тобто юрист, який сьогодні професійно працює з банкрутствами, свого часу мав справу з банкрутством, яке слідство підозрювало у штучності, на власному підприємстві.
Тепер про арбітражних керуючих, без яких жодна процедура банкрутства не обходиться. У низці справ фігурує арбітражний керуючий Дмитро Ніколаєнко, зокрема там, де учасником або розпорядником майна був сам Боярчуков. Ніколаєнко представляв Боярчукова в процедурах банкрутства. Він був представником розпорядника майна Боярчукова у справі №904/937/25 щодо ТОВ "Спортивний клуб "Дніпро-1". Так само він представляв його у справі №907/367/25 про банкрутство КНП "Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка".
А тепер уявіть, як це виглядає з іншого боку. У березні 2026 року Боярчуков став одноосібним власником, директором і кінцевим бенефіціаром ТОВ "ФК "АЛЬКОР КЕПІТАЛ". Минуло кілька місяців, і саме ця компанія у справі №904/3636/26 про банкрутство ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" запропонувала суду кандидатуру Ніколаєнка на посаду розпорядника майна. Отже, компанія Боярчукова пропонує в розпорядники людину, яка раніше представляла самого Боярчукова. Коло замикається. РБК-Україна, щоправда, одразу застерігає: сам по собі такий процесуальний зв'язок не свідчить про неправомірність дій його учасників.
Окремо видання простежує лінію між Боярчуковим і суддею Чеберяком. У справі №910/13240/22 про банкрутство ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" суддя Чеберяк відкрив провадження, а Боярчукова призначили розпорядником майна. У 2026 році Боярчуков досі виконував ці повноваження, а Чеберяк розглядав його клопотання. Їхні прізвища також фігурують разом у провадженнях 2026 року щодо ТОВ "ФК "АЛЬКОР КЕПІТАЛ", тобто щодо тієї самої компанії, власником якої став Боярчуков, та у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".
Де ж тут Ірина Мудра? За РБК-Україна, інформація про підтримку Сергія Боярчукова з боку ексзаступниці керівника Офісу Президента додатково привертає увагу до його зв'язків у юридичному та судовому середовищі, зокрема у справах про банкрутства й корпоративні конфлікти. У чому саме полягала ця підтримка, видання не розкриває. Натомість відомо інше: Мудра обіймала посаду заступниці керівника Офісу Президента з березня 2024 року до 19 серпня 2026 року, а тепер є фігуранткою "Форест Гамп". Вищий антикорупційний суд узяв її під варту із заставою 20 млн грн, і Мудра, як писав Главком, заявляла, що спробує знайти ці гроші, щоб вийти із СІЗО.
Але в цій історії є деталь, яка не вкладається в стрункий ряд. Як писав Аргумент, у самій "Феміді" є епізод із трьома клопотаннями про банкрутство ТОВ "БМС 1", одного з підприємств, довкола яких, за версією слідства, будували схему. Клопотання клонували, щоб маніпулювати авторозподілом і отримати "потрібного" суддю. І саме Павло Чеберяк, за даними видання, одразу виявив цю маніпуляцію й повернув заяву без розгляду. Тобто суддя, чиє прізвище роками стоїть поруч із прізвищем Боярчукова в банкрутних справах, у ключовому епізоді "Феміди" виявився тим, хто рейдерам дорогу закрив.
Після оприлюднення матеріалів "Форест Гамп" і "Феміди" всі ці зв'язки опинилися під значно пильнішою увагою. Чи стоїть за спільними провадженнями щось більше, ніж звичайна робота судді з розпорядником майна? Відповіді поки немає. Як наголошує саме РБК-Україна, будь-які висновки про неправомірні домовленості чи вплив на суддів можна робити лише за наявності доказів і процесуальних рішень. У переліку фігурантів "Форест Гамп" і "Феміди", який озвучили в суді, прізвища Боярчукова немає. Тож поки що замість процесуальних рішень є лише реєстр судових рішень, у якому одні й ті самі прізвища зустрічаються занадто часто.
