Ростислав Сухачов, двоюрідний брат директора ДБР, 17 років вів проросійські канали

Журналісти "Слідства.Інфо" встановили, що багаторічний ведучий проросійських телеканалів Ростислав Сухачов є двоюрідним братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Родинний зв'язок підтвердило фото із забороненої в Україні соцмережі "Одноклассники", де Ростислав позує разом із двоюрідними братами Олексієм та Олександром.

Ростиславу Сухачову 44 роки, і щонайменше 17 із них він працював на телеканалах, власники яких або вже засуджені за державну зраду, або отримали підозру за діяльність на шкоду Україні. Тобто йдеться не про епізод у біографії, а фактично про все професійне життя.

Хроніка цієї кар'єри читається як каталог проросійського телебачення в Україні. У 2004 році Ростислав працював у "Телерадіокомпанії "Ера", яку пов'язують із заочно засудженим за державну зраду екснардепом Андрієм Деркачем. До грудня 2018-го він був на телеканалі NewsOne, потім перейшов на телеканал "Наш" колишнього парламентаря Євгенія Мураєва. А у 2021 році вже вів програми на Zik, пов'язаному з підозрюваним у державній зраді Віктором Медведчуком. У медіагрупі кума Володимира Путіна брат очільника ДБР пропрацював щонайменше до січня 2022 року, тобто буквально до порога повномасштабного вторгнення.

Варто розуміти, що йшлося не про прогноз погоди. "Детектор медіа" неодноразово згадував Ростислава Сухачова у своїх матеріалах про участь ведучих телеканалів Медведчука в поширенні російської пропаганди. В ефірах він розповідав про шкоду від Революції гідності, обурювався присутністю літаків США в повітряному просторі України, які нібито можуть почати бомбардування, а також припускав, що коронавірус спеціально поширюють в областях, де виборці підтримують "Опозиційну платформу за життя". Класичний набір, який щовечора заходив у мільйони українських осель.

І ось тут виникає контраст, заради якого це розслідування й варте уваги. Поки Ростислав Сухачов виходив в ефіри каналів Деркача, Мураєва й Медведчука, його двоюрідний брат Олексій робив кар'єру в Службі безпеки України, прокуратурі, Службі зовнішньої розвідки та Державному бюро розслідувань. Дві біографії, які розвивалися паралельно й у прямо протилежних напрямках.

Ще одна деталь виглядає особливо промовисто. "Слідство.Інфо" не знайшло у відкритих джерелах інформації про вручення Ростиславу Сухачову підозри. На відміну від деяких інших колишніх ведучих проросійських каналів, зокрема Діани Панченко чи Назара Діордіци, більш відомого як Макс Назаров, публічно про підозру йому не повідомляли. У Національній поліції та СБУ на запит журналістів про те, чи фігурує він у кримінальних провадженнях, відповіли, що ця інформація має обмежений доступ. Сам Ростислав Сухачов проігнорував і дзвінки, і повідомлення журналістів.

Та найцікавіше в цій історії те, що вона не перша про цю родину. Третій брат із того самого знімка, Олександр Сухачов, є героєм розслідування про 143 об'єкти нерухомості в Харкові. Того самого розслідування, яке 7 липня Печерський районний суд Києва заборонив публікувати Центру протидії корупції, "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак. Рішення суду з'явилося 6 липня, саме тоді, коли матеріал готували до друку.

Заборона, щоправда, дала протилежний ефект. Вісім провідних українських медіа синхронно опублікували текст розслідування, і історія отримала назву "Ініціатива 143". У класичному вигляді спрацював ефект Стрейзанд: спроба заборонити публікацію зробила її значно помітнішою, ніж вона була б без судового рішення.

Тож маємо сюжет, у якому один брат очолює орган, що розслідує злочини посадовців, другий фігурує в матеріалі про 143 об'єкти нерухомості, заборонений судом до публікації, а третій сімнадцять років розповідав українцям про шкоду Революції гідності з ефірів каналів, власників яких згодом судили за державну зраду.

Питання про особисту відповідальність тут ставити недоречно: за родичів ніхто не відповідає, і Олексій Сухачов не обирав ані професії, ані переконань двоюрідних братів. Але є інше питання, значно незручніше. Чому людину, яка сімнадцять років працювала в структурах, визнаних інструментами ворожої пропаганди, органи обходять такою старанною мовчанкою, тоді як її колеги по цеху підозри вже отримали. І чи справді відповідь на це питання має обмежений доступ.