Суддя Сергій Вовк заборонив розслідування про 143 об'єкти брата директора ДБР

Звідки б я ще дізнався, що брат директора ДБР наколядував півтори сотні квартир і офісів? З рішення Печерського суду про заборону публікувати журналістське розслідування про таку прорву майна у найближчого родича Олексія Сухачова. Заборона, яка мала все приховати, стала найкращим анонсом.

Точна цифра - 143 об'єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належали чи належать Олександру Сухачову. Квартири та офіси, виявлені журналісткою Аліною Стрижак під час аналізу відкритих державних реєстрів. Не в офшорах, не в тіні, а у відкритих реєстрах, куди може зазирнути кожен охочий. Кожен, крім, як з'ясувалося, журналістів.

Це ж як треба вести справи директору ДБР, щоб рідний брат зробився таким нуворішем?

Тепер багато що стає зрозумілішим. "Центр протидії корупції" топить за реформу ДБР, яку вже давно особисто пообіцяв європейцям Зеленський, але так пообіцяв, що досі не зробив. А ДБР під керівництвом Сухачова намагається запроторити за ґрати Шабуніна з ЦПК. І тепер тим самим шабунінцям заборонено викривати здобутки брата Сухачова.

Механіка заборони заслуговує окремої уваги. Скандальний суддя Печерського районного суду Сергій Вовк, сам неодноразовий фігурант журналістських розслідувань, 6 липня 2026 року задовольнив заяву ТОВ "Парковий-2" і заборонив ЦПК, "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати матеріал. Формально заявником виступив не Сухачов, а представник Лісовець, який діє в інтересах "Паркового-2", компанії, пов'язаної з братом директора ДБР.

І це навіть не рішення по суті позову. Це забезпечення позову, ухвалене ще до того, як позов узагалі подали. Суд не бачив позовної заяви, ЦПК не бачив позовної заяви, але заборона вже діє. А з ухвали випливає, що позивач має намір заборонити журналістам взагалі збирати інформацію про себе і про самого Сухачова. Не публікувати. Збирати.

Мотивація судді Вовка варта того, щоб її запам'ятати. Публікація про майновий стан брата директора ДБР, деталі набуття нерухомості та джерела її фінансування, на думку суду, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку неможливо буде виправити після появи матеріалу. Далі йдуть захист персональних даних і комерційна таємниця ТОВ "Парковий-2". І взагалі, брат директора ДБР не давав дозволу розголошувати інформацію про свої 143 об'єкти нерухомості. Дозволу він, бачте, не давав.

Хронологія тут промовистіша за будь-які коментарі. 24 червня ЦПК надіслав запит на відеокоментар особисто Сухачову і схожий запит до "Паркового-2". Ні від директора ДБР, ні від компанії відповіді не надійшло. Натомість менш ніж за два тижні Печерський суд задовольнив заяву в інтересах "Паркового-2". Виходить, за дотримання журналістських стандартів, тобто за надання стороні права на відповідь, розслідувачі отримали заборону на публікацію. Надіслали запит - отримали ухвалу.

Виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк називає це небезпечним прецедентом і прямим обмеженням свободи слова, а заразом і тестуванням інструменту, яким можна затикати рот журналістам. За невиконання рішення передбачені штрафи, а далі, теоретично, і кримінальне переслідування. Адвокатка ЦПК Олена Щербан наголошує, що ухвала порушує статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, закони "Про інформацію" та "Про медіа".

Тиск на ЦПК з боку ДБР не вичерпується цим кейсом. Рік тому, у липні 2025 року, Бюро оголосило голові правління ЦПК Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві, причому обшуки провели без ухвал суду. У справі систематично зливають документи, а одного разу злили навіть інтимні фотографії Шабуніна. А в червні цього року стало відомо, що Офіс Генпрокурора і ДБР під керівництвом Сухачова поновили щодо ЦПК абсурдне кримінальне провадження десятирічної давнини, закрите ще у 2016 році за відсутністю складу злочину. Про буцімто розкрадання коштів американських платників податків на реформу Генпрокуратури, яких ЦПК ніколи не отримував.

Юристи називають це класичним SLAPP: судовою тактикою тиску на журналістів, коли фігуранти розслідувань блокують суспільно важливі публікації ще до їх виходу. Іронія в тому, що Україна зобов'язалася до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами ЄС. Виходить, поки чиновники обіцяють Європі одне, ручний Печерський суд робить прямо протилежне.

Чесно кажучи, я і не припомню, щоб фігуранти такого масштабу отримували судові заборони на викриття їхньої корупції. Ні при Януковичу, ні при Порошенку.

Відтепер будь-який родич топчиновника зможе через суд заборонити ЗМІ писати про свій майновий стан. Прецедент створено. А ми, завдяки цьому ж прецеденту, вже знаємо про 143 квартири й офіси Олександра Сухачова.