Вкрав на $69 млн, повернув на $24 млн: деталі скандальної угоди зі слідством у справі Сергія Пашинського
Новина про те, що колишній виконувач обов’язків голови Адміністрації президента та впливовий політичний діяч Сергій Пашинський пішов на угоду зі слідством і визнав провину у заволодінні арештованими нафтопродуктами, викликала чимало дискусій. Проте диявол, як завжди, ховається в деталях. Замість реального ув'язнення та конфіскації майна фігурант погодився виплатити мільярдні суми державі та фондам, проте проста математика курсів валют і зв'язків демонструє: навіть віддаючи вкрадене, Пашинський умудрився залишитися в суттєвому фінансовому виграші.
Хронологія злочину: від 2014-го до 2026-го
Йдеться про події весни-літа 2014 року. Тоді, скориставшись високим службовим становищем, Сергій Пашинський організував заволодіння арештованими нафтопродуктами, що завдало державній казні збитків на 817 млн грн. Окрім цього, йому інкримінували участь у злочинній організації.
Відповідно до укладеної із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) угоди, засуджений має здійснити такі виплати та виконати зобов'язання:
600 млн грн — безпосередньо до загального фонду Держбюджету на відшкодування збитків.
400 млн грн — на рахунок фонду «Повернись живим» (у вигляді коштів або прямого постачання озброєння за узгодженим переліком на баланс ЗСУ).
100 млн грн — на рахунок Благодійного фонду «Спільнота Стерненка» для закупівлі зброї Силам оборони.
850 тис. грн та 17 тис. грн — штрафи як основне покарання, а також заборона обіймати державні посади строком на 1 рік.
Ба більше, повноцінну конфіскацію майна суд не призначив з однієї формальної причини: таке додаткове покарання з'явилося в законодавстві лише у червні 2020 року — тобто вже після скоєння самого злочину.
Математика грабежу: як вкрасти мільйони в доларах, а повернути набагато менше
Фінансова цінність угоди стає абсолютно очевидною, якщо перевести мільйони у тверду валюту за курсом відповідних років:
У 2014 році: вкрадені нафтопродукти на суму 817 млн грн за тодішнім курсом (близько 12 грн за долар) становили приблизно $69 мільйонів.
У 2026 році: сукупна сума відшкодувань і внесків за угодою становить близько 1,1 млрд грн, що за нинішнім курсом дорівнює лише $24 мільйонам.
Якщо ж порахувати справедливу вартість збитків у доларовому еквіваленті з урахуванням інфляції та реального курсу, сьогодні сума відшкодування мала б сягати щонайменше 3,1 млрд грн. Виходить, що навіть після визнання вини та «рекордних» виплат державі фігурант фактично зберіг значну частину незаконно нажитого капіталу.
Кому йдуть гроші: замикання політичних та оборонних кіл
Окрему увагу привертає розподіл благодійних та оборонних внесків. Левова частка коштів (400 млн грн) спрямовується через фонд «Повернись живим» (Тарас Чмут), із яким Пашинського тривалий час пов'язують тісні робочі та партнерські стосунки (зокрема, фінансування проєкту «Мілітарний»).
Окрім цього, на ринку неодноразово обговорювали вплив Пашинського на формування певних сегментів українського ринку озброєння, де він залишається одним із фактичних важкоатковець-монополістів, а також його політичні інтереси, де фігурують проєкти, пов'язані з новими лідерами громадської думки.
У підсумку маємо класичний прецедент: визнання вини, мільярдні виплати на армію (які виглядають ефектно у заголовках), але водночас повна відсутність реального тюремного строку, відсутність конфіскації майна та збереження стратегічних фінансових позицій завдяки сприятливій курсовій різниці за понад десятиліття.
