Віктор Шишкін: "На нас вже напали у 14 році. У нас війна з 14 року. Вже вісім років іде війна."
19 лютого, в Києві, в історико-архітектурному парку "Аскольдова могила" урочисто вшанували захисників Дебальцевого, які стримували російську навалу під час Дебальцевської операції впродовж січня-лютого 2015 року.
Віктор Шишкін висловив свої думки після урочистого заходу
Він зазначив зокрема таке:
Щодо створення триптиху пам'яті, вшанування героїв
"Я б не назвав це урочистостями. У нас відбулась присвята у зв'язку зі встановленням триптиху пам'яті, який присвячено загиблим в Іловайському котлі, Донецькому аеропорту і під Дебальцеве. Це вже сьомий рік, коли ми тут намагаємось увічнити пам'ять тих, хто загинув за Україну, за ії незалежність. Все почалось з поховання Марка Паславського, американського громадянина українського походження, підполковника, який загинув під Іловайськом.
Чому я згадав про сім років? Справа в тому, що все почалось з ініціативи саме Українського Народу, тобто пасіонаріїв, які хочуть привернути увагу всього Українського Народу к таким подіям. Не держава почала, не державна влада, а Народ! Але виявилось, що в цей період державна влада ставила нам багато перешкод. Перші камінці були знесені Зеленбудом, який сказав, що тут цього не можна робити, хоча у нас було нібито розпорядження, папірець від КМДА. Я завжди вважав, що КМДА вище ніж "БудЗеленТрест". Але змушені були "воювати" за пам'ять про загиблих з носіями влади. Більше всього мене дратує поведінка влади. Не звертаючи на це, все рівне, через гроші меценатів все було здобуто. І поставили каміння. Звичайно вже в трішки іншому місці. Нарешті на сьомому році з'явилась і приєдналась до нас влада. Хоча б в обличчі Міністерства оборони, нового Головнокомандувачу Збройних Сил України генерал-лейтенанта, прибув і військовий оркестр, відбулось і проходження почесного караулу. Представники духовенства одразу були з нами. Спочатку були представники каплички Української Греко-католицької церкви. Потім приєдналась Православна Церква України. Сьогодні можна вважати, що ці каміння фактично з точки зору цивільного права є власністю каплички Греко-католицької церкви, тому що меценати, які внесли свої гроші у ці каміння, написали дарувальний акт про те, що передають у власність Греко-католицькій церкві, для того, щоб через конституцію охоронялись, а не так, як "зелентрест" позносив тут все. І бачите, ініціатива Народу, я чому звертаю до Українського Народу, ініціатива Народу ніколи не згасне. Які б перешкоди хто не ставив, яка б влада не ставила, нарешті влада потім очолює цей процес, започаткований Народом. Я радий тому, що хоча б такий спосіб відбувається зараз ситуація навколо "каміння".
Щодо ситуації, в якій на сьогодні перебуває Україна та українці:
"Ситуація нічим не змінилась з 2014 року. У нас війна. Я не розумію, коли тут починається істерія і всі кажуть "нападет - не нападет". На нас вже напали у 14 році! У нас війна з 14 року! Вже вісім років іде війна. Вона звичайно має гарячі моменти, як бої за Савур-могилу, бої в Луганському аеропорту, бої в Донецькому аеропорту,... Іловайськ, Дебальцеве, Широкине, звільнення Маріуполю... Це все війна. Війна була, є і не відомо скільки вона ще буде. Окупанти, московський імперець, московський імперіалізм не зупиниться допоки ми усі дві голови з його "петуха-манкурта" не відпиляємо.
Я з Придністров'я. Досі московські окупаційні війська стоять в моєму Тирасполі. Вони "окупаційні", тому що такими їх визнав конституційний суд Молдови, ще у 17 році, на відміну від нашої влади, яка не знає "то стрілять, то не стрілять", "то відведіть війська, то не реагувати на їх постріли". У нас війна. І та ситуація - вона синусоїдальна. Зараз момент загострення. Чергове загострення, тому що носії нашої влади нарешті прокинулись. Я вже шість років кажу, що навіть для туалетного паперу, Мінський "договорняк" не годиться. Це взагалі не зрозуміло "що", це не документ. І тільки кільки днів тому Зеленський в Раді Безпеки ООН про це щось сказав. А весь час казали, що Мінському договорняку альтернативи немає. Гинуть солдати, гине мирне населення... Ми повинні бути свідомими і знати, що у нас є війна. Буде наступати активно чи не буде - ми повинні до цього готуватись і вимагати від влади підготовки. Влада була зобов'язана здійснити мобілізацію всіх державних ресурсів на військовий "відлуп" агресора. Військовий! Дипломатичний може йти паралельно. Але ви знаєте, що жодна дипломатія без гармат не спрацьовує. До цих моментів треба ставитись от так філософські."
